09. 06. 2026
Справедливий суд сьогодні дедалі частіше стає предметом не лише юридичної дискусії, а й питанням суспільної довіри до держави загалом. В умовах війни, надмірного навантаження на судову систему, кадрового дефіциту та високої чутливості окремих кримінальних проваджень особливого значення набуває питання того, наскільки процесуальні гарантії залишаються не декларацією, а реально дієвим механізмом захисту прав людини.
Саме цій темі була присвячена окрема дискусійна панель у межах XIV Міжнародного судово-правового форуму, де відбулося професійне обговорення між координатором моніторингової місії IAC ISHR Анастасією Алєксєєвою та представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в системі судоустрою та з питань представництва в Конституційному Суді України Андрієм Овсієнком. Дискусія стала показовою не лише з погляду аналізу проблем справедливого суду в Україні, але і як приклад поступового формування нової моделі взаємодії між професійним правозахисним сектором та державними інституціями у сфері забезпечення права на справедливий суд.
Для IAC ISHR тема справедливого суду вже давно вийшла за межі класичного правозахисного моніторингу. Починаючи з 2017 року, експерти організації системно здійснювали професійний судовий моніторинг в Україні та за кордоном, зокрема у Франції та Бельгії, розвиваючи власну методологію аналізу судових процесів крізь призму Європейської конвенції з прав людини та практики ЄСПЛ. Сьогодні IAC ISHR фактично формує одну з небагатьох в Україні системних баз практичної інформації про те, як стандарти справедливого суду працюють у щоденній судовій практиці — не на рівні декларацій чи окремих рішень ЄСПЛ, а безпосередньо у судових засіданнях, процесуальних рішеннях та поведінці учасників процесу.
Як підкреслила координатор моніторингової місії IAC ISHR Анастасія Алєксєєва, проблема сучасного правосуддя часто полягає навіть не у прямому порушенні закону, а у поступовій формалізації процесу.
«Недостатньо просто формально послатися на практику ЄСПЛ у тексті рішення. Ключове питання — чи наповнені процесуальні гарантії реальним змістом у конкретній справі», — зазначила вона під час дискусії.
За даними моніторингової місії IAC ISHR, у першій половині 2026 року серед найбільш поширених проблем у кримінальних провадженнях спостерігачі фіксували:
- порушення принципу рівності сторін;
- порушення принципів неупередженості та безсторонності суду;
- автоматичне продовження запобіжного заходу;
- порушення принципу правової визначеності.
Водночас в IAC ISHR наголошують: професійний судовий моніторинг не має на меті втручання у незалежність суду чи оцінку «правильності» вироків. Навпаки, йдеться про формування професійного середовища, у якому стандарти Конвенції та практика ЄСПЛ починають сприйматися як практичний інструмент щоденної роботи суду. «Ми не оцінюємо правильність вироків і не втручаємося у незалежність суду. Ми аналізуємо, наскільки процесуальні гарантії реально працюють на практиці», — наголосила Анастасія Алєксєєва.
(фото: «Юридична практика»)
Саме тому окреме значення сьогодні набуває інституційна співпраця між IAC ISHR та Офісом Омбудсмена.
За останній рік така взаємодія поступово виходить на новий рівень: від професійного діалогу — до спільної роботи над розвитком методології судового моніторингу та впровадженням стандартів ЄСПЛ у практичну діяльність фахівців, які здійснюють моніторинг судових процесів. Зокрема, експерти моніторингової місії IAC ISHR проводять спеціалізовані тренінги для спеціалістів Офісу Уповноваженого з питань методології професійного судового моніторингу, аналізу процесуальних гарантій та практичного застосування стандартів Конвенції і практики ЄСПЛ.
Фактично йдеться про поступове формування в Україні професійної інфраструктури моніторингу дотримання права на справедливий суд як одного з елементів сучасної системи правосуддя.
Під час дискусії Андрій Овсієнко окремо наголосив, що напрацювання професійних моніторингових місій мають важливе значення для державних інституцій.
«Питання моніторингу судового процесу є важливим аспектом правозахисної діяльності. Безумовно, партнерська роль правозахисних організацій, моніторингових інституцій є дуже важливою, оскільки методологія, яка випробувана роками, на різних правових системах і показала свою ефективність, є для нас надзвичайно корисною», — зазначив представник Уповноваженого.
Важливо, що сьогодні така співпраця виходить далеко за межі лише внутрішньої професійної дискусії.
IAC ISHR вже тривалий час взаємодіє з європейськими правовими механізмами, надаючи інформацію до міжнародних судових інституцій, у тому числі в рамках процедур третьої сторони. Паралельно організація працює над розвитком напряму альтернативних аналітичних звітів щодо стану дотримання права на справедливий суд в Україні для європейських інституцій. Окремим напрямом роботи стає формування аналітичних матеріалів у контексті подальшої реалізації дорожньої карти судової реформи України. Йдеться насамперед про систематизацію практичних даних щодо того, як стандарти Конвенції та практика ЄСПЛ застосовуються українськими судами на практиці та які процесуальні проблеми потребують додаткової уваги на рівні державної політики.
Водночас і представники IAC ISHR, і представники Офісу Омбудсмена наголошують: ключовим завданням залишається не лише фіксація порушень після рішень ЄСПЛ, а впровадження орієнтованості на Конвенцію та практику ЄСПЛ безпосередньо у щоденну роботу системи правосуддя.
«Правосуддя має не лише здійснюватися, а й виглядати таким, що здійснюється справедливо та неупереджено», — нагадав під час дискусії Андрій Овсієнко, посилаючись на усталену практику ЄСПЛ.
(фото: «Юридична практика»)
Саме тому учасники дискусії дійшли спільного висновку про необхідність подальшої системної роботи у кількох ключових напрямах: розвитку професійного судового моніторингу, посилення орієнтованості судової практики на стандарти ЄСПЛ та Європейської конвенції з прав людини, розв’язання кадрової проблеми в судах, а також формування такої правової культури, у межах якої процесуальні гарантії починають реально працювати ще на ранніх етапах провадження — без очікування на майбутні рішення ЄСПЛ про встановлення порушень.
У сучасних умовах саме така взаємодія між професійним громадським сектором та державними інституціями поступово стає одним із ключових механізмів зміцнення довіри до правосуддя та розвитку верховенства права в Україні.
