15. 06. 2026
4 червня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у рамках кримінального провадження № 52022000000000228 відносно Дубілета О.В., якого обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата коштів ПАТ КБ «Приватбанк», легалізація злочинних доходів та службове підроблення документів, що, за версією обвинувачення, спричинило значні фінансові збитки банку). У цьому ж провадженні обвинувачуються: Яценко В.А. — за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; Бичихіна О.А. — за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; Онищенко Н.В. — за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; Шмальченко Л.О. — за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; Конопкіна Н.О. — за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя — Галабала М.В., судді — Сердюкова І.О. та Ногачевський В.В.
Основним предметом судового засідання було долучення та дослідження доказів сторони обвинувачення.
У ході дослідження матеріалів прокурор звернувся до первинного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, до якого в подальшому об’єднувалися окремі епізоди розслідування. За словами прокурора, частина таких епізодів не знайшла відображення в обвинувальному акті, однак відповідні матеріали та додатки стали підставою для реєстрації кримінального провадження. Також було досліджено постанову про об’єднання матеріалів досудового розслідування, відповідно до якої в одне провадження були об’єднані декілька окремих епізодів. Крім того, прокурор долучив низку процесуальних документів, що стосуються початку та організації досудового розслідування, зокрема визначення групи прокурорів, продовження строків розслідування та підтвердження підслідності провадження за НАБУ.
Окремо були досліджені процесуальні документи щодо подальшого перебігу досудового розслідування, включаючи постанови про продовження його строків, об’єднання матеріалів та відновлення розслідування. Прокурор зазначив, що надалі до матеріалів провадження планується долучення інших документів, які, на думку сторони обвинувачення, підтверджують правильність обрахування процесуальних строків. Посилаючись на документи, які планується дослідити на наступних етапах судового розгляду, прокурор виклав позицію сторони обвинувачення щодо обставин укладення окремих договорів. За версією обвинувачення, мало місце безпідставне надання доручення, наслідком чого стало списання коштів та завдання майнової шкоди АТ КБ «ПриватБанк».
У відповідь сторона захисту звернула увагу, що наведені твердження фактично відображають правову оцінку та версію подій, сформовану органом досудового розслідування, а не встановлені судом обставини.
Під час подальшого дослідження матеріалів прокурор звернув увагу на довідку щодо зміни фабули кримінального провадження, яка містилася у п’ятому томі матеріалів справи. Водночас він повідомив, що на цьому етапