26. 09. 2025
16 вересня 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося чергове судове засідання у межах кримінального провадження № 52021000000000242 (справа №991/7418/23) щодо судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Тетяни Григорівни, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України. У засіданні брали участь обвинувачена, її захисники, прокурор, представник потерпілого та головуючий суддя Хамзін Т.Р.
Основним предметом судового засідання було подання стороною захисту доказів.
На початку засідання захист висловив застереження щодо процесуального статусу потерпілого, звернувши увагу на те, що останній не з’являється до суду, має статус обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні та перебуває в міжнародному розшуку. Також були висловлені сумніви щодо повноважень представника потерпілого: за інформацією сторони захисту, відповідний договір було укладено в місті Києві, попри те, що, за наявними даними, потерпілий фізично не перебуває в Україні.
Суд, заслухавши доводи, визнав можливим продовжити розгляд справи, зазначивши, що представник надав усі необхідні документи, які підтверджують його повноваження для участі в процесі.
З огляду на вищезазначене, експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що хоча з наданої інформації не вбачається очевидних ознак порушення вимог процесуального представництва, сама наявність сумнівів, озвучених стороною захисту, заслуговує на увагу. У цьому контексті важливо, аби суд зберігав належну уважність до перевірки всіх обставин, пов’язаних із підтвердженням повноважень представників сторін, що дозволить уникнути ризику формального підходу та забезпечити збереження довіри до процесу як справедливого й неупередженого.
У подальшому сторона захисту продовжила подання доказів.
У межах реалізації свого процесуального права сторона захисту надала до матеріалів справи документи, які, на її думку, можуть поставити під сумнів достовірність показань одного зі свідків у даному кримінальному провадженні. Зокрема, було долучено інформацію про те, що зазначений свідок має статус обвинуваченого у справі, пов’язаній із підробкою процесуальних документів, зокрема судових ухвал. На переконання захисників, ці обставини викликають сумніви щодо надійності та неупередженості його свідчень, з огляду на те, що саме цей свідок надавав покази стосовно ключових епізодів обвинувачення.
Крім того, захист звернув увагу на те, що вказана особа є фігурантом інших кримінальних проваджень, розгляд яких здійснювала суддя Ільєва Т.Г., що, на думку захисників, також може впливати на об’єктивність його сприйняття процесу.
Окрім цього, було надано додаткові матеріали, які, за твердженням сторони захисту, свідчать про відсутність умислу в діях обвинуваченої, а також докази, що, на її думку, спростовують версію сторони обвинувачення. На переконання захисту, сукупність зазначених матеріалів ставить під сумнів не лише достовірність окремих показань, але й загальну позицію обвинувачення у справі.
Прокурор, зі свого боку, заявив, що надані матеріали не є належними доказами та не стосуються предмета доказування, проте не заперечував проти їх долучення. Представник потерпілого зазначив, що, на його думку, сторона захисту штучно перевантажує справу матеріалами, які не мають безпосереднього стосунку до суті провадження.
Суд дослідив подані документи та ухвалив їх долучити до матеріалів кримінального провадження.
З приводу долучення доказів експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що право на подання доказів з метою вплинути на перебіг кримінального провадження є одним із ключових прав обвинуваченого. Це право гарантує можливість ефективного захисту та забезпечує баланс між сторонами в процесі.
Європейський суд з прав людини у справі Vegotex International S.A. v. Belgium (§ 86) наголосив, що поняття справедливого судового розгляду охоплює також право на змагальність провадження, в межах якого сторони повинні мати можливість надавати будь-які докази, необхідні для обґрунтування своїх доводів, а також бути поінформованими про подані іншою стороною матеріали — з метою їх коментування та впливу на підсумкове судове рішення. У контексті цього підходу доводи сторони захисту щодо достовірності показань одного зі свідків заслуговують на особливу увагу. Зокрема, захист стверджує, що вказаний свідок має статус фігуранта низки кримінальних проваджень, пов’язаних із підробкою процесуальних документів, а також був учасником справ, розгляд яких здійснювала обвинувачена суддя Ільєва Т.Г. Окреме занепокоєння викликає заява захисників про наявність суттєвих розбіжностей у свідченнях цієї особи, наданих у різний час.
Такі обставини вимагають від суду підвищеної обачності при оцінці допустимості та достовірності свідчень, які мають ключове значення для оцінки обґрунтованості обвинувачення. Враховуючи принципи презумпції невинуватості та стандарт доведення «поза розумним сумнівом», ігнорування суперечностей у свідченнях або сумнівів щодо добросовісності свідка створює ризик ухвалення формального й несправедливого рішення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на цьому підході. Зокрема:
- у справі Episcopo and Bassani v. Italy (п. 121) Суд підкреслив, що саме на обвинуваченні лежить обов’язок довести вину особи поза розумним сумнівом, і це має бути зроблено на основі чітких, достовірних та переконливих доказів;
- у справі SA-Capital Oy v. Finland (п. 107) Суд зазначив, що будь-які сумніви щодо джерела або способу отримання доказів мають тлумачитися на користь обвинуваченого;
- у справі B.T. and B.K.Cs. v. Hungary (п. 107) ЄСПЛ підтвердив, що висновки обвинувачення мають ґрунтуватися на сукупності сильних, узгоджених та неспростовних фактів або презумпцій, які не залишають простору для сумніву.
Таким чином, національні суди, реагуючи на доводи сторін повинні забезпечувати критичну та всебічну оцінку «сумнівних» доказів у сукупності з іншими матеріалами справи. Лише такий підхід відповідає як формальним гарантіям Конвенції, так і її практичному змісту — забезпеченню справедливості судового розгляду.
Враховуючи вищезазначене, справа рекомендується до подальшого моніторингу.
