16 травня 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося чергове судове засідання у рамках кримінального провадження № 52021000000000242 щодо судді Печерського районного суду міста Києва Ільєвої Тетяни Григорівни, яку обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, службове підроблення). На засіданні була присутня обвинувачена, захисник, прокурор, один свідок зі сторони обвинувачення та головуючий суддя Хамзін Т.Р. Потерпілий Миханів А.А., чи його представники в судовому засіданні були відсутні.

У межах цього засідання суд продовжив заслуховування свідка сторони обвинувачення.

На початку судового засідання сторона захисту звернула увагу на відсутність потерпілого та його представників, а також на брак будь-яких доказів щодо їх належного повідомлення. Окрім цього, присутній захисник звернувся до суду з клопотанням розглянути заяву свого колеги про відкладення судового засідання у зв’язку з його відсутністю, наголосивши, що цей захисник завжди брав активну участь у судових засіданнях.

Враховуючи наведене, сторона захисту наполягала на необхідності відкладення розгляду справи. Водночас прокурор вважав за можливе продовжити судове засідання.

Суд постановив продовжити розгляд, посилаючись на раніше наведені аргументи в межах даного кримінального провадження, а також на усталену позицію суду щодо дотримання розумних строків розгляду справи.

Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу на систематичну практику проведення судових засідань за відсутності потерпілого або його представників. Хоча така практика сама по собі не є автоматичним порушенням права на справедливий суд, вона викликає занепокоєння в контексті дотримання процесуальних стандартів, особливо за умов наявності обґрунтованих сумнівів щодо належного повідомлення потерпілого про дату та час засідання.

З огляду на принципи змагальності та рівності сторін, участь усіх процесуальних учасників у судовому розгляді має бути не лише формально можливою, а й реально забезпеченою. Моніторингова місія вважає доцільним, аби суд вживав додаткових заходів для усунення будь-яких сумнівів щодо належного повідомлення потерпілого. Важливо підкреслити, що прагнення до розгляду справи у розумний строк не повинно переважати над забезпеченням фундаментальних прав учасників процесу.

Баланс між оперативністю судового розгляду та дотриманням процесуальних гарантій має бути збереженим для забезпечення не лише фактичної, а й видимої справедливості — як того вимагає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, усі сторони провадження повинні мати реальну можливість брати участь у процесі та бути поінформованими про його перебіг (Cangi and Others v. Türkiye, п. 46).

У зв’язку з проведенням судового засідання за відсутності одного із захисників обвинуваченої Ільєвої Т.Г., експерти моніторингової місії IAC ISHR вважають за необхідне повторно акцентувати увагу на низці важливих аспектів. Попри те, що процесуальне рішення суду формально не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства, така ситуація може викликати обґрунтовані побоювання щодо ефективної реалізації права на захист у широкому розумінні — як це передбачено статтею 6 Конвенції.

Особливої уваги заслуговує факт, що відсутній захисник, за словами колег, відігравав активну роль у формуванні стратегії захисту та постійно брав участь у попередніх засіданнях. За таких умов його відсутність могла негативно вплинути на можливість своєчасного реагування на нові обставини, уточнення позиції сторони захисту або представлення ключових аргументів, які могли бути не враховані іншим адвокатом через обмежену поінформованість або попередній розподіл функцій.

Слід нагадати, що право кожного обвинуваченого на ефективну правову допомогу є одним з основоположних елементів справедливого судового розгляду, гарантованим пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції. Це право має вирішальне значення як для забезпечення балансу між стороною обвинувачення та захистом, так і для запобігання судовим помилкам (Ayetullah Ay v. Turkey, п. 131).

У подальшому суд перейшов до допиту свідка сторони обвинувачення.

Як пояснив свідок, у жовтні–листопаді 2020 року він, як адвокат, надавав правову допомогу особі, на користь якої подав клопотання про скасування арешту грошових коштів, що, як зазначалося, належали потерпілому у даному кримінальному провадженні – Миханіву А.А. За результатами розгляду цього клопотання суддею Печерського районного суду Ільєвою Т.Г. було ухвалено рішення про зняття арешту, після чого відповідні кошти були перераховані на рахунок згаданої особи.

Свідок наголосив, що діяв не з власної ініціативи, а на прохання третьої особи, не був знайомий зі своїм «клієнтом», і не був обізнаний з всіма обставинами кримінального провадження. За словами свідка, ця ж третя особа попросила його не з’являтися на судове засідання, на якому розглядалося клопотання. Після завершення засідання та ухвалення Ільєвою Т.Г. судового рішення свідок особисто прибув до суду, щоб отримати відповідну ухвалу, і передав клопотання про розгляд справи без його участі (на прохання третьої особи) — попри те, що засідання на той момент уже відбулося.

У зв’язку з обмеженою тривалістю судового засідання, суд оголосив перерву та зазначив, що під час наступного засідання сторони захисту матимуть можливість допитати свідка.

Перехресний допит свідка є ключовим механізмом реалізації змагальності сторін і забезпечення права на захист у кримінальному провадженні. Його значення полягає в тому, що саме під час цього етапу сторони можуть в режимі реального часу перевірити достовірність і послідовність показань, виявити суперечності, поставити критичні запитання, які можуть мати вирішальне значення для оцінки доказів судом. Цей процес не підлягає попередньому сценарному моделюванню: адвокати повинні реагувати безпосередньо на зміст показань, які озвучуються вперше, і тому повна участь захисників у момент допиту є вкрай важливою.

У контексті цієї справи заслуговує на увагу те, що як зазначили спостерігачі IAC ISHR, сторона захисту заявила клопотання про участь у процесі двох адвокатів. Це є частиною стратегії повного та ефективного представлення інтересів обвинуваченої. Водночас проведення допиту свідка у відсутність одного з них створює ризик неповної реалізації права на захист, оскільки обсяг і якість питань, що ставляться свідкові, можуть суттєво залежати від взаємодії та професійної спеціалізації кожного з представників.

Європейський суд з прав людини у справі Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom (п. 118) чітко вказав, що, відповідно до підпункту “d” пункту 3 статті 6 Конвенції, перш ніж особу може бути визнано винною, всі докази проти неї мають бути, як правило, представлені в її присутності на публічному слуханні, і обвинуваченому повинна бути забезпечена належна можливість допитати свідка, який свідчить проти нього. Це не просто формальність — це ключовий елемент справедливого судового розгляду.

Експерти моніторингової місії IAC ISHR відмічають, що у разі, якщо сторона захисту наполягає на участі двох адвокатів і доводить необхідність такої участі саме під час перехресного допиту, доцільним і виправданим є забезпечення присутності обох захисників. Такий підхід міг би краще забеспечити відповідність як національним стандартам процесуальної справедливості, так і вимогам Конвенції, гарантуючи обвинуваченій більш ширшу можливість на ефективний захист.

Справа рекомендується моніторинговою місією IAC ISHR до подальшого моніторингу.