05. 12. 2025
24 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання у рамках кримінального провадження № 42024110000000146 відносно Хейла Олександра Валерійовича та Пилипчука Сергія Анатолійовича, яких обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). На засіданні були присутні захисники, обвинувачені, прокурор та головуюча суддя Задорожна Л.І. Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проекту, що реалізується за підтримки BMZ.
На початку судового засідання захисник одного з обвинувачених заявив клопотання про відвід головуючої судді. В обґрунтування клопотання він зазначив, що суддя не може вважатися неупередженою та об’єктивною, оскільки, хоча вона й не виконувала функцій слідчого судді в цьому провадженні, однак раніше ознайомлювалася з матеріалами іншого кримінального провадження, в якому фігурував Хейло О.В. На думку захисту, це могло сформувати у судді попереднє уявлення щодо обставин, пов’язаних з обвинуваченим, ще до початку розгляду даної справи по суті.
Клопотання було долучено до матеріалів провадження. Суддя, у свою чергу, ухвалила відкласти судове засідання до вирішення питання про відвід.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що відповідно до підходу ЄСПЛ неупередженість суду оцінюється за двома взаємопов’язаними критеріями — суб’єктивним та об’єктивним.
• Суб’єктивний критерій стосується особистих переконань судді й передбачає перевірку, чи мав суддя будь-які індивідуальні упередження.
• Об’єктивний критерій стосується того, чи існували зовнішні обставини, які могли б у стороннього спостерігача створити «обґрунтовані сумніви» щодо безсторонності судді
У цьому випадку захисник послався на конкретну обставину — попереднє ознайомлення головуючої судді з матеріалами іншого кримінального провадження, у якому фігурувала особа, що є обвинуваченою і в цьому процесі. В межах об’єктивного критерію така обставина може бути предметом аналізу, але її наявність сама по собі не означає існування упередженості. Завдання сторони захисту — показати, що саме попереднє ознайомлення могло вплинути або створити уявну загрозу впливу на оцінку доказів у новому провадженні. Це вимагає посилання на конкретні ризики того, що у судді вже могло сформуватися певне попереднє враження щодо обвинуваченого або фактів, які нині підлягають оцінці заново.
У свою чергу, якщо такі сумніви дійсно об’єктивно підтверджуються, національні суди мають особливо чітко та переконливо усувати будь-які підозри у можливій упередженості. Це може робитися як шляхом детального мотивування рішення про відмову у відводі, так і шляхом задоволення клопотання у випадках, коли зберігається хоча б мінімальний ризик того, що подальший розгляд може поставити під сумнів довіру до суду. Таким чином суди не лише забезпечують реальну неупередженість, а й унеможливлюють ситуації, коли питання про потенційну небезсторонність у подальшому може бути використане для оскарження вироку або підриву легітимності процесу.
У цьому контексті важливо пам’ятати, що неупередженість суду — це не лише внутрішній стан, але й зовнішній аспект довіри до правосуддя. ЄСПЛ неодноразово підкреслює, що навіть видимість упередженості має значення, оскільки «правосуддя має не лише здійснюватися — його також має бути видно». Будь-який суддя, щодо якого виникають об’єктивно обґрунтовані сумніви у безсторонності, повинен утриматися від розгляду справи. Спосіб же, у який національні суди розглядають відводи, є окремим елементом перевірки об’єктивної неупередженості: зокрема, ЄСПЛ зазначає, що ситуації, коли суддя сам вирішує питання про власний відвід, можуть додатково загострювати сумніви (Tsatani v. Greece, п. 62–66).
З огляду на вищезазначене, заявлене клопотання про відвід потребує уважної оцінки, спрямованої на усунення будь-яких сумнівів щодо відповідності суду критеріям об’єктивної безсторонності. Такий підхід забезпечує не лише реальну, але й видиму легітимність судового розгляду.
Справу рекомендовано до подальшого моніторингу.
