06. 03. 2025
Інформаційно-аналітичний центр Міжнародного товариства прав людини (IAC ISHR) — підрозділ міжнародної неурядової правозахисної організації, що об’єднує близько 30 000 членів в 38 країнах світу. Організація має консультативний статус при Економічній i соціальній раді ООН, Раді Європи, статус спостерігача при Організації Африканських Держав. В Україні IAC ISHR традиційно приділяє особливу увагу сфері судочинства, долучається до освітніх та гуманітарних ініціатив, сприяє покращенню якості судових процесів.
Про розширення пріоритетів на початку повномасштабної війни, реалізацію гуманітарних та освітніх ініціатив, а також про хронічні проблеми українського судочинства, виявлені в процесі моніторингу судових засідань, в інтерв’ю «Юридичній практиці» розповіла Анастасія Алєксєєва, координатор моніторингової місії IAC ISHR.
— На яких принципах засновано IAC ISHR? Що є основною метою і які шляхи ви використовуєте для її досягнення?
— Від самого початку наша міжнародна правозахисна організація відстоювала принципи справедливості, рівності та верховенства права. Однак шлях до реальних змін ніколи не є легким. Моніторингова місія розпочала свою діяльність в рамках аналітичного центру, здійснюючи моніторинг дотримання права на справедливий суд, виявляючи системні проблеми та розробляючи рекомендації щодо покращення функціонування судової системи. Починаючи з 2017 року ми підготували близько 600 звітів про судові засідання.
Проте з часом було прийнято рішення не обмежуватись спостереженнями — необхідно діяти. Так розпочався наш шлях практичного застосування накопичених знань. IAC ISHR накопичив успішний досвід подання інтервенції третьої сторони до ЄСПЛ; організації моніторингу судових засідань у Бельгії, Вірменії, Франції; експерти моніторингової місії IAC ISHR регулярно висвітлюють результати діяльності у ЗМІ; проводять тренінги для адвокатів; об’єднують за круглими столами суддів, адвокатів і прокурорів.
Однак 2022 рік став переломним… Незважаючи на те що команда моніторингової місії IAC ISHR є насамперед командою юристів, коли розпочалися повномасштабні бойові дії, ми не могли залишатися осторонь. Принцип взаємодопомоги та відмови від егоїзму, закладений у філософію нашої діяльності, спонукав нас до розширення сфери роботи.
— Які задачі стали тоді для вас пріоритетними?
— IAC ISHR в неймовірно короткі строки виріс від організації, яка ніколи не займалася гуманітарною допомогою, до гуманітарного партнера ООН. Статистичний відділ IAC ISHR розробив спеціальний алгоритм оптимального розподілу допомоги та запустив портал соціальної підтримки, де кожен, хто опинився в скрутному становищі, міг зареєструватися та отримати необхідну допомогу. Завдяки нашим зусиллям підтримку отримали понад 100 000 цивільних осіб.
Була проведена надзвичайна робота, якою ми пишаємось. І яку досі продовжуємо. Оскільки юрист завжди залишається юристом, у гуманітарній роботі ми також приділили значну увагу наданню безкоштовної юридичної допомоги для внутрішньо переміщених осіб. Наша команда завжди відстоювала позицію, що гуманітарна допомога — це не лише про їжу та одяг, а й про захист прав людини.
— Які ще нетипові для IAC ISHR ініціативи ви реалізували?
— IAC ISHR постійно шукає нові методи роботи. Для прикладу, втілили у життя проєкт із цифрового збереження сімейних фотографій Memory Box для переселенців, допомагаючи їм зберегти історію своїх родин. Адже розуміння зв’язку між минулим, теперішнім і майбутнім — один із найважливіших принципів нашої роботи.
Також у IAC ISHR ми точно знаємо, що знання — це сила. Але не тільки суха теорія, а й жива практика. Саме тому ми заснували і реалізуємо свої власні мініпроєкти, у межах яких старшокласники самостійно розробляють і впроваджують ініціативи для розвитку громад, де вони проживають. Діти набувають навичок стратегічного планування, управління проєктами та беруть на себе відповідальність за майбутнє своїх міст. Ми підтримуємо їх від етапу планування до безпосереднього фінансування їхніх ідей. Мета нашої команди — донести дітям думку, що можна не лише виїжджати з країни, а й створювати, покращувати, будувати тут і зараз.
