Моніторинг судового процесу Дубінського О.А. (від 10 червня 2024)

10 червня 2024 року у Київському апеляційному суді (далі – КАС) у рамках справи №757/52682/23-пвідносно Дубінського Олександра Анатолійовича, якого підозрюють у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів по ч.2 статті 172-7 КУпАП (№757/52682/23-п), відбувся розгляд заяви про відвід судді КАС Лапчевської О.Ф., яка була головуючою в останньому засіданні в рамках цієї справи. Головуючою суддею […]

18. 06. 2024

10 червня 2024 року у Київському апеляційному суді (далі – КАС) у рамках справи №757/52682/23-пвідносно Дубінського Олександра Анатолійовича, якого підозрюють у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів по ч.2 статті 172-7 КУпАП (№757/52682/23-п), відбувся розгляд заяви про відвід судді КАС Лапчевської О.Ф., яка була головуючою в останньому засіданні в рамках цієї справи.

Головуючою суддею в даному засіданні була Музичко С.Г. Також у судовому засідання був присутній прокурор, підозрюваний Дубінський О.А. та його захисник.

На думку сторони захисту, суддя Лапчевська О.Ф. не може забезпечити  неупереджений розгляд справи Дубінського О.А. Так, адвокати звернули увагу на те, що суддя своїми процесуальними діями на засіданні 28 травня 2024р. порушила право на захист підозрюваного та, фактично, позбавила його можливості отримати правову допомогу. Зокрема, на початку судового засідання виявилось, що адвокат підозрюваного не з’явився в судове засідання, а тому Дубінський О.А. просив суд дане засідання відкласти, так як він бажає отримувати правову допомогу та мати змогу належним чином організувати свій захист. Варто зауважити, що прокурор також звернув увагу суду на те, що підозрюваний має право на правову допомогу, а тому не проти, щоб судове засідання відклали. Проте суддя прийняла рішення відмовити у відкладенні та продовжила судовий розгляд. Дубінський О.А. розцінив такі дії суду як прояв упередженості, у зв’язку з чим вирішив заявити відвід.  

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право кожного “обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення” на ефективний захист адвокатом, гарантоване підпунктом “с” пункту 3 статті 6, є однією з основоположних ознак справедливого судового розгляду. Стосовно змісту права на доступ до адвоката, то в підпункті “с” пункту 3 статті 6 не визначено спосіб здійснення права на доступ до адвоката або його зміст. Хоча вона залишає за державами вибір засобів забезпечення цього права в їхніх судових системах, обсяг і зміст цього права повинні визначатися відповідно до мети Конвенції, а саме гарантувати права, які є практичними та ефективним (Beuze v. Belgium, п. 123, 131). 

В даному випадку, сумніви у дотриманні судом права на захист в контексті п.3 ст.6 ЄКПЛ, на думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, не виглядають об’єктивно необгрунтованими. 

Крім того, зважаючи на рішення судді Лапчевської О.Ф., виникають сумніви у дотриманні, в рамках засідання 28.05, права на справедливий суд. ЄСПЛ у своїй практиці чітко зазначає, що  право на справедливий суд відповідно до пункту 1 статті 6 є безумовним. Однак те, що становить справедливий судовий розгляд, не може бути предметом єдиного незмінного правила, а має залежати від обставин конкретної справи. Дотримання вимог справедливого судового розгляду має розглядатися в кожній справі з урахуванням розвитку провадження в цілому, а не на основі ізольованого розгляду одного конкретного аспекту або одного конкретного інциденту, хоча не можна виключати, що певний фактор може бути настільки вирішальним, що дозволить оцінити справедливість судового розгляду на більш ранній стадії провадження. (Zeki Doğan v. Türkiye 79-80). 

Таким чином, експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що незважаючи на те, що дане провадження є адміністративним, даний аспект не може бути відірваний від інших обставин. Необхідно зауважити, що до Дубінського О.А. на даний час застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у іншому провадженні. Перебуваючи під вартою, особа є більш вразливою до можливих порушень права на захист і прохання забезпечити присутність адвоката у процесі набуває додаткового обґрунтування, що безумовно має враховуватись судом.  

Відсутність вагомих підстав для обмеження доступу до адвоката має значну вагу при оцінці загальної справедливості кримінального провадження і може схилити чашу терезів у бік встановлення порушення. ЄСПЛ покладає на національні суди обов’язок переконливо продемонструвати, чому, у виняткових випадках і за конкретних обставин справи, загальна справедливість судового розгляду не була безповоротно порушена обмеженням доступу до адвоката (Kohen and Others v. Turkey п.57). Тим більше, якщо дане право гарантоване національним законодавством (ст.59 Конституції України, ст.286 КУпАП).

Суд погодився з підставами відводу судді Лапчевської О.Ф., поданий підозрюваним Дубінським О.А та задовольнив заяву.

За результатами моніторингу засідання 10.06.24, спостерігачі IAC ISHR не зафіксували порушень права на справедливий суд.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors
letter

Дякуємо. Ваша заявка надіслана!

Очікуйте інформацію найближчим часом

На головну