20 червня 2024 року у Київському апеляційному суді (далі – КАС) в рамках кримінального провадження №42020000000002261 відбувся розгляд апеляційної скарги сторони захисту на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 09.05.2024 р. щодо продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою народного депутата ІX скликання Дубінського Олександра Анатолійовича, якого підозрюють у вчиненні дій на шкоду обороноздатності, державній та економічній безпеці України по ч.1 статті 111 та ч.1 статті 255 КК України. Суд засідав у складі колегії трьох суддів з головуючим Мельником Я.С. Також у судовому засіданні був присутній прокурор, підозрюваний Дубінський О.А. та його захисники.

На початку судового засідання підозрюваний заявив відвід усій колегії суддів, обґрунтовуючи це наступними обставинами:

По-перше, сторона захисту вважає, що розподіл суддів для розгляду справи відбувся «штучно». На момент визначення колегії, із 35 суддів КАС, які розглядають кримінальні справи, була  доступна для розподілу тільки одна колегія. Крім того, за декілька тижнів до цього призначені судді, за словами підозрюваного, не мали необхідної спеціалізації для розгляду такої справи, проте в момент розподілу необхідна спеціалізація з’явилась. Це викликало у Дубінського О.А. сумніви стосовно неупередженості суддів.

По-друге, підозрюваний вкотре в рамках цього провадження підняв питання підсудності, правильне визначення якої є суттєвим для належного здійснення правосуддя. Дубінський О.А. наголосив, що в рамках цього провадження, попри всі факти, питання підсудності постійно ігнорується судами. Більше того, він додав, що неодноразово звертався до голови Шевченківського районного суду м.Києва – Мартинова Є.О. з проханням вирішити питання стосовно підсудності, так як саме Шевченківський районний суд, на думку підозрюваного, є повноважним у цій справі. Більше того, у рамках іншого провадження стосовно підозрюваного, де досудове розслідування здійснює також ДБР, КАС у своїй ухвалі від 23.04.2024 задоволив клопотання Дубінського О.А. та перенаправив справу з Печерського районного суду м.Києва до Шевченківського районного суду м.Києва та зафіксував порушення підсудності у справі, так як зважаючи на місце розташування органу досудового розслідування справа не може бути підсудною Печерському суду. Як зазначила сторона захисту, голова Шевченківського районного суду надав відповідь підозрюваному про те, що він звертався до Верховного суду України для того, щоб отримати роз’яснення стосовно підсудності уже в рамках цього провадження. Натомість Дубінському О.А. Верховний суд на звернення відповів, що не отримував запиту від голови Шевченківського районного суду. На думку підозрюваного це свідчить про бездіяльність останнього, і безпосередньо стосується відводу в даному засіданні (20.06.24), оскільки рідна сестра  голови Шевченківського районного суду (Матвієнко Ю.О.) є членом суддівської колегії, а тому це викликає сумніви стосовно її неупередженості, оскільки виявлення порушення підсудності буде свідчити про бездіяльність голови Шевченківського районного суду.

Суд, розглянувши доводи, залишив відвід без задоволення.

Щодо підсудності. Експерти IAC ISHR у рамках даного провадження неодноразово наголошували на важливості дотримання принципу територіальної підсудності, а, отже, і правової визначеності. Пунктом 1 статті 6 Конвенція гарантує, що «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». Як зазначає у своїй практиці ЄСПЛ, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції суд завжди повинен бути “встановлений законом”. Цей вираз відображає принцип верховенства права, який притаманний системі захисту, встановленій Конвенцією та протоколами до неї, і який прямо згадується в Преамбулі Конвенції. Порушення цього принципу неминуче призведе до втрати судом легітимності, необхідної для вирішення спорів (Guðmundur Andri Ástráðsson v. Iceland, п. 211). Варто додати, що питання підсудності сторона захисту піднімає майже кожного засідання. Проте, за даними спостерігачів IAC ISHR, у даному провадженні питанню не було надано належної оцінки жодного разу ні судом першої інстанції, ні апеляційним.

Більше того, експерти IAC ISHR звертають увагу на рішення Київського апеляційного суду (КАС) від 23 квітня 2024 року в рамках кримінального провадження No42023000000001252 за обвинуваченням Дубинського О.А. у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. В обґрунтуванні поданого до суду клопотання, захисники зазначили, що поданий обвинувальний акт в рамках даного провадження скерований до Печерського районного суду з порушенням підсудності. Заслухавши позицію захисту та проаналізувавши обставини справи, суд прийшов до висновку, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, а дане кримінальне провадження має бути скероване для розгляду у Шевченківський районний суд м. Києва. В обґрунтуванні КАС зазначає, що місце вчинення інкримінованого Дубинському О.А. кримінального правопорушення не встановлено, а орган, що закінчив досудове розслідування (Державне бюро розслідувань), не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Печерського районного суду (див. Моніторинг кримінального провадження Дубінського О.А. від 29 квітня 2024). Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу та той факт, що якщо буде встановлено порушення принципу підсудності у даному провадженні, це автоматично поставить під питання законність всіх ухвал, винесених Печерським районним судом м. Києва стосовно Дубінського О.А. 

Стосовно неупередженості суду. Стосовно неупередженості суду ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово повторював, що наявність або відсутність упередженості може бути перевірена різними способами. Згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності (неупередженості) для цілей пункту 1 статті 6 має визначатися відповідно до суб’єктивного критерію, який враховує особисте переконання та поведінку конкретного судді, тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або упередженість у даній справі; а також відповідно до об’єктивного критерію, тобто шляхом з’ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад надавали достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів щодо його неупередженості (Sacharuk v. Lithuania, п.101). Враховуючи все вищезазначене, ми не можемо однозначно стверджувати, що сумніви підозрюваного стосовно неупередженості суддів є необґрунтованими.

Також експерти моніторингової місії  IAC ISHR стурбовані заявою сторони захисту про те, що не проводиться жодних слідчих дій, при тому, що станом на дату судового засідання підозрюваний перебував під вартою більше, ніж 220 днів. Крім того, ситуація у провадженні протягом всього терміну провадження не змінилася, а слідством не було виявлено нових фактів, які б дозволили сформулювати та передати до суду обвинувальний акт. Враховуючи ці обставини виникає питання щодо ефективності проведення розслідування.ЄСПЛ з цього приводу зазначає, що навіть якщо підстави для тримання особи під вартою є «відповідними» та «достатніми», Суд також повинен з’ясувати, чи проявили компетентні національні органи «особливу старанність» при здійсненні провадження. Оцінюючи, чи була дотримана вимога “особливої старанності”, ЄСПЛ враховує, серед іншого, загальну складність провадження, будь-які періоди невиправданої затримки та кроки, вжиті органами влади для прискорення провадження з метою забезпечення того, щоб загальна тривалість тримання під вартою залишалася “розумною” (Lisovskij v. Lithuania, п.68) Враховуючи швидкість та результати досудового розслідування в даному провадженні, експерти моніторингової місії IAC ISHR не можуть стверджувати що досудове розслідування у справі Дубінського О.А. здійснюється з належною старанністю.

Також хочемо відзначити позитивні зміни стосовно права на доступ до суду, у частині оскарження ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До цього засідання, спостерігачі IAC ISHR неодноразово відзначили, що строк оскаржуваної ухвали про продовження запобіжного заходу сплив, що не забезпечувало реального права на перегляд її обґрунтованості. І така ситуація повторювалась щонайменше тричі (див. Моніторинг кримінального провадження Дубінського О.А. від 23 травня 2024р.). Проте цього разу апеляційний розгляд почався у відповідні строки, що відповідає принципам справедливого судового розгляду в у даному контексті.

Після відхилення судом відводу Дубінський О.А. попросив відкласти засідання до оголошення повного тексту ухвали, для ознайомлення з мотивувальною частиною ухвали, суд задоволив дане клопотання.

Експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що в даному засіданні є ознаки можливогопорушення принципу неупередженості суду (п.1 ст. 6 ЄКПЛ) та принципу правової визначеності (п.1 ст.6 ЄКПЛ).