24. 08. 2026
13 липня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у рамках справи № 991/667/23 (кримінальному провадженні — № 52018000000000182) відносно колишнього директора ТОВ «Аркона Газ-Енергія» Мичка І.М., Щербини В.Г., Зурʼяна О.В., Кучми Л.М., Ільницького Ю.Й., Купчика В.Г., яких обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). У судовому засіданні взяли участь захисники, обвинувачені, прокурор та колегія суддів з головуючим суддею Крикливий В.В. Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проекту, що реалізується за підтримки BMZ.
Основним предметом судового засідання було продовження дослідження доказів, поданих стороною обвинувачення.
У межах судового засідання було продовжено дослідження протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема матеріалів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та долучених до них аудіозаписів телефонних розмов. На думку сторони обвинувачення, зміст окремих розмов свідчить про узгодження дій між особами, які фігурують у матеріалах кримінального провадження, з метою заниження вартості спеціального дозволу на користування одним із родовищ корисних копалин, а також про усвідомлення ними ймовірно протиправного характеру таких дій.
Під час дослідження одного з протоколів захисник звернувся до суду з проханням надати йому можливість ознайомитися з відповідним томом матеріалів кримінального провадження. Суд зазначив, що цей том упродовж тривалого часу перебував у його розпорядженні, а сторони мали можливість ознайомитися з його змістом.
Надалі сторона обвинувачення надала для дослідження процесуальні документи, пов’язані з ініціюванням, санкціонуванням та проведенням негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Серед них були доручення оперативному підрозділу, відповідні клопотання, ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду та протокол, складений за результатами проведення НСРД. Зазначені матеріали були надані стороні захисту для ознайомлення та передані суду для подальшого дослідження.
У зв’язку із закінченням часу, відведеного для проведення судового засідання, розгляд кримінального провадження відкладено до наступного судового засідання.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR наголошують, що безпосереднє дослідження доказів судом має визначальне значення для забезпечення загальної справедливості кримінального провадження. На цьому етапі кожна сторона повинна мати реальну та практичну можливість ознайомитися з повним змістом доказів, перевірити їх походження й цілісність, висловити заперечення щодо належності, допустимості, достовірності та доказового значення, а суд — самостійно й неупереджено оцінити відповідні матеріали в сукупності та взаємному зв’язку з іншими доказами.
Окремої уваги заслуговує клопотання сторони захисту про надання можливості ознайомитися з відповідними матеріалами кримінального провадження. У зв’язку із цим національний суд має встановити, чи мала сторона захисту реальну, своєчасну та достатню можливість ознайомитися з повним обсягом цих матеріалів до початку та безпосередньо під час дослідження відповідних доказів. Сам по собі факт тривалого перебування матеріалів у розпорядженні суду не може вважатися достатнім підтвердженням того, що стороні захисту було забезпечено ефективний доступ до них.
Якщо на момент дослідження доказів сторона захисту не мала відповідного доступу, що перешкоджало їх належній перевірці та підготовці обґрунтованих заперечень, такі обставини можуть посилювати ризики недотримання права на захист і принципу рівності сторін, гарантованих статтею 6 Конвенції. Оцінюючи ефективність наданого доступу, суду доцільно врахувати обсяг і складність матеріалів, тривалість ознайомлення та достатність часу для підготовки позиції захисту.
Реалізація принципів змагальності та рівності сторін передбачає, що сторона захисту повинна мати своєчасний та достатній доступ до матеріалів, на які посилається сторона обвинувачення, а також реальну можливість ознайомитися з ними, перевірити їх зміст та ефективно оспорювати їх доказове значення під час судового розгляду. У практиці ЄСПЛ принципи змагальності та рівності сторін охоплюють не лише право бути поінформованим про характер і зміст обвинувачення, а й право на ефективний доступ до матеріалів кримінального провадження, включаючи як докази обвинувачення, так і матеріали, які можуть мати значення для захисту (Rook v. Germany, пп. 56–58).
Крім того, принципи змагальності та рівності сторін вимагають забезпечення кожній стороні реальної можливості представити свою позицію та прокоментувати всі докази й доводи, які можуть вплинути на рішення суду (Abdulaal Naser and Others v. Denmark, п. 156; İ.Ç. v. Turkey, п. 49). Для справедливого розгляду важливим є забезпечення стороні захисту ефективної можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, аналізувати їхній зміст і висловлювати свої заперечення під час судового розгляду.
Також варто підкреслити що під час дослідження матеріалів НСРД особливо важливо перевірити дотримання порядку їх санкціонування і проведення, автентичність та повноту аудіозаписів, правильність ідентифікації учасників розмов, а також відповідність інтерпретації окремих висловлювань їхньому повному контексту.
ЄСПЛ з цього приводу неодноразово зазначав, що перевірка загальної справедливості провадження також повинна включати оцінку того, чи було надано можливість оскаржити докази та заперечити їх використання за обставин, коли дотримувалися принципи змагального провадження та рівності сторін між обвинуваченням та захистом. Питання про те, чи були заперечення щодо доказів належним чином розглянуті національними судами, тобто чи обвинуваченого/підозрюваного дійсно «почули», і чи суди обґрунтували свої рішення відповідним та адекватним обґрунтуванням, також є факторами, які слід враховувати при проведенні цієї оцінки. У зв’язку з цим слід ще раз наголосити, що хоча суди не зобов’язані давати детальну відповідь на кожен висунутий аргумент, з рішення має бути чітко видно, що основні питання справи були розглянуті (Seppern v. Estonia, п.39).
У контексті дослідження під час цього судового засідання матеріалів, отриманих внаслідок проведення НСРД, також заслуговує на увагу правова позиція ЄСПЛ що стосується безпосередньо України. У справі Vykhor v. Ukraine, де Суд постановив, що застосована процедура санкціонування негласних слідчих заходів не забезпечувала ефективної перевірки їх необхідності та пропорційності, а на відповідний час в Україні не існувало доступного судового контролю ex post facto за законністю та обґрунтованістю таких заходів (п. 22–24).
З огляду на викладене та на підставі наявних матеріалів моніторингу експерти моніторингової місії IAC ISHR фіксують обставини, які можуть свідчити про потенційні ризики недотримання гарантій, передбачених пунктом 1 та підпунктом «b» пункту 3 статті 6 Конвенції, зокрема принципу рівності сторін і права захисту на реальний та своєчасний доступ до матеріалів кримінального провадження. Для формування повного й об’єктивного висновку з урахуванням усіх обставин і подальшого перебігу судового розгляду це кримінальне провадження рекомендується до подальшого моніторингу.
