24. 04. 2024
17 квітня в Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання по справі №991/2944/24 відносно екс-голови Фонду держмайна Сенниченка Дмитра Володимировича, якого підозрюють в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. У залі судового засідання був присутній захисник із регіонального центру надання безоплатної вторинної юридичної допомоги, прокурор та головуюча суддя Мовчан Н.В.
На даному засіданні продовжувався розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. Проте, як стало відомо на початку засідання, у «державного» адвоката закінчились повноваження на підставі наказу із регіонального центру. Враховуючи те, що проведення даного засідання неможливе без присутності захисника у процесі, прокурор звернувся до суду з проханням призначити іншого захисника.
Експерти IAC ISHR звертають увагу на те, що підозрюваний, як нам стало відомо із змісту заяви про проведення моніторингу дотримання права на справедливий суд, направленої нам, неодноразово наголошував на тому, що захист адвокатами центру безоплатної юридичної допомоги здійснювався і здійснюється в цьому процесі проти його волі, більше того, він неодноразово направляв листи в центр, де зазначав, що не потребує послуг будь-яких «державних» адвокатів. Таку позицію Сенниченко Д.В, пояснює тим, що він не довіряє суду, та вважає, що процес вцілому є несправедливим, а суддя – упередженою.
Так, окрім порушення права на правову допомогу, у заяві Сенниченко Д.В. перелічує наступні обставини, які можуть порушувати його право на справедливий суд, зокрема: порушення статті 186 КПК України – слідча суддя не розглянула клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою протягом 72 годин з часу його надходження до суду; порушення права на публічний розгляд справи – більшість судових засідань, які стосуються прав та інтересів підозрюваного розглядаються в закритому режимі; порушення права на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
ЄСПЛ у своїй практиці зазначає, що об’єктивна складова неупередженості суддів полягає в відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що неупередженість належним чином забезпечено та гарантовано судом. Щодо перевірки на об’єктивність потрібно визначити, чи є факти, що не залежать від поведінки судді, та можуть бути встановлені і можуть змусити сумніватись у його неупередженості. У цьому відношенні навіть зовнішній вигляд має значення: “правосуддя повинно не тільки здійснюватися, але й бути видимим”. У цьому контексті йдеться про довіру, яку суд повинен викликати в громадському суспільстві, та, насамперед, в кримінальному провадженні (Sacharuk v. Lithuania, п.101-102).
Стосовно ж права на вибір захисника, то ЄСПЛ наголошує, що право кожного обвинуваченого на ефективний захист адвокатом є однією з основоположних ознак справедливого судового розгляду. Це випливає з самого формулювання статті 6 §3 (с), яка гарантує, що “кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має такі мінімальні права: … захищати себе … використовувати правову допомогу захисника за власним вибором …”, цей принцип є загальновизнаним у міжнародних стандартах прав людини механізмом забезпечення ефективного захисту обвинуваченого. У ситуаціях коли піднімається питання про “відмову у виборі” адвоката, суд повинен оцінити, чи були порушені права захисту настільки, що це може підірвати справедливість судового розгляду. Європейський суд вважає, що першим кроком має бути оцінка того, чи було доведено у світлі конкретних обставин кожної справи, що існували відповідні та достатні підстави для обмеження або перешкоджання бажанню обвинуваченого щодо вибору юридичного представника, за відсутності таких підстав суд повинен оцінити загальну справедливість кримінального провадження (Elif Nazan Şeker v. Turkey, п.42, 45). Зважаючи на вищесказане, ми не можемо однозначно стверджувати, що суд належним чином оцінив позицію підозрюваного в цій справі, тому є сумніви в дотриманні принципу вільного вибору адвоката.
У контексті зазначених обставин цікавою є ситуація, яка відбулась перед початком судового засідання. При проходженні спостерігачем IAC ISHR пункту охорони на вході в суд, йому повідомили, що у головуючої судді Мовчан Н.В. після 13:00 всі засіданні відкладені (засідання по даному питанню було призначене на 16:30). Про причини такого відкладення охорона не повідомили. Проте, після додаткового з’ясування обставин координатором моніторингової місії було встановлено, що насправді засідання не відкладені, а наступне засідання так і буде відбуватись за графіком о 16:30. Таким чином було надано завідомо недостовірну інформацію, що мала перешкодити роботі моніторингової місії IAC ISHR. Дана ситуація викликає занепокоєння стосовно можливого порушення принципу публічності судових слухань (якщо дії охорони були навмисними, а не є результатом помилки).
ЄСПЛ з цього приводу стверджує, що проведення публічних судових слухань є основоположним принципом, закріпленим у пункті 1 статті 6 ЄКПЛ. Публічний характер судочинства захищає учасників судового процесу від здійснення правосуддя таємно без громадського нагляду; це також один із засобів підтримки довіри до судів. Забезпечуючи прозорість відправлення правосуддя, публічність сприяє досягненню мети статті 6 §1, а саме справедливого судового розгляду, гарантія якого є одним із фундаментальних принципів будь-якого демократичного суспільства ( Straume v. Latvia, п.124). Системний характер обставин, які ставлять під сумнів дотримання принципу публічності, може викликати сумніви й щодо дотримання принципу справедливого судового розгляду вцілому.
Підсумовуючи, експерти моніторингової місії IAC ISHR прийшли до висновку, що звернення до IAC ISHR щодо можливих порушень права на справедливий суд у даному провадженні не є безпідставним. У зв’язку з зафіксованими ознаками можливого порушення принципу безстороннього суду (п.1 ст.6 ЄКПЛ), принципу публічного розгляду (п.1 ст.6 ЄКПЛ) та права на захист адвоката за власним вибором (п.3 ст.6 ЄКПЛ) справа рекомендується для подальшого моніторингу.
