03. 06. 2026
29 травня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання у справі № 991/2364/23 щодо колишнього голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – Вовка Дмитра Володимировича; колишнього члена НКРЕКП Євдокімова Володимира Анатолійовича; колишнього заступника директора з регуляторних питань Дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» Гелюха Івана Миколайовича; колишнього керівника Департаменту з регуляторних питань дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» Лісового Бориса Григоровича; колишнього начальника Управління енергоринку НКРЕКП Ревенка Тараса Євгеновича; колишнього заступника начальника Управління енергоринку НКРЕКП Бутовського Володимира Олександровича; а також колишніх членів НКРЕКП: Морозової Вікторії Іванівни та Машляківського Руслана Леонідовича, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 367 КК України (зловживання владою або службовим становищем, службова недбалість). У засіданні брали участь обвинувачені, їхні захисники, прокурор та головуюча суддя Литвинко Т.В.
Основним предметом судового розгляду було продовження долучення та дослідження доказів сторони обвинувачення.
У межах судового засідання прокурор долучив низку матеріалів листування між окремими обвинуваченими. За версією сторони обвинувачення, відповідні матеріали можуть свідчити про погодження та подальше використання показників рентабельності, які, на думку прокурора, були необґрунтованими та згодом враховані під час формування відповідних регуляторних рішень Національної комісії. Крім того, прокурором було подано низку фінансово-економічних таблиць та розрахунків, які, за позицією сторони обвинувачення, відображають необґрунтоване включення окремих витрат. Прокурор зазначив, що відповідне підвищення, на переконання сторони обвинувачення, не мало належного економічного обґрунтування.
Сторона обвинувачення також наголошувала, що окремі розрахунки, попри їхню формальну арифметичну коректність, за своєю економічною суттю, на думку прокурора, були необґрунтованими. За позицією прокурора, обвинувачені усвідомлювали відповідний характер таких розрахунків та продовжували використовувати дані, які, на переконання сторони обвинувачення, не відповідали реальному економічному стану та містили викривлення у показниках, пов’язаних, зокрема, із транспортуванням. Прокурор також зазначив, що навіть ті обвинувачені, які безпосередньо не брали участі в ухваленні окремих рішень, відповідно до процедури їх прийняття, за версією сторони обвинувачення, були обізнані з відповідними обставинами.
Окрему увагу сторона обвинувачення приділила питанням, пов’язаним з обсягами видобутку вугілля у Донецькому регіоні в період, зазначений в обвинувальному акті. За твердженням прокурора, прогнозні показники щодо відповідних обсягів не підтверджувалися фактичними джерелами постачання. Водночас прокурор зазначив, що на формування оптової ринкової ціни впливала значна кількість факторів, а детальніше відповідні обставини будуть розкриті під час дослідження інших матеріалів кримінального провадження. Крім того, прокурор долучив матеріали, які, за позицією сторони обвинувачення, відображають порядок формування та розрахунку оптової ринкової ціни на 2017 рік. Прокурор наголосив, що Національна комісія продовжила застосування відповідної методики розрахунку, усвідомлюючи, на думку сторони обвинувачення, можливі наслідки такого рішення. Також були долучені матеріали, що містили фінансові розрахунки та дані щодо фактичних витрат компаній у процесі виробництва.
Під час дослідження матеріалів сторона захисту неодноразово звертала увагу суду як на зміст окремих доказів, так і на порядок їх представлення та дослідження у судовому засіданні. Зокрема, захисники зазначали, що окремі твердження прокурора, на їхню думку, не узгоджуються з фактичними обставинами справи, однак сторона захисту позбавлена можливості своєчасно та повноцінно реагувати на відповідні доводи у зв’язку з визначеним порядком дослідження доказів. Сторона захисту також звернула увагу на значний обсяг уже долучених матеріалів та зазначила, що прокурор, на думку захисту, не завжди достатньо чітко орієнтується у змісті документів, досліджених у попередніх томах кримінального провадження. Крім того, захисники звертали увагу на те, що під час оголошення позиції сторони захисту щодо представлених прокурором доказів у попередніх судових засіданнях мають місце випадки, коли суд не має перед собою відповідних матеріалів у візуальному вигляді.