Ба більше, ми націлені на формування нового покоління фахівців, які не бояться кидати виклик застарілим нормам, не вважають порушення нормою і прагнуть справедливості.
Зокрема, у сфері вищої освіти ми співпрацюємо зі студентами-правниками як з України, так і з інших країн, надаючи їм можливість проходити практику та стажування із судового моніторингу. Це не просто вивчення законів за підручниками, а занурення в реальну систему правосуддя. Поки студент не має досвіду роботи в юридичній сфері, він є максимально об’єктивним і чутливим до порушень. А експерти моніторингової місії вже допомагають аналізувати зафіксовані порушення, шукати відповідні прецеденти у рішеннях ЄСПЛ і зрештою отримувати результат, який застосовується в реальній роботі IAC ISHR.
— Нещодавно IAC ISHR презентував підсумковий аналіз моніторингу судових засідань за 2024 рік. Можете поділитись основними висновками?
— Дійсно, ми певною мірою скучили за основною діяльністю — моніторингом дотримання права на справедливий суд. Тож у 2024 році поновили моніторинг судових засідань за 2024 рік, і вже з перших місяців стало очевидно, що ситуація з дотриманням права на справедливий суд не зазнала покращень.
Адвокати, які беруть участь у судових процесах, неодноразово наголошували на важливості присутності незалежних спостерігачів на засіданнях. Моніторинг, який здійснюють представники IAC ISHR, не лише привертає увагу до системних проблем судочинства, а й безпосередньо впливає на дотримання процесуальних гарантій.
Серед найбільш поширених негативних тенденцій зафіксовано такі:
- порушення права на захист – 39 випадків (у 43% засідань);
- автоматичне продовження тримання під вартою та недостатня обґрунтованість досудового тримання під вартою – 25 випадків (у 28% засідань);
- порушення рівності сторін судового процесу та змагальності – 25 випадків (у 28% засідань);
- упередженість суду – 12 випадків (у 13% засідань);
- порушення принципу доступу до суду;
- катування, нелюдське та таке, що принижує гідність поводження і покарання – 10 випадків (у 11% засідань);
- порушення розумних строків розгляду справи.
— Можете навести конкретні приклади?
— Часто маємо справу з порушенням права на захист та принципу рівності сторін. Так, в одній зі справ спостерігачі IAC ISHR систематично фіксували ігнорування судом того факту, що продовження тримання під вартою ґрунтується на доказах, отриманих шляхом втручання у приватне спілкування між клієнтом та адвокатами.
У судовій практиці дедалі частіше спостерігається використання формулювання «зловживання процесуальними правами» щодо дій сторони захисту. Зокрема, у справі ексголови “ПриватБанку” судді визнали зловживанням подання клопотання про відвід, попри те що підставою для такого відводу було посилання суду на документи, які, за твердженням сторони захисту, не досліджувалися в судовому засіданні.
Спостерігачі IAC ISHR відзначають, що така практика набуває характеру тенденції: судді дедалі частіше кваліфікують подання адвокатами «незручних» процесуальних документів як зловживання правами. Наприклад, у справі судді Печерського районного суду м. Києва подання клопотань адвокатом стало підставою для дисциплінарної скарги щодо нього. Щораз більша практика визнання процесуальних дій сторони захисту «зловживанням» не лише обмежує ефективний захист обвинувачених, але й ставить під загрозу суспільний інтерес у справедливому та змагальному правосудді.
В іншій справі спостерігачі IAC ISHR зафіксували позицію захисту щодо конфлікту інтересів. Адвокати заявили відвід головуючому судді, оскільки він є рідним братом однієї з керівниць адвокатського об’єднання, що представляє у цій справі потерпілого. Це, як стверджував захист, створює потенційний конфлікт інтересів між приватним інтересом та службовими повноваженнями головуючого судді. Проте уже в 2025 році спостерігачі IAC ISHR здійснювали моніторинг справи власника агрохолдингу в Україні, у якій суддя Печерського суду задовольнила відвід іншому судді за заявою сторони захисту.
