13. 01. 2026
29 грудня 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у справі 991/1830/25 (у рамках кримінального провадження № 52019000000000143), відносно колишнього голови Національного банку Шевченка К.Є., а також Чернишова Д.В., Хмеленко О.О., Лютого О.О., Козака Д.А., Герасимюка М.В., Герасимюк К.І. та Чернишової Н.В., яких обвинувачують у здійсненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 ( у ред. статті до 27.06.2020), ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 ( в ред. статті до 01.07.2020), ч. 3 ст. 209 ( в ред. статті до 28.04.2020) КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). У судовому засіданні брали участь обвинувачені (в режимі відеоконференції), їхні захисники (частина — також у режимі відеоконференції), сторона обвинувачення та колегія суддів на чолі з головуючою суддею Крикливою К.Г. Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проекту, що реалізується за підтримки BMZ.
На початку судового засідання головуюча суддя повідомила про надходження за годину до початку розгляду клопотання сторони захисту про відкладення судового засідання у зв’язку з перебуванням одного з адвокатів на лікарняному. У поданому клопотанні захисник зазначив, що підтверджуючі документи будуть надані під час наступного судового засідання. Суд також звернув увагу на те, що зазначений захисник відсутній у судових засіданнях не вперше.
Крім того, представником громадської організації було заявлено клопотання про надання дозволу на здійснення відеозйомки в залі судового засідання. Суд зазначив, що з огляду на відсутність захисника та ухвалення рішення про відкладення розгляду справи, вирішення цього клопотання буде перенесено на наступне судове засідання. Водночас суд зауважив, що трансляція судових засідань у цій справі здійснюється на офіційному YouTube-каналі Вищого антикорупційного суду.
Також суд надав захисникам можливість висловити пропозиції та зауваження з метою запобігання зриву наступного судового засідання. У відповідь один із захисників повідомив, що раніше було подано клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, та звернувся з проханням викликати на наступне судове засідання володільців відповідного майна, оскільки тимчасовий доступ здійснюється за обов’язкової участі володільця або його представника. Суд, вислухавши позицію захисника, погодився з висловленою пропозицією.
Окрім цього, захисники звернули увагу на неможливість ознайомлення зі скаргами через портал «Електронний суд», що, на їхню думку, ускладнює належну підготовку сторони захисту до судового розгляду. Суд повідомив, що зазначені обставини будуть з’ясовані та, за необхідності, вжито заходів для їх усунення.
За відсутності заперечень з боку учасників процесу суд ухвалив відкласти судове засідання, з огляду на те, що участь захисника у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів є обов’язковою, а продовження розгляду справи за його відсутності є неможливим.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR відзначають, що відкладення судового засідання у зв’язку з відсутністю захисника відбулося в межах процесуальних рішень, спрямованих на забезпечення права обвинувачених на правову допомогу та участь захисника у провадженні. У кримінальних справах щодо особливо тяжких злочинів участь захисника є обов’язковою процесуальною гарантією, а продовження розгляду справи за його відсутності могло б вплинути на реальність здійснення права на захист.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на правову допомогу має бути практичним та ефективним, а не формальним чи ілюзорним (Del Sol v. France, п. 21). У цьому контексті відкладення судового засідання може розглядатися як захід, спрямований на збереження балансу між вимогами процесуальної дисципліни та необхідністю забезпечення фундаментальних гарантій справедливого судового розгляду.
Водночас подання клопотання про перенесення судового засідання без підтверджуючих документів об’єктивно актуалізує питання належної організації процесу та дотримання принципу розумних строків, гарантованого статтею 6 Конвенції. Як випливає з практики ЄСПЛ, оцінка розумності тривалості провадження здійснюється з урахуванням усіх обставин справи, зокрема поведінки сторін та дій національних органів влади (Abo v. Türkiye, п. 95). Надання стороні захисту можливості підтвердити поважність причин неявки на наступному судовому засіданні відповідає підходу, за якого такі обставини підлягають подальшій оцінці у динаміці провадження.
Окремо експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу на процесуальні дії суду, спрямовані на з’ясування організаційних питань, пов’язаних із доступом сторони захисту до матеріалів справи та підготовкою до подальших судових засідань. Забезпечення сторонам можливості належної підготовки є складовою принципу рівності сторін і змагальності та узгоджується з підходом ЄСПЛ щодо необхідності створення умов, за яких захист не опиняється у менш сприятливому становищі порівняно зі стороною обвинувачення (Janáček v. the Czech Republic, пп. 46–48).
Щодо питання публічності судового розгляду, з урахуванням того, що судові засідання у цій справі транслюються на офіційному YouTube-каналі Вищого антикорупційного суду, експерти моніторингової місії IAC ISHR не фіксують обставин, які б свідчили про обмеження принципу відкритості провадження. Відкритість судового розгляду відповідає стандартам статті 6 § 1 Конвенції та практиці ЄСПЛ, відповідно до якої публічність є важливою гарантією довіри до правосуддя (Mamaladze v. Georgia, п. 91).
За результатами моніторингу зазначеного судового засідання порушень права на справедливий суд не зафіксовано. Разом із тим подальший перебіг провадження доцільно оцінювати з урахуванням дотримання балансу між правом на ефективний захист та вимогою розумних строків судового розгляду.
