4 листопада 2024 року у Вищому антикорупційному суді відбувся розгляд клопотань сторони захисту та обвинувачення у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 щодо зміни запобіжного заходу відносно Филя С.В. якого підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364; ч.3 ст.358; ч.2, 4 ст.368-4 КК України (зловживання владою або службовим становищем; підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів; підкуп особи, яка надає публічні послуги). На засіданні був присутній підозрюваний, захисники, прокурор та головуючий суддя Маслов В.В.

Аналізуючи події даного засідання, спостерігачі IAC ISHR звернули увагу на низку обставин:

По-перше, захисники повідомили суд про звернення до комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ щодо порушення гарантій їхньої діяльності. Вони зазначили, що більшість доказів обвинувачення базуються на матеріалах, отриманих внаслідок доступу слідства до приватної переписки підозрюваних та їхнього адвоката. У зв’язку з цим Шевченківський районний суд вже виніс ухвалу про внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а комітет НААУ розгляне це питання 5 листопада 2024 року.

Адвокати наголосили, що прокурор досі не представив суду ухвалу, яка б санкціонувала таке втручання, хоча головуючий суддя погодився з необхідністю її оприлюднення. На думку захисників, усі матеріали, отримані через таке втручання, є недопустимими доказами та не підлягають дослідженню.

Експерти моніторингової місії IAC ISHR наголошують на тому, що відповідно до ст. 258 КПК ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. А факт доступу слідства до приватної переписки порушує адвокатську таємницю, оскільки гарантії адвокатської діяльності забороняють втручання у спілкування між адвокатом і клієнтом (ст. 23, п. 9 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).

Незважаючи на спільність позиції головуючого судді та захисників, прокурор все ще не додав до матеріалів справу дану ухвалу, що породжує об’єктивні сумніви у законності такої НСРД і допустимості всіх отриманих на її підставі доказів. Враховуючи те, що досудове розслідування завершується менше ніж за три тижні, прокурору все одно доведеться відкрити дану ухвалу на наступних стадіях, і затримка у даному питанні лише породжує додаткові складнощі для процесу.

ЄСПЛ з цього приводу чітко зазначає, що відповідно до статті 8 ЄКПЛ листування між адвокатом та його клієнтом, незалежно від його мети (включаючи суто професійне листування), користується привілейованим статусом щодо його конфіденційності. ЄСПЛ також зазначив, що “надає особливої ваги ризику порушення професійної таємниці адвокатів, оскільки вона є основою довірчих відносин між адвокатами та їхніми клієнтами і може мати наслідки для належного здійснення правосуддя”. Крім того як зазначив ЄСПЛ у справі Michaud V. France (п. 118), без цієї гарантії фундаментальні права обвинувачених можуть бути поставлені під загрозу, що порушує основи демократичного суспільства.

Стосовно сумнівів у допустимості доказів експерти моніторингової місії IAC ISHR повторно зауважують, що у даному процесі слід звернутися до доктрини «плодів отруєного дерева». Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є недопустимим, усі докази, отримані на його основі, також є недопустимими. Доктрина передбачає оцінку не лише кожного доказу окремо, а й всього ланцюга доказів, де один випливає з іншого. Важливим критерієм її застосування є обґрунтоване припущення, що відповідна інформація не була б отримана без незаконно здобутих даних.

Як зазначає ЄСПЛ, питання, на яке необхідно відповісти, полягає в тому, чи було провадження в цілому, включаючи спосіб отримання доказів, справедливим. Це передбачає вивчення “незаконності”, про яку йдеться, і, якщо йдеться про порушення іншого права, передбаченого Конвенцією, характер виявленого порушення (Khan V. The United Kingdom п.34).

Також вважаємо за необхідне звернути увагу на одне з висловлювань прокурора в даному судовому засіданні: “захисники використовують гарантії адвокатської діяльності з метою організувати спілкування між підозрюваними, тим самим порушуючи покладені процесуальні обов’язки”. На думку експертів IAC ISHR таке висловлювання прокурора жодним чином не може корелюватись з справжнім духом та ідеями гарантій адвокатської діяльності, які в тому числі гарантують адвокату та його клієнту право на конфіденційне спілкування.

По-друге, прокурор навів перелік ризиків, які, на його думку, обґрунтовують застосування тримання під вартою без права застави: ризик переховування, впливу на учасників провадження та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню, а також ризик вчинення нового правопорушення. Однак усі ці обґрунтування ґрунтуються переважно на матеріалах, отриманих шляхом втручання в приватне спілкування підозрюваного з адвокатом, а наведені ризики мають характер шаблонних конструкцій. Захисники також зазначили, що підозрюваний завжди дотримувався покладених на нього обов’язків та з’являвся на всі засідання.

Зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ, експерти моніторингової місії наголошують на тому, що використання стандартного шаблону, а також абстрактних і стереотипних повторень низки підстав для тримання під вартою без наведення конкретних фактів, що стосуються підстав справи підозрюваного свідчить про порушення п. 3 ст. 5 ЄКПЛ (Sardar Babayev v. Azerbaijan, п.50). Існування таких ризиків має бути належним чином встановлено, а аргументація органів влади щодо цього не може бути абстрактною, загальною або стереотипною (Affaire karaca v. Türkiye п.139). На думку експертів IAC ISHR те, що такий суворий захід як тримання під вартою без права внесення застави слідство обгрунтовує виключно і лише на обставинах отриманих слідством з переписки, сам факт втручання в яку ще не зрозуміло чи законно виправданий.

По-третє, захисники звернули увагу, що досудове розслідування триває вже кілька місяців, однак не додано нових матеріалів або обставин, які б підтверджували вину підозрюваного. Таким чином, ситуація в провадженні залишається незмінною. досудового розслідування ситуація в кримінальному провадженні залишається незмінною. ЄСПЛ з цього приводу зазначає, що навіть якщо підстави для тримання особи під вартою є “відповідними” та “достатніми”, важливо щоб національні суди з’ясовували, чи проявили компетентні національні органи “особливу старанність” при здійсненні провадження. Виправдання будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки він є коротким, має бути переконливо продемонстроване органами влади (Radonjić and Romić v.Serbia, п.69-70). Враховуючи якість обґрунтування ризиків стороною обвинувачення, поточні результати досудового розслідування, а також відсутність підкріплення інформації надійними фактами, спостерігачі IAC ISHR не можуть вважати таке розслідування однозначно ефективним, особливо в контексті зміни запобіжного заходу на більш суворий. 

По-четверте, сторона захисту подала клопотання про витребування документів і матеріалів справи, що знаходяться в обвинувачення, вважаючи їх критично важливими для обґрунтування підозри. Захист наголосив, що ці матеріали можуть містити як докази вини, так і свідчення на користь невинуватості підозрюваного. Водночас обвинувачення мало доступ до них, тоді як захисту неодноразово відмовляли в ознайомленні. Суд відхилив клопотання, вирішивши досліджувати лише наявні в нього матеріали справи.

ЄСПЛ з цього приводу зазначає, що право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на доступ до матеріалів справи. Суд вже встановив, що необмежений доступ до матеріалів справи та необмежене використання будь-яких нотаток, включаючи, за необхідності, можливість отримання копій відповідних документів, є важливими гарантіями справедливого судового розгляду. Відсутність такого доступу, за оцінкою ЕСПЛ, свідчить на користь висновку про порушення принципу рівності сторін. Повага до прав захисту вимагає, щоб обмеження доступу обвинуваченого або його адвоката до судових матеріалів не перешкоджало наданню доказів обвинуваченому до початку судового розгляду і наданню обвинуваченому (підозрюваному) можливості прокоментувати їх через свого адвоката в усних заявах. Більше того, обвинувачений (підозрюваний) повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень щодо можливості викласти всі відповідні аргументи захисту перед судом першої інстанції і, таким чином, вплинути на результат провадження. При оцінці того, чи мала особа достатній час для підготовки свого захисту, особливу увагу слід приділяти характеру провадження, а також складності справи та стадії провадження (Kikabidze v. Georgia п.42-43). У рішенні по справі Rook V. German ЄСПЛ також наголосив, що обвинуваченому (підозрюваному) повинен бути наданий необмежений доступ до матеріалів справи. Питання достатності часу і засобів, що надаються, має оцінюватися у світлі обставин кожної конкретної справи (п.57).

Крім того, ЄСПЛ повторює, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов’язані між собою, є основоположними складовими поняття “справедливий судовий розгляд” у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу” між сторонами: кожній стороні повинна бути надана розумна можливість представити свою справу в умовах, які не ставлять її в істотно невигідне становище порівняно з її опонентом або опонентами (Đurić v. Serbia, п.69, 71). 

Враховуючи те, що стороні захисту неодноразово відмовляли в доступі до матеріалів справи, які можуть мати важливе значення та містити відомості про невинуватість підозрюваного, у моніторингової місії IAC ISHR,як об’єктивного спостерігача, виникають сумніви в дотриманні судом як права на захист, так і рівності сторін судового процесу.

По-п’яте, прокурор неодноразово заявляв, що захисники підозрюваного є співучасниками злочину, оскільки приховують матеріали від суду, а також що вони вплинули на ключового свідка, змусивши його змінити свої покази через приватну переписку. Такі твердження, озвучені прокурором публічно, викликають у спостерігачів IAC ISHR серйозні сумніви щодо дотримання презумпції невинуватості, адже прокурор фактично вважає захисників підозрюваними у злочині. Важливо зазначити, що цю позицію прокурора підхопили ЗМІ, опублікувавши на різних платформах статті з відповідними висновками.

У цьому контексті варто підкреслити, що презумпція невинуватості, гарантована пунктом 2 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, є основоположною частиною права на справедливий судовий розгляд. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що офіційні заяви, які можуть натякати на визнання вини особи до судового рішення, порушують цю гарантію.

Презумпція невинуватості буде порушена, якщо судове рішення або заява посадової особи щодо особи, обвинуваченої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, відображає думку про її винуватість до того, як її вину буде доведено в законному порядку. Достатньо, навіть за відсутності будь-якого формального висновку, щоб існували певні підстави вважати, що суд або посадова особа вважає обвинуваченого винним (Nadi̇r Yildirim and others v. Türki̇ye, п.66). Стаття 6 § 2 забороняє заяви державних службовців про незавершені кримінальні розслідування, які заохочують громадськість вважати підозрюваного винним і упереджують оцінку фактів компетентним судовим органом (Ismoilov and Others v. Russia, п. 161). Тим більше у експертів моніторингової місії IAC ISHR викликають занепокоєність такі висловлювання посадових осіб стосовно адвокатів, яким не оголошено навіть підозру. Дані дії мають характер ототожнення адвокатів з клієнтами і є недопустимими у правовому суспільстві.

По-шосте, в минулому засіданні захисники просили сил викликати ще раз ключового свідка для з’ясування обставин, які мають вирішальну роль для обґрунтування підозри, суд не задовольнив клопотання, повідомивши, що надасть оцінку клопотанню в нарадчій кімнаті. Прокурор, у свою чергу, стверджував, що адвокати тиснуть на свідка, змушуючи його змінювати покази, що робить повторний допит недоцільним. Під час поточного засідання захисники звернули увагу на безпідставність таких звинувачень і попросили суд переглянути відеозаписи минулих засідань, де обґрунтовується необхідність допиту свідка. Суд дане клопотання задовольнив. Захисники звернули увагу суду на слова свідка про тиск на нього з боку органів слідства, та висловлювання детектива під час допиту в його сторону: “Ой не на той путь ти встав”, “Чи все добре в тебе з пам’яттю?”, “Чи давно ти проходив ВЛК?”. Суд не надав видиму оцінку даним обставинам, а на думку прокурора дані відеозаписи є лише ще одним підтвердженням версії про умисну зміну показів свідком. Стосовно цього експерти моніторингової місії IAC ISHR  наголошують, що ЄКПЛ гарантує підозрюваному допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення (п.1 ст.6 ЄКПЛ).