На думку сторони захисту, з огляду на значний обсяг фінансово-економічної інформації та необхідність спеціальних знань для її належного сприйняття доцільним було б забезпечення більш частого чергування позицій сторін у процесі дослідження доказів. Захисники також звертали увагу на окремі, на їх переконання, суперечності між твердженнями сторони обвинувачення та об’єктивними даними, що містяться у матеріалах кримінального провадження. Крім того, сторона захисту зазначала, що прокурор посилається на матеріали, які ще не були безпосередньо досліджені судом, а також не надає порівняльного аналізу окремих показників за 2015 та 2016 роки, що, на думку захисту, має суттєве значення для оцінки змісту та контексту досліджуваних доказів. Окремо захисники наголошували, що частина обставин, на які посилається сторона обвинувачення, сама по собі не свідчить про протиправний характер дій обвинувачених. Також сторона захисту просила прокурора конкретизувати, які саме елементи пред’явленого обвинувачення підтверджуються відповідними матеріалами, зокрема щодо обвинувачення Ревенка Т.Є.
Суд, зі свого боку, звернув увагу прокурора на необхідність більш ретельної підготовки до наступних судових засідань, у тому числі в частині конкретизації обвинувачення щодо окремих обвинувачених. Крім того, суд зазначив, що розгляне можливість організації процесу дослідження доказів таким чином, щоб сторона захисту могла своєчасно висловлювати свої доводи у контексті дослідження доказів сторони обвинувачення. Окремо суд рекомендував прокурору у подальшому готувати письмову позицію щодо складних фінансово-економічних матеріалів, які потребують додаткового пояснення та можуть бути складними для сприйняття учасниками процесу. Суд також неодноразово звертався до прокурора з проханням конкретизувати, яким саме чином окремі долучені матеріали можуть підтверджувати конкретні елементи інкримінованого обвинувачення.
У зв’язку із закінченням відведеного процесуального часу судове засідання було завершено.
З приводу вищезазначеного експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що під час дослідження складних фінансово-економічних доказів особливого значення набуває здатність суду забезпечити їх всебічне, повне та неупереджене сприйняття й оцінку. У цьому контексті показовим є те, що сам суд неодноразово звертав увагу прокурора на необхідність більш структурованого та конкретизованого представлення матеріалів, а також рекомендував підготувати письмову позицію щодо доказів, які є складними для сприйняття та потребують додаткового пояснення. Такі обставини свідчать про значний обсяг і комплексний характер досліджуваних матеріалів, а також про необхідність їх чіткого процесуального структурування. Крім того, заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо порядку дослідження доказів. Зокрема, захист звертав увагу, що з огляду на значний масив уже долучених даних національний суд може бути обмежений у можливості повноцінно оцінити заперечення сторони захисту, оскільки на момент їх озвучення не всі відповідні матеріали перебувають перед судом у візуально доступній формі. За таких умов важливо, щоб суд забезпечив такий порядок дослідження доказів, який дозволятиме стороні захисту своєчасно, змістовно та ефективно реагувати на доводи сторони обвинувачення.
