20. 07. 2026
25 червня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у справі 991/1830/25 (у рамках кримінального провадження № 52019000000000143), відносно колишнього голови Національного банку Шевченка К.Є., а також Чернишова Д.В., Хмеленко О.О., Лютого О.О., Козака Д.А., Герасимюка М.В., Герасимюк К.І. та Чернишової Н.В., яких обвинувачують у здійсненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в ред. статті до 27.06.2020), ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 (в ред. статті до 01.07.2020), ч. 3 ст. 209 (в ред. статті до 28.04.2020) КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). У судовому засіданні брали участь обвинувачені, їхні захисники, прокурор та колегія суддів під головуванням Чернової О.В. Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проекту, що реалізується за підтримки BMZ.
Основним предметом судового розгляду, було продовження оголошення прокурором обвинувального акта.
У межах оголошення обвинувального акта прокурор продовжила виклад фактичних обставин кримінального провадження відповідно до версії сторони обвинувачення. Зокрема, було оголошено обставини, які, за твердженням сторони обвинувачення, характеризують роль кожного з обвинувачених у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також наведено відомості щодо фінансових операцій, їх дат, сум, суб’єктів господарювання та фізичних осіб-підприємців, які, за версією обвинувачення, були залучені до відповідних правовідносин.
Наприкінці судового засідання суд повідомив про надходження клопотання сторони захисту щодо звільнення Шевченка К.Є. від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно нього у зв’язку із закінченням строків давності. Після обговорення зазначеного процесуального питання захисники Шевченка К.Є. звернулися до суду з проханням на цій стадії кримінального провадження залишити подане ними клопотання без розгляду, зазначивши, що за необхідності воно може бути подане повторно під час подальшого судового розгляду. Суд задовольнив відповідне клопотання сторони захисту та залишив його без розгляду.
У зв’язку із закінченням процесуального часу, відведеного для проведення судового засідання, розгляд кримінального провадження було відкладено до наступного судового засідання.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що у складних багатоепізодних кримінальних провадженнях стадія оголошення обвинувального акта виконує значно ширшу функцію, ніж формальне повідомлення змісту обвинувачення. Саме на цьому етапі визначаються фактичні та правові межі майбутнього судового розгляду, окреслюється роль кожного з обвинувачених та формується процесуальна основа для реалізації права на захист. При цьому обвинувальний акт не створює презумпції винуватості особи, а лише відображає версію сторони обвинувачення, яка надалі підлягає перевірці у змагальному судовому процесі. Такий підхід відповідає практиці ЄСПЛ, відповідно до якої повідомлення про обвинувачення має охоплювати як фактичні обставини, так і їх правову кваліфікацію, забезпечуючи особі реальну можливість зрозуміти зміст пред’явленого обвинувачення та належним чином підготувати свій захист (Vizgirda v. Slovenia, п. 75; Gelenidze v. Georgia, п. 29).
Крім того, окремої уваги потребує клопотання сторони захисту щодо звільнення Шевченка К.Є. від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно нього у зв’язку із закінченням строків давності. Попри те, що за ініціативою захисту відповідне клопотання було залишене судом без розгляду, сама поява такого процесуального питання актуалізує необхідність оцінки загальної тривалості цього кримінального провадження. Як вбачається з опублікованих матеріалів по справі, кримінальне провадження № 52019000000000143 триває близько семи років. Така тривалість об’єктивно може порушувати питання щодо дотримання гарантії розгляду справи упродовж розумного строку, передбаченої пунктом 1 статті 6 ЄКПЛ, з урахуванням складності провадження, поведінки сторін, ефективності процесуальних дій органів досудового розслідування та суду, а також значення справи для обвинувачених.
У цьому контексті питання можливого звільнення одного з обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності набуває особливого значення. У разі повторного подання такого клопотання національному суду важливо надати належну й мотивовану оцінку всій сукупності обставин, зокрема тривалості кримінального провадження, причин такої тривалості та її можливого впливу на реалізацію процесуальних прав сторін.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що розумність тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням обставин конкретної справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також те, що було поставлено на карту для заявника у спорі. Тільки затримки, що пояснюються державою, можуть виправдати висновок про невиконання вимоги «розумного строку» (Vujović and Lipa D.O.O. v. Montenegro (No. 2), п.79-80).
За результатами моніторингу цього судового засідання порушень права на справедливий суд не зафіксовано. Водночас справа рекомендується до подальшого моніторингу з огляду на значну тривалість кримінального провадження та необхідність забезпечення у зв’язку з цим гарантій, передбачених статтею 6 ЄКПЛ.