Ці та інші порушення викликають обґрунтовані сумніви щодо неупередженості суду.
— Як ви обираєте справи для моніторингу?
— Особливу увагу ми приділяємо справам, що мають значний суспільний резонанс, оскільки в таких процесах може виникати тиск на суд із різних сторін. Нерідко суспільна думка щодо цих справ формується ще до судового розгляду під впливом ЗМІ та правоохоронних органів, чия оцінка подій не завжди є повністю неупередженою. Такі справи створюють для суду особливий виклик, адже потребують зваженого підходу та максимальної об’єктивності.
Адвокати відзначають, що коли у залі суду присутні спостерігачі, суддя рідше допускає упередженість, прокурор ретельніше обґрунтовує свою позицію, а аргументи захисту не так легко ігноруються. Ми навіть стикалися з тим, що присутність спостерігача IAC ISHR давала змогу стороні захисту заявити відвід, подати матеріали та навіть просто висловитися в процесі. Що раніше було практично неможливим. Тому частіше за все, коли до нас звертається одна зі сторін судового процесу чи навіть суд (і таке було) із проханням здійснювати моніторинг процесу, ми розуміємо, що бракує саме стороннього спостерігача, який не зацікавлений у жодному рішенні суду, а об’єктивно фіксує і аналізує порушення.
Прецедентна практика ЄСПЛ визначає критерії об’єктивного спостерігача у двох аспектах: обґрунтованості судових рішень та відсутності упередженості. Коли спостерігачі IAC ISHR фіксують прояви поведінки суду, що можуть свідчити про об’єктивну або навіть суб’єктивну упередженість, ці факти підлягають ретельному аналізу та включаються до наших звітів. Адже будь-які ознаки упередженості можуть поставити під сумнів законність судового рішення з точки зору права на справедливий суд відповідно до Європейської конвенції з прав людини.
— Яке практичне значення мають ваші звіти?
— Величезний обсяг матеріалу з моніторингу судових засідань також використовується експертами моніторингової місії IAC ISHR для посилення позиції у складних справах на міжнародному рівні. Аналіз та висновки щодо порушень права на справедливий суд в Україні ми надаємо за запитом у справах, що стосуються екстрадиції, інтервенції третьої сторони в ЄСПЛ, іншим міжнародним інституціям тощо. Для захисту це є вагомим аргумент, адже такий аналіз дає змогу в тому числі іноземним судам отримати об’єктивну картину реального стану правосуддя, що може стати ключовим фактором під час ухвалення рішень.
Завдяки цьому адвокати отримують не лише додатковий рівень процесуального контролю, а й ефективний механізм доведення порушень, що значно підвищує шанси на справедливий розгляд справи.
Моніторингова місія IAC ISHR також доєднується до сфери підвищення кваліфікації. Наші експерти неодноразово проводили тренінги для адвокатів, приділяючи особливу увагу міжнародному приватному праву, практиці ЄСПЛ та застосуванню міжнародних механізмів захисту прав людини. Знання — це основа критичного мислення, що дає змогу будувати справедливу судову систему.
Для створення реального розуміння проблематики ми займаємося глибокою аналітикою. Статистичний відділ IAC ISHR розробляє алгоритми, які дають можливість ідентифікувати статті Кримінального кодексу, за якими найчастіше порушується право на справедливий суд. Вже декілька років ми аналізуємо динаміку порушень у різних судах за різні роки, виявляючи закономірності та пропонуючи системні рішення.
Наш підхід — не лише збір даних, а формування системного знання, що забезпечує перехід від теорії до практики.
Моніторинг судових процесів — це не просто фіксація порушень, а реальний механізм захисту права на справедливий суд. Коли система демонструє схильність до упередженості, саме незалежний погляд стає ключовим запобіжником. Адже суд, відкритий до стороннього спостереження, лише зміцнює довіру до своєї неупередженості.
(Бесіду вів Олексій Насадюк, «Юридична практика»)
