24. 04. 2024
19 квітня в Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання по справі №991/2944/24 відносно екс-голови Фонду держмайна Сенниченка Дмитра Володимировича, якого підозрюють в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. У залі судового засідання був присутній захисник із регіонального Центру надання безоплатної вторинної юридичної допомоги, прокурор та головуюча суддя Мовчан Н.В.
На даному засіданні мав продовжуватись розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, проте новопризначений «державний» адвокат заявив про необхідність ознайомитися з матеріалами справи, так як до засідання він не мав такої можливості. Варто зазначити, що матеріали налічують 5 томів (більше 1000 сторінок). Суд, заслухавши прохання захисника, запропонував продовжити судове засідання 25.05. Слід зауважити, що фактично матеріали справи налічують більше, ніж 1000 сторінок, а на ознайомлення адвокату було надано не більше двох робочих днів (враховуючи завантаженість адвоката). У зв’язку з цим у експертів моніторингової місії IAC ISHR виникають сумніви щодо можливості належним чином організувати захист інтересів підозрюваного в цій справі.
ЄСПЛ з цього приводу зазначає, що стаття 6 § 3 (b) гарантує обвинуваченому «достатній час і можливості для підготовки свого захисту», а отже, має на увазі, що основний захист від його імені може включати все, що є «необхідним» для підготовки до основного судового розгляду. Крім того, стосовно часу на підготовку захисту та ознайомлення з матеріалами справи, особливу увагу слід приділити характеру провадження, а також складності справи та стадії провадження (Galović v. Croatia, п.81-82).
Варто звернути увагу на сам принцип надання професійної допомоги захисника. У своїй практиці ЄСПЛ зазначає, для того щоб право на правову допомогу було практичним і ефективним, а не лише теоретичним, його здійснення не повинно ставитися в залежність від виконання надмірно формалістичних умов (до таких умов можна віднести і ситуацію з безперервною зміною нових захисників із регіонального центру надання безкоштовної вторинної юридичної допомоги): саме суди повинні забезпечити справедливий судовий розгляд (Van Geyseghem v. Belgium п. 33; Pelladoah v. the Netherlands, п. 41). Позиція ЄСПЛ у даному контесті тим актуальніша, що позиція Сенниченко Д.В. полягає не у відмові від будь якого захисника, оскільки фактично він має адвоката за договором, а фактично у недовірі до суду, що підтверджується неодноразово заявленими відводами судді Мовчан Н.В.
Зважаючи на час виділений судом, та реальний час, який має захисник на ознайомлення з матеріалами справи, а також обставини з дотриманням принципу публічності та гласності у даному процесі, експерти IAC ISHR не можуть прийти до однозначного висновку стосовно дотримання судом права на захист в цьому процесі.
В судовому процесі виявлені ознаки можливого порушення права на захист, передбаченого п.3 ст.6 ЄКПЛ.
