18. 06. 2026
За запрошенням комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини координатор моніторингової місії IAC ISHR Анастасія Алєксєєва взяла участь у круглому столі, присвяченому питанням змагальності у кримінальному процесі під час розгляду клопотань про обрання, продовження та зміну запобіжних заходів. Про це інформує пресслужба IAC ISHR.
Участь моніторингової місії IAC ISHR у таких професійних дискусіях є продовженням системної роботи з моніторингу дотримання права на справедливий суд в Україні. Протягом останніх років спостерігачі місії фіксують не лише окремі процесуальні порушення, а й тенденції, які впливають на якість судового контролю, реалізацію права на захист та дотримання стандартів Європейської конвенції з прав людини.
Показово, що до обговорення долучилися представники різних професійних середовищ: адвокати, прокурори, правозахисники та інші учасники правничої спільноти. Попри відмінність процесуальних ролей, значна частина дискусії продемонструвала спільне розуміння наявності системних проблем у сфері застосування запобіжних заходів та необхідності їхнього вирішення.
Секретар комітету НААУ з питань захисту прав людини адвокат Богдан Глядик звернув увагу на наявний дисбаланс процесуальних можливостей сторін під час розгляду відповідних клопотань. За його словами, сторона обвинувачення нерідко приходить до суду з уже сформованою позицією та підготовленими матеріалами, тоді як захист має обмежений час для аналізу матеріалів, збору доказів та формування правової позиції. Окремо він наголосив на проблемі фактичного зрівнювання процесуального часу сторін незалежно від складності позиції захисту чи кількості адвокатів, які беруть участь у справі.
У своєму виступі координатор моніторингової місії IAC ISHR Анастасія Алєксєєва звернула увагу, що питання запобіжних заходів виходить за межі класичного розуміння змагальності.
«Суд повинен починати аналіз не з питання, чому людина має залишитися під вартою, а з питання, чи може вона бути звільнена вже сьогодні. І лише якщо сторона обвинувачення переконливо доведе неможливість застосування менш суворих заходів — від особистого зобов’язання до цілодобового домашнього арешту з електронним контролем, — може виникнути питання про необхідність подальшого позбавлення свободи», — зазначила вона.
Координатор місії підкреслила, що саме такий підхід послідовно відображений у практиці Європейського суду з прав людини, який розглядає тримання під вартою як винятковий захід та вимагає від держави щоразу доводити його необхідність на підставі актуальних, конкретних та індивідуалізованих обставин. Представляючи результати судового моніторингу, Анастасія Алєксєєва зазначила, що спостерігачі IAC ISHR регулярно фіксують проблеми, пов’язані з несвоєчасним доступом захисту до матеріалів провадження, недостатнім часом для підготовки правової позиції, а також формальним аналізом можливості застосування альтернативних запобіжних заходів.
На думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, окреме занепокоєння викликають випадки, коли недоліки в обґрунтуванні клопотань сторони обвинувачення фактично компенсуються під час судового розгляду. Йдеться про ситуації, коли рішення про продовження тримання під вартою ухвалюються за відсутності достатньої індивідуалізації ризиків, без належного аналізу особистих обставин людини, її соціальних зв’язків, стану здоров’я чи можливості застосування альтернативних заходів. На переконання експертів, такий підхід створює ризики поступового формування практики, за якої якість обґрунтування клопотань перестає бути визначальним фактором для прийняття судового рішення.
Водночас представники сторони обвинувачення також звернули увагу на об’єктивні виклики, з якими стикається прокуратура: високу плинність кадрів, значне навантаження та дефіцит часу. При цьому представник прокуратури відзначив, що незалежно від змісту поданого клопотання саме суд залишається ключовим гарантом дотримання стандартів справедливого судового розгляду та прав людини.
На переконання представників моніторингової місії IAC ISHR, особливе значення таких професійних дискусій полягає в тому, що питання справедливого суду дедалі більше перестає бути предметом обговорення окремих професійних груп. Сьогодні адвокати, прокурори, правозахисники та представники судової системи все частіше спільно обговорюють проблеми, які впливають на довіру до правосуддя, та шукають шляхи їх вирішення.
Саме така професійна консолідація навколо міжнародних стандартів прав людини, практики ЄСПЛ та принципу справедливого суду є важливою передумовою для поступового зменшення кількості порушень прав людини в кримінальному процесі та зміцнення верховенства права в Україні.
