08. 06. 2026
Моніторинг судового процесу як інструмент верифікації права на справедливий суд: роботу XІV Міжнародного судово-правового форуму продовжило відкрите інтерв’ю Андрія Овсієнка, представника Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України. Розмову вела Анастасія Алєксєєва, координатор моніторингової місії IAC ISHR.
Передусім Анастасія Алєксєєва розповіла про моніторингову місію IAC ISHR, яка займається моніторингом дотримання права на справедливий суд з 2017 року, спостерігачі відвідують судові засідання, фіксують проблематику, аналізують з точки зору практики Європейського суду, а також Конвенції.
«Для нашої організації тема справедливого суду – це не просто абстрактна категорія», — зауважила пані Анастасія.
Вона навела дані за останні пів року щодо поширених порушень: порушення рівності сторін, порушення принципів безсторонності і неупередженості, ставлення, що принижує гідність, автоматичне продовження запобіжного заходу.
«Для нас неважливі правильність вироків, прізвище, яке лунає. Ми не хочемо і не ставимо собі за мету ніколи підірвати незалежність суду. Ми ніколи не робимо ніяких інформаційних кампаній. Коли ми публікуємо аналітичні матеріали, ми часто не використовуємо назву суду і взагалі ніколи не називаємо прізвищ суддів», — наголосила пані Алєксєєва і підкреслила, що проблема полягає в тому, що, проводячи моніторинг близько десяти років, спостерігає, що темпи реагування на звіти, реагування на проблеми, які ми висвітлюються є недостатніми.
Тому, за словами пані Анастасії, наразі міжнародна команда виходить на питання альтернативних звітів до Європейського парламенту, до європейських судів, у тому числі Європейського суду з прав людини, щодо подання альтернативних звітів, зокрема щодо дорожньої реформи, дорожньої карти реформи судоустрою і судочинства.
«Але цього недостатньо. Ми не маємо чекати, що хтось з-за кордону скаже, що в нас щось неправильно. І у зв’язку з цим від імені всієї організації я дуже вдячна за позицію уповноваженого Верховної Ради з прав людини та безпосередньо Андрію Овсієнку за те, що ви хочете долучитися до питання реалізації та встановлення верховенства права й справедливого суду», — на цих словах Анастасія Алєксєєва перейшла до безпосередньо інтерв’ю з представником омбудсмена.
Співпраця правозахисників
Відповідаючи на запитання Анастасії Алєксєєвої щодо способів спільного вирішення проблем, які фіксуються, і того, як саме інституція уповноваженого може цьому допомогти, Андрій Овсієнко зауважив, що поза увагою монітора у судовому процесі не повинні залишатися ті недоліки, і системні, і поодинокі, які допускаються в рамках того чи іншого судового процесу, і це має бути об’єктивно зафіксовано, а вже тоді надана в рамках відповідної компетенції оцінка.
«В контексті широкого мандату питання моніторингу судового процесу є одним із ключових фокусів уваги уповноваженого, оскільки стаття 55 Конституції рівною мірою гарантує і право на звернення до суду, і право на звернення за захистом своїх прав, законних інтересів до уповноваженого. Це право, підкреслюю, не може бути обмежене навіть в умовах воєнного стану», — акцентував пан Овсієнко.
Він наголосив на важливості діяльності правозахисної інституції, яка має основним стрижнем своєї діяльності саме правозахисну функцію, функцію спостереження за судовими процесами, і не лише в українських судах, а й в судах розвинених демократичних країн Європи.
На думку пана спікера, обмін таким досвідом дасть змогу використовувати цей інструмент максимально ефективно на благо розвитку правосуддя в Україні.
Зміни в присутності моніторів
Пані Анастасія запитала, наскільки спостерігачі чи монітори уповноваженого бачать зміни в поведінці учасників судового процесу чи є реакція суду на присутність моніторів судових засідань, яким може бути цей вплив і наскільки він має бути результативним.
«Присутність монітора у судовому засіданні є, безумовно, дисциплінувальним фактором, і це відмічають наші спостерігачі, працівники секретаріату, які здійснюють моніторинг», — підтвердив думку пані Анастасії Андрій Овсієнко.
Він зауважив, що, на відміну від фактично незалежних професійних моніторів, уповноважений має безумовний пріоритет, він визначений саме його широким і специфічним мандатом. Відповідно до статті 13 закону про уповноваженого він має право бути присутнім на усіх засіданнях, в тому числі і закритих, безумовно, з дозволу того суб’єкта, який клопотав про закриття судового процесу.
«Таким правом не наділена жодна інша інституція, в тому числі міжнародна», — підкреслив Андрій Овсієнко.
Як зазначив пан Андрій, роль інституту уповноваженого у здійсненні моніторингу судових процесів є надзвичайно важливою у розумінні як застосування і практичної реалізації принципу гласності, одного з ключових принципів судового провадження, так і доступу до тих судових процесів, які є закритими практично для більшості членів нашого суспільства, правозахисників, активістів.
Поширення висновків
Враховуючи те що спостерігачі відвідують судові засідання, вони фіксують проблематику. Як зробити, щоб результати правозахисників допомогли роботі судів? Відповідаючи на це запитання, пан Овсієнко зауважив, що широкий мандат уповноваженого передбачає у своїй діяльності дотримання ключового аспекту – балансу між двома фактично фундаментальними цінностями.
З одного боку, зауважив пан доповідач, це правозахисна функція парламентського контролю, яку здійснює уповноважений, а з іншого – це абсолютно безальтернативна конституційна гарантія суддівської незалежності.
«Це навіть не паритетність взаємовідносин, це різні рівні участі у забезпеченні права на справедливий суд. І от абсолютно слушно було поставлено запитання про те, яким чином це може бути використане для того, щоб стандарти справедливого суду були не лише декларовані, а й застосовані в нашій державі», — підкреслив Андрій Овсієнко.
За його словами, напрацювання незалежних правозахисних інституцій є, безумовно, важливим аналітичним і статистичним масивом інформації, який може і повинен бути використаний. З боку уповноваженого специфіка мандату полягає в тому, що уповноважений має не лише права, а й відповідні повноваження.
На відміну від засобів індивідуального втручання або впливу на виявлені порушення (подання уповноваженого, дисциплінарна скарга щодо судді, прокурора, адвоката, всіх без винятку учасників процесу), більш широким і ефективним впливом видається реалізація таких повноважень, як право внесення конституційного подання, яким уповноважений поряд із чотирма іншими суб’єктами наділений, підкреслив пан Андрій.
Також він назвав інші можливості: право вступати в процес для захисту прав інтересів інших осіб; можливість вносити пропозиції щодо зміни законодавства, яке регулює питання захисту прав і свобод людини; щорічна доповідь, у якій відображається стан дотримання прав людини; спеціальні доповіді.
«Тобто напрацювання правозахисних інституцій, моніторингових місій можуть бути скеровані до уповноваженого для впливу на формування тієї самої державної політики на офіційному, інституційному рівні. Тому така синергія і взаємодія є дуже важливою для формування порядку денного в питанні забезпечення права на справедливий суд. Підкреслю, особливо в надскладних умовах воєнного стану, які ми маємо сьогодні», — резюмував Андрій Овсієнко.
