05. 06. 2024
29 травня 2024 року у залі Вищого Антикорупційного суду відбулося судове засідання у справі № 991/4535/24 відносно засновника приватного підприємства «КОЛАНД» Кацуна Сергія Леонідовича. Він підозрюється у пособництві незаконному заволодінню землею у Сумській області по ч.5 ст.191 КК України. На даний час перебуває за кордоном, оголошений в національний та міжнародний розшук. З цієї причини справу Кацуна С.Л. було виділено в окреме провадження зі справи екс міністра аграрної політики та продовольства Сольського М.Т.
На початку судового засідання захисник подав клопотання щодо участі підозрюваного у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Адвокат аргументував це процесом мобілізації в Україні та високої імовірності обрання Кацуну С.Л. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До клопотання він також додав пояснювальну записку від підзахисного щодо наявності у нього на утриманні двох дітей. Як зазначила сторона захисту, Кацун С.Л. проходить по справі як пособник та є єдиним, хто викликається слідством на допит. Інших співучасників злочину слідство не викликає для допиту та до них застосований запобіжний захід у вигляді застави. У самого Кацуна С.Л. кошти на внесення застави відсутні. Але він готовий приймати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції та співпрацювати зі слідством, у тому числі, готовий до проведення допиту у режимі онлайн. Захисник просив суд взяти дану інформацію до уваги, оскільки «весь процес зі сторони органу досудового розслідування вбачається як тиск на людину з метою знецінення».
Прокурор виступив проти поданого клопотання, у зв’язку з тим, що місце перебування підозрюваного органам слідства невідоме і він знаходиться в національному та міжнародному розшуку. Для обґрунтування свого заперечення прокурор мав надати докази суду, проти, як зазначають спостерігачі IAC ISHR, згодом попросив суд про перерву на тиждень, через відсутність необхідних матеріалів.
У рішенні по справі Saranchov v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що право обвинуваченого (підозрюваного) на ефективну участь у судовому розгляді у кримінальній справі включає право бути присутнім (§ 40-41; Salduz v Туреччина, § 50). Хоча це прямо не згадується в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, об’єкт і мета статті в цілому свідчать про те, що особа, «обвинувачена (підозрювана) у вчиненні кримінального правопорушення», має право брати участь у слуханні.
Дійсно, як також постановив Суд, в інтересах чесного та справедливого кримінального процесу надзвичайно важливо, щоб обвинувачений був присутнім на судовому засіданні. В цьому контексті ЄСПЛ наголошує на тому, що участь відповідача у провадженні за допомогою відеоконференції не суперечить Конвенції. А національний суд зобов’язаний переконатися, що застосування цього заходу служить законній меті та сумісне з вимогами дотримання належної правової процедури, як це викладено у статті 6 Конвенції (Marcello Viola v. Italy, § 67; Dijkhuizen v. the Netherlands, § 50-53). Це має суттєве значення для справедливості судового процесу у тому числі в контексті забезпечення виконання підпунктів (c), (d) і (e) пункту 3 статті 6 ЄКПЛ, які гарантують «кожному обвинуваченому (підозрюваному) у вчиненні кримінального правопорушення» право «захищати себе особисто» та «допитувати свідків» (Hermi v. Italy § 59).
З огляду на вищевикладене, експерти моніторингової місії IAC ISHR рекомендують дану справу для подальшого моніторингу