Водночас, на думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, принципове значення має те, щоб така можливість була забезпечена не формально, а практично та ефективно. У справах, пов’язаних із дослідженням значного масиву складних економічних матеріалів, саме належна організація процесу дослідження доказів є однією з передумов дотримання принципів змагальності, рівності сторін та ефективного права на захист, гарантованих статтею 6 ЄКПЛ. Особливого значення це набуває з огляду на позицію захисту про те, що фактичні дані справи відрізняються від версії, яку сторона обвинувачення викладає під час дослідження та долучення матеріалів. За таких обставин альтернативна версія подій, запропонована стороною захисту, має бути належним чином досліджена й оцінена судом у контексті стандарту доведення «поза розумним сумнівом». У цьому контексті ЄСПЛ у справах F.S.M. v. Spain (пп. 55–56) та Đurić v. Serbia (пп. 69, 71) наголошував, що принцип рівності сторін передбачає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою позицію за умов, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Особливого значення у цьому кримінальному провадженні також набувають доводи сторони захисту щодо наявності суперечностей між окремими твердженнями сторони обвинувачення та фактичними даними, що містяться у матеріалах справи. За таких обставин національні суди повинні забезпечувати належну, мотивовану та неформальну оцінку альтернативних версій подій, запропонованих стороною захисту, а також доводів, які можуть ставити під сумнів обґрунтованість окремих елементів обвинувачення. У цьому аспекті практика ЄСПЛ послідовно виходить із того, що стандарт доведення «поза розумним сумнівом» вимагає наявності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів або неспростовних презумпцій, а за відсутності таких ознак винуватість особи не може вважатися доведеною (Kobets v. Ukraine, п. 43). Відповідно, будь-які належним чином не усунуті сумніви щодо фактичних обставин справи повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Крім того, ЄСПЛ у справі Sytnyk v. Ukraine (п. 73) наголошував, що право на справедливий судовий розгляд вимагає, аби ключові доводи сторін були реально «почуті» та отримували належну оцінку суду. У цьому контексті особливого значення набуває обов’язок суду надати змістовну відповідь на доводи захисту щодо можливих суперечностей, неповноти або вибірковості представлення доказів стороною обвинувачення.
Також заслуговують на увагу твердження сторони захисту про те, що прокурор під час дослідження матеріалів не висвітлює окремі обставини, які можуть мати значення для повного розуміння контексту справи. За умови достовірності таких тверджень важливо, щоб суд забезпечив всебічне та неупереджене дослідження всіх релевантних обставин кримінального провадження, а не лише тих матеріалів, які підтверджують версію сторони обвинувачення. У цьому аспекті ЄСПЛ у справі Matanović v. Croatia (пп. 151–152) наголошував, що принцип змагальності передбачає право сторін ознайомлюватися та коментувати докази й зауваження, подані іншою стороною, а будь-які обмеження прав захисту повинні бути суворо необхідними та компенсуватися належними процесуальними гарантіями.
Окремої уваги також потребують зауваження сторони захисту щодо поведінки головуючого судді під час дослідження доказів сторони обвинувачення. Як зазначають спостерігачі моніторингової місії IAC ISHR, сторона захисту прямо висловлювала занепокоєння тим, що окремі дії та зауваження суду фактично сприймаються нею як допомога стороні обвинувачення у конкретизації, уточненні та структуруванні її позиції під час представлення доказів.
Водночас експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що зафіксовані обставини на цьому етапі провадження самі по собі ще не дозволяють дійти однозначного висновку про порушення вимог безсторонності суду у розумінні статті 6 ЄКПЛ. Разом із тим характер відповідних процесуальних дій об’єктивно викликає занепокоєння з огляду на необхідність збереження чіткого процесуального балансу між сторонами та зовнішнього сприйняття суду як нейтрального арбітра. У подібних ситуаціях особливого значення набуває те, щоб процесуальне керівництво суду не виходило за межі забезпечення належної організації судового розгляду та не створювало враження фактичного сприяння одній зі сторін у представленні або посиленні її позиції. Навіть за відсутності очевидного процесуального порушення такі обставини можуть впливати на рівень довіри сторін до суду та сприйняття дотримання принципу рівності сторін у межах конкретного кримінального провадження.
З огляду на викладене, експерти моніторингової місії IAC ISHR фіксують у цьому кримінальному провадженні процесуальні обставини, які викликають питання щодо повноти забезпечення права на захист та принципу рівності сторін у розумінні статті 6 ЄКПЛ. Справа рекомендується до подальшого моніторингу.