ЄСПЛ у своїй практиці зазначає, що підпункт “d” пункту 3 статті 6 Конвенції не вимагає присутності та допиту кожного свідка з боку обвинуваченого; скоріше, основною метою цього положення (на що вказують слова “на тих самих умовах”) є забезпечення повної “рівності сторін” у справі, що розглядається (Škoberne v. Slovenia п.99). Тобто, як стороні захисту, так і стороні обвинувачення повинна бути надана однакова, рівна можливість у допиті свідків. Тим гостріше постає питання, коли воно стосується ключового свідка по справі, і його свідчення мають вирішальне значення для обґрунтування підозри та обрання більш суворого запобіжного заходу. Також цікавим є той момент, що по суті, слідство вважає даного свідка дискредитованим, проте все ще будує на основі його свідчень значну частину своєї позиції.

Вислухавши доводи сторін, та обґрунтування сторони захисту, суд ухвалив задовольнити клопотання прокурора частково, та взяти підозрюваного Филя С.В. під варту негайно в залі суду з можливістю внесення застави у розмірі 10 мільйонів гривень.

Підсумовуючи, експерти моніторингової місії IAC ISHR вбачають у даному кримінальному провадженні наявність ознак порушення права на справедливий суд, гарантованого ЄКПЛ. Матеріали та докази долучені слідством самі по собі викликають об’єктивні сумніви в їх законності і ставлять під сумнів обґрунтованість підозри. В даній ситуації звертаємо увагу на п.2 статті 6 ЄКПЛ, в частині “in dubio pro reo”, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Це підтверджується іпозицією ЄСПЛ у справі “Kolompar v. Serbia”, в якій ЄСПЛ визнав порушення права на справедливий суд через те, що не було дотримано дві основні вимоги кримінального правосуддя: (i) обвинувачення повинно довести вину підсудного поза розумним сумнівом; і (ii) принцип in dubio pro reo, який вимагає, щоб перевага в будь-яких сумнівах щодо достовірності доказів надавалася підсудному, а не обвинуваченню ( п.16).   Схожу позицію ЄСПЛ займає і в справі “Telfner v. Austria”, де зазначає, що національні суди не повинні виходити з упередженої думки про те, що обвинувачений вчинив інкриміноване йому правопорушення; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого (п. 15). 

З огляду на всі наявні суперечності в даному кримінальному провадженні, виникають сумніви і в загальний справедливості процесу (п.1 ст.6 ЄКПЛ). В той же час, ЄСПЛ наголошує на тому, що саме перед обличчям найтяжчих покарань повага до права на справедливий судовий розгляд повинна бути забезпечена в максимально можливій мірі демократичним суспільством (Orhan Şahin v. Türkiye п.50). 

Додатково. Спостерігачі IAC ISHR звертають увагу, що останнє засідання по цій справі відбулось 8 жовтня, і подальший розгляд судового процесу було перенесено на 4 листопада на прохання прокурора, який мав іти у відпустку, а потім і судді Маслова В.В. Підозрюваний продовжував знаходитись під запобіжним заходом у вигляді застави весь цей час, продовжував виконувати покладені на нього обов’язки, не намагався переховуватись від слідства, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином завадити здійсненню кримінального провадження, і в час визначений судом прибув на наступне за розкладом судове засідання. Що підтверджується відсутністю інших відомостей від сторони обвинувачення. Саме тому нагальність зміни запобіжного заходу на більш суровий у вигляді тримання під вартою, як просила сторона обвинувачення, або ж негайного взяття під варту у залі суду викликає серйозні занепокоєння щодо упередженості суду.

Зважаючи на все вищезазначене, експерти моніторингової місії IAC ISHR вважають, що в даному судовому процесі є ознаки порушення права на захист (п.3 ст.6 ЄКПЛ), рівності сторін судового процесу (п.1 ст.6 ЄКПЛ), презумпції невинуватості (п.2 ст. 6 ЄКПЛ), обґрунтованості досудового тримання під вартою (п.3 ст.5 ЄКПЛ), права на повагу приватного життя (ст.8 ЄКПЛ), справедливості судового процесу (п.1 ст.6 ЄКПЛ). Справу рекомендовано до подальшого моніторингу.