27. 02. 2026
17 лютого 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання у рамках справи №991/377/24 відносно заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Бровченка Юрія Петровича, директора Департаменту зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу ДАХК «Артем» Зіміна Володимира Сергійовича, директора ДП «Український науково-технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації» (ДП «Безпека») Глазунова Владислава Геннадійовича та Кіржнева Олександра Леонідовича, яких обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Справу розглядає колегія суддів у складі: головуючий суддя — Сердюкова І.О., судді — Кравчук О.О. та Крук Є.В. У судовому засіданні брали участь обвинувачі (у режимі відеоконференції), захисники (у режимі відеоконференції), прокурор та представник потерпілого. Обвинувачений Кіржнев О.Л. був відсутній. Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проекту, що реалізується за підтримки BMZ.
Основним предметом судового засідання було долучення та дослідження доказів сторони обвинувачення.
На початку засідання суд повідомив про надходження перекладених листів від обвинуваченого Кіржнева О.Л., у яких він зазначив, що не отримав перекладеного на зрозумілу йому мову обвинувального акта, не розуміє суті пред’явленого обвинувачення та висловив бажання брати участь у судових засіданнях. Суд повідомив про можливість участі обвинуваченого у режимі відеоконференції та зазначив, що вживатимуться заходи для залучення перекладача і забезпечення належного перекладу.
Надалі прокурор перейшов до оголошення доказів. Зокрема, було подано матеріали досудового розслідування, повідомлення про підозру, протоколи слідчих (розшукових) дій, документи щодо призначення службових осіб, контракти, листи та інші документи, які, на думку сторони обвинувачення, підтверджують обставини інкримінованих діянь. Прокурор також зазначив, що документи, які вручалися Кіржневу О.Л., були перекладені.
Суд додатково зазначив, що матеріали з обмеженим доступом можуть бути надані сторонам для ознайомлення за їхніми відповідними зверненнями.
У зв’язку з закінченням виділеного процесуального часу на розгляд справи, судове засідання було закінчено.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що надання обвинуваченому можливості бути присутнім у судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції, є однією з ключових гарантій реалізації права на захист та принципу рівності сторін. У цьому контексті залучення перекладача є необхідною умовою реальної, а не формальної участі особи у процесі, особливо якщо обвинувачений є громадянином іншої держави і не володіє мовою, на якій ведеться судочинство.
ЄСПЛ підкреслює, що підпункти (c), (d) та (e) пункту 3 статті 6 Конвенції гарантують кожному обвинуваченому право захищати себе особисто, допитувати свідків та користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо він не розуміє мову провадження (Stephan Kucera v. Austria, пп. 49, 51–52). Також Суд наголошує, що допомога перекладача повинна бути такою, яка дозволяє обвинуваченому розуміти сутність обвинувачення та ефективно здійснювати захист, а отже це право має бути практичним і ефективним, а не суто формальним (Knox v. Italy, п. 182).
Крім того, експерти моніторингової місії IAC ISHR підкреслюють, що заява обвинуваченого про нерозуміння суті обвинувачення у зв’язку з неотриманням перекладеного обвинувального акта може ставити під сумнів реалізацію права бути невідкладно й детально поінформованим про характер і підстави обвинувачення. За відсутності перекладеного обвинувального акта особа може бути об’єктивно обмежена у можливості належним чином підготуватися до захисту.
ЄСПЛ зазначає, що стаття 6 § 3 (a) Конвенції гарантує право бути поінформованим як про фактичну основу обвинувачення, так і про його правову кваліфікацію, а це право має розглядатися у взаємозв’язку з правом на підготовку захисту (Leka v. Albania, п. 64). Суд також наголошує, що право на перекладача поширюється не лише на усні виступи, але й на письмові документи, необхідні для розуміння суті провадження (Vizgirda v. Slovenia, пп. 75–77). Окремої уваги, на думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, потребує питання забезпечення сторонам належного доступу до матеріалів кримінального провадження. Наявність матеріалів з обмеженим доступом допускає спеціальний порядок ознайомлення, однак такий порядок має забезпечувати реальну можливість захисту ефективно користуватися відповідними матеріалами. У цьому контексті ЄСПЛ наголошує, що справедливий судовий розгляд передбачає змагальність і рівність сторін, що означає право кожної сторони ознайомлюватися та висловлювати зауваження щодо доказів іншої сторони (Yüksel Yalçınkaya v. Türkiye, пп. 303, 306–307). Право на достатній час і можливості для підготовки захисту охоплює доступ до матеріалів розслідування у необхідному обсязі (F.S.M. v. Spain, пп. 55–56).
Спостерігачі моніторингової місії IAC ISHR зафіксували, що під час дослідження доказів сторони обвинувачення члени колегії суддів неодноразово відволікалися, зокрема користувалися мобільними телефонами та вступали у сторонні розмови між собою. Такі обставини, незалежно від їхніх фактичних причин, можуть формувати зовнішнє враження недостатньої зосередженості суду на дослідженні доказів і перебігу судового розгляду. Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що подібна процесуальна поведінка здатна створювати об’єктивні сумніви щодо дотримання принципу рівності сторін та породжувати питання стосовно стандарту видимої неупередженості суду.
ЄСПЛ послідовно наголошує, що оцінка неупередженості здійснюється як за суб’єктивним, так і за об’єктивним критеріями. При цьому значення має не лише фактична відсутність упередженості, а й зовнішнє сприйняття правосуддя, оскільки воно повинно не тільки здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється неупереджено (Kaya v. Belgium, пп. 38–40).
З огляду на викладене, справа рекомендується до подальшого моніторингу.