8 жовтня 2024 року у Вищому антикорупційному суді відбувся розгляд клопотань сторони захисту та обвинувачення у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 щодо зміни запобіжного заходу відносно Филя С.В. якого підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364; ч.3 ст.358; ч.2, 4 ст.368-4 КК України (зловживання владою або службовим становищем; підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів; підкуп особи, яка надає публічні послуги). 

За результатами моніторингу даного засідання, спостерігачі IAC ISHR звернули увагу на ряд обставин:

Щодо презумпції невинуватості та адвокатської таємниці

На початку засідання Адвокат Ірза А.І. звернулася до слідчого судді з клопотанням витребувати низку документів, які могли б підтвердити недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення. Вона аргументувала це тим, що докази були отримані внаслідок незаконних негласних слідчих (розшукових) дій, що порушують основоположні права людини, зокрема таємницю приватного спілкування, адвокатську таємницю, а також конфіденційність листування підозрюваного з адвокатом. Крім того, адвокат зазначила, що сторона обвинувачення також неправомірно отримала доступ до документів, що стосуються стратегії захисту, що суперечить основним принципам справедливого судового розгляду та вимогам ЄКПЛ. З огляду на це, адвокат просила суд витребувати судову ухвалу, яка санкціонувала негласні слідчі дії, щоб уточнити законність та межі таких дій.

Суддя проігнорував питання очевидної недопустимості доказів та заявив, що надасть цьому оцінку у нарадчій кімнаті, фактично погодившись заслухати всі аргументи сторони обвинувачення. На зауваження адвоката, що у разі визнання доказів очевидно недопустимими суд не може взагалі їх досліджувати, суддя відповів: «я досліджую ці матеріали, а потім заслухаю Вас».

Експерти моніторингової місії IAC ISHR наполягають на тому, що питання недопустимості доказів має надзвичайно важливе значення, оскільки мова йде про ймовірне порушення основоположних прав людини. Позиція ЄСПЛ підтверджує той факт, що одним із ключових елементів ефективного представництва адвокатом інтересів клієнта є принцип захисту конфіденційності інформації, якою вони обмінюються; цей привілей заохочує відкрите та чесне спілкування між клієнтами та захисниками. Втручання в привілей адвоката-клієнта в контексті провадження, яке розглядається ним, є втручанням у право на звернення, гарантоване статтею 34 Конвенції (Udovenko v. Ukraine, п.п. 37, 38).

Цікавою у даному контексті є також окрема думка судді ЄСПЛ Павлій у справі Särgava v. Estonia. Підтримуючи прийняте рішення, суддя зазначив, що важливим є питання про те, що є втручанням у привілеї адвоката та чи слід вимагати від практикуючого юриста довести, що певна форма «фактичної шкоди» була заподіяна в результаті обшуку та вилучення конфіденційних матеріалів і повідомлень. На його думку, будь-яке захоплення таких даних органом державної влади в принципі є достатнім для того, щоб вважатися втручанням у відповідні захищені інтереси Конвенцією. Даний підхід був підтверджений Великою палатою ЄСПЛ в контексті масового спостереження у справі Big Brother Watch and others v. The United Kingdom. У самому ж рішенні ЄСПЛ зазначив, що у контексті обшуків і виїмок національне законодавство повинно забезпечувати певний захист особи від свавільного втручання в права, передбачені статтею 8 Конвенції. Таким чином, його положення мають бути достатньо чіткими, щоб дати громадянам адекватну інформацію про обставини та умови, за яких державні органи мають право вдаватися до будь-яких таких заходів. Крім того, ЄСПЛ визнає важливість конкретних процесуальних гарантій, коли йдеться про захист конфіденційності обміну інформацією між адвокатами та їхніми клієнтами (Särgava v. Estonia, 87, 88).

Сторона обвинувачення аргументувала, що адвокатська таємниця не була порушена, посилаючись на те, що законні гарантії конфіденційності поширюються лише на правомірне спілкування, а незаконне спілкування не підпадає під захист. Спостерігачі IAC ISHR зафіксували, що під час слухань прокурор звинуватив адвокатів Филя С.В. у співучасті та підбурюванні до незаконного впливу на свідків, що є кримінальним правопорушенням. Такі заяви сторони обвинувачення залишилися без належного реагування з боку суду, що викликає занепокоєння моніторингової місії IAC ISHR щодо дотримання принципів безсторонності та неупередженості.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що презумпція невинуватості, закріплена в пункті 2 статті 6Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судового розгляду, якого вимагає пункт 1. Стаття 6 § 2 забороняє передчасне висловлення думки про те, що особа є винуватою до того, як це буде доведено відповідно до закону. Це також охоплює заяви інших державних службовців про незавершені кримінальні розслідування, які спонукають громадськість вважати підозрюваного винним і упереджують оцінку фактів компетентним судовим органом (C.O. v. Germany, п. 57). Презумпція невинуватості не лише застосовується під час незавершених кримінальних проваджень, а й забезпечує захист від державних посадових осіб та органів влади, які можуть діяти так, ніби особа вже визнана винною у скоєнні правопорушення. (Cosovan v. The Republic of Moldova, п. 29). У зв’язку з цим Суд підкреслив важливість вибору слів державними службовцями у своїх заявах до того, як особу було притягнуто до суду та визнано винною у вчиненні певного кримінального правопорушення (C.O. v. Germany,п. 58).

Враховуючи вищесказане, експерти IAC ISHR дійшли висновку, що сторона обвинувачення перевищує свої повноваження, фактично порушуючи презумпцію невинуватості, звинувачуючи адвокатів у співучасті. Це надає можливість отримувати доступ до матеріалів конфіденційного характеру, включаючи листування між адвокатом та підозрюваним, без відповідних правових підстав, що є порушенням стандартів справедливого судового розгляду, встановлених Конвенцією та практикою ЄСПЛ.

1. Адвокат звернула увагу на те, що під час судового засідання поряд із прокурором перебував детектив, який мав процесуальний статус вільного слухача. Незважаючи на це, прокурор регулярно радився з ним, а детектив, у свою чергу, висловлював свої зауваження через прокурора. Така поведінка ставить під сумнів незалежність сторони обвинувачення та створює обґрунтоване враження, що процесуальні обов’язки прокурора виконуються під впливом осіб, які не мають відповідного процесуального статусу в судовому процесі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював у своїх рішеннях важливість дотримання принципів справедливого суду, включаючи забезпечення рівності сторін (стаття 6 Конвенції). Будь-який вплив на процес, який порушує баланс між стороною обвинувачення та захисту, може бути розцінений як порушення справедливого судового розгляду. Експерти моніторингової місії IAC ISHR також зазначають, що будь-яке стороннє втручання, яке може вплинути на незалежність та безсторонність суду або сторін процесу, порушує принципи справедливості. У даному випадку роль детектива, який надавав поради та коментарі прокурору, ставить під загрозу об’єктивність і незалежність обвинувачення, що створює враження для об’єктивного спостерігача у нерівності сторін.

Суддя ж у цьому випадку визнав допустимим присутність вільного слухача поруч із прокурором, зазначивши, що їхня взаємодія особисто йому не заважає. Однак такі висновки можуть викликати сумніви у забезпеченні принципу рівності сторін і права на справедливий суд, оскільки, як було зазначено, це може сприяти недотриманню стандартів об’єктивності та неупередженості, а також підірвати довіру до суду сторони захисту. Як випливає із прецедентної практики ЄСПЛ, забезпечення видимої справедливості є настільки ж важливим, як і забезпечення її на практиці, тому будь-яке стороннє втручання, яке викликає сумніви у неупередженості, слід уникати (Tsulukidze and Rusulashvili v. Georgia, п.п. 44-47, Castillo Algar v. Spain, 43-45).

Експерти моніторингової місії IAC ISHR наголошують на тому, що відповідність вимогам справедливого судового розгляду має перевірятися в кожній справі з огляду на розвиток провадження в цілому. Оцінюючи загальну справедливість провадження, необхідно брати до уваги, у разі необхідності, мінімальні права, перелічені в статті 6 § 3, які є прикладами вимог справедливого судового розгляду щодо типових процесуальних ситуацій, які виникають у кримінальних справах. Таким чином, їх можна розглядати як специфічні аспекти концепції справедливого судового розгляду в кримінальному провадженні. Враховуючи зафіксовані спостерігачами факти, які можуть містити ознаки численних порушень статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, експерти моніторингової місії IAC ISHR рекомендують продовження моніторингу даного процесу.