1 жовтня 2024 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання по справі №991/11303/24 відносно Филя С.В. та Залужного В.Б. яких підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364; ч.3 ст.358; ч.2, 4 ст.368-4 КК України (зловживання владою або службовим становищем; підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів; підкуп особи, яка надає публічні послуги). Основним предметом розгляду судового засідання було клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу відносно  Филя С.В. На засіданні був присутній підозрюваний, захисники, прокурори та головуючий суддя Маслов В.В.

На початку судового засідання сторона захисту заявила клопотання про об’єднання даного кримінального провадження з іншим, де сторони, суддя та предмет розгляду ідентичні. Суд задовольнив це клопотання та оголосив перерву до 08.10.2024. Ніяких порушень під час цього засідання зафіксовано не було.

Однак захисники підозрюваного звернули увагу спостерігачів IAC ISHR на обставини, пов’язані з діями сторони обвинувачення, що можуть поставити під сумнів законність доказів та справедливість судового розгляду, гарантованих ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). 

На думку адвокатів, клопотання про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу, подане прокурором, містить очевидні порушення прав людини, засад кримінального провадження та гарантій адвокатської діяльності. За словами сторони захисту, до матеріалів клопотання прокурора додано протокол про результати зняття відомостей з електронних інформаційних систем від 16.09.2024 з метою доступу до електронної інформаційної системи, пошуку виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частині. Стороною обвинувачення було використано мобільний телефон Залужного В.Б., вилучений в іншому кримінальному провадженні для зміни паролів від його облікових записів. І таким чином орган досудового розслідування здійснив «зняття інформації з електронних інформаційних систем щодо підозрюваного Залужного В.Б.». 

Щодо недопустимості доказів. На думку сторони захисту, вказані обставини свідчать про очевидну недопустимість всіх «доказів», які були отримані внаслідок, як вони вважають, незаконної негласної слідчої розшукової дії. Адвокати також зауважили, що до матеріалів клопотання не долучена ухвала слідчого судді, відповідно до якої ця негласна слідча дія проводилась, незважаючи на те, що відповідно до ч. 1 ст. 258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Також, вони додали, що під час огляду відповідного носія інформації, зазначеного в клопотанні, органами слідства було оглянуто переписку в спільному чаті в месенджері Telegram між Залужним В.Б., Филем С.В. та їх адвокатом Кабальським Р.О. Відповідне листування в повному обсязі було додано до клопотань про зміну запобіжного заходу. Тобто, встановивши під час проведення слідчої дії, що вказаний чат є приватним спілкуванням адвоката та клієнта,детектив не припинив подальше дослідження змісту спілкування, а подав ці матеріали до суду, розкриваючи зміст приватного спілкування та, на переконання сторони захисту, порушуючи гарантії адвокатської діяльності. Окрім цього, як зазначають захисники, у вказаному чаті містились документи, які є адвокатською таємницею.

Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу на те, що докази, здобуті таким чином, є результатом незаконної негласної слідчої дії, і, у випадку достовірності даних, наданих стороною захисту, їх слід визнати недопустимими відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева», яка забороняє використання доказів, отриманих унаслідок порушень закону. Ця доктрина ґрунтується на принципі, що якщо «дерево» доказів є отруйним, то й «плоди» цього дерева є такими ж. Іншими словами, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші докази, отримані на його основі, також вважаються недопустимими. Зазначена доктрина передбачає оцінку не тільки кожного доказу окремо, але й усього ланцюга доказів, які безпосередньо пов’язані між собою, де одні докази випливають з інших. Важливим критерієм застосування цієї доктрини є наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідна інформація не була б отримана без незаконно здобутих даних. 

Як зазначає ЄСПЛ з цього приводу,  питання, на яке необхідно відповісти, полягає в тому, чи було провадження в цілому, включаючи спосіб отримання доказів, справедливим. Це передбачає вивчення «незаконності», про яку йдеться, і, якщо йдеться про порушення іншого права, передбаченого Конвенцією, характер виявленого порушення (Khan V. The United Kingdom п.34). Враховуючи вищезазначене, експерти моніторингової місії IACISHR висловлюють стурбованість щодо даного питання, оскільки воно породжує об’єктивні сумніви в законності отримання доказів, а отже і всіх похідних від них.

Щодо порушення адвокатської таємниці. Дослідження стороною обвинувачення приватного листування між адвокатом та його клієнтом може мати серйозні наслідки з огляду на прецедентне право Європейського суду з прав людини. Таке втручання здатне порушити право на захист, яке є ключовим елементом права на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6 Європейської конвенції з прав людини. ЄСПЛ послідовно підкреслює, що кореспонденція між адвокатом і його клієнтом, незалежно від її змісту або мети, користується підвищеним рівнем захисту відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Affaire Ekinci Et Akalin C. Turquie, п. 47). Захист цього привілейованого спілкування пояснюється тим, що адвокати виконують критично важливу роль у забезпеченні права на справедливий судовий процес, і вони не можуть ефективно виконувати свої функції, якщо не можуть гарантувати своїм клієнтам конфіденційність спілкування. Як зазначив ЄСПЛ у справі Michaud V. France(п. 118), без цієї гарантії фундаментальні права обвинувачених можуть бути поставлені під загрозу, що порушує основи демократичного суспільства.

Враховуючи все вищезазначене, справа рекомендується до подальшого моніторингу.