05. 12. 2025
19 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання у рамках справи № 991/10206/25 щодо Провоторова Олександра Петровича, Коваля Андрія Михайловича, Соколова Сергія Олександровича та Ямкового Дмитра Миколайовича, яких обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). У залі суду були присутні обвинувачені, їхні захисники, прокурор та колегія суддів з головуючою Олійник О.В. Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проекту, що реалізується за підтримки BMZ.
На початку судового засідання суд повідомив про надходження клопотання прокурора щодо продовження покладених на обвинувачених процесуальних обов’язків. Прокурор зазначив, що направив це клопотання стороні захисту через застосунок WhatsApp о 10:30. У зв’язку з цим суд уточнив у захисників, чи мали вони реальну можливість ознайомитися зі змістом документа перед розглядом, враховуючи, що засідання розпочалося о 12:30.
Сторона захисту повідомила, що не встигла ознайомитися з клопотанням та просила надати щонайменше чотири години, запропонувавши відкласти засідання. Суд зауважив, що відповідно до вимог КПК клопотання має бути надіслане не пізніше ніж за три години до початку його розгляду, та запропонував оголосити перерву до 16:00 цього ж дня.
Захисники попросили кілька хвилин на узгодження позиції, на що суд погодився. Разом із тим суд звернув увагу прокурора на те, що той уже не вперше подає клопотання із запізненням. Прокурор пояснив це відключенням електроенергії.
Після заслуховування позицій сторін суд оголосив перерву, забезпечивши стороні захисту можливість належним чином ознайомитися з клопотанням.
Враховуючи наведені обставини, експерти моніторингової місії IAC ISHR відзначають, що подане прокурором клопотання має ознаки несвоєчасного, що фактично позбавило сторону захисту можливості ознайомитися з його змістом та належним чином підготувати свою позицію до початку засідання. Суд, надаючи перерву для ознайомлення, діяв у межах процесуальних вимог КПК та стандартів ЄКПЛ, забезпечивши збереження принципу рівності сторін і фактичний баланс їхніх процесуальних можливостей. Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ, яка підкреслює, що дотримання процесуальної рівноваги є ключовою умовою справедливого судового розгляду.
Разом із тим занепокоєння викликає той факт, що, як зазначив суд, випадки подання клопотань із порушенням строків з боку прокурора не є поодинокими. Систематичність таких ситуацій може свідчити про недотримання базових процесуальних стандартів та створювати ризики звуження можливостей сторони захисту ефективно реалізовувати свої права. З огляду на принципи змагальності та рівності сторін, ЄСПЛ наголошує, що кожна сторона має отримати реальну можливість представити свою позицію в умовах, які не ставлять її у менш сприятливе становище порівняно з опонентом (Abdulaal Naser and Others v. Denmark, п. 156). «Права на захист», закріплені у статті 6 § 3 (b) Конвенції, спрямовані саме на забезпечення процесуального паритету між обвинуваченням та захистом, підкреслюючи, що обвинувачений має отримати всі можливості, необхідні для якісної підготовки свого захисту (F.S.M. v. Spain, п. 55).
За результатами моніторингу судового засідання спостерігачі IAC ISHR не зафіксували ознак порушень права на справедливий суд. Водночас ситуація, коли прокурор подає клопотання в умовах, що фактично позбавляють сторону захисту можливості належним чином ознайомитися з їхнім змістом до початку засідання, потребує додаткової оцінки на предмет потенційних зловживань або порушення принципу рівності сторін. Така практика може створювати ризики несвоєчасної підготовки захисту та впливати на реальну здатність сторони повноцінно брати участь у процесі.
З огляду на це, важливо, щоб національні суди продовжували приділяти підвищену увагу дотриманню процесуальних строків та забезпеченню рівних можливостей для сторін. Подібні ситуації, навіть якщо не призводять до формального порушення, можуть мати негативний вплив на зовнішнє сприйняття справедливості судового розгляду.
Враховуючи все вищезазначене, справа рекомендується до подальшого моніторингу
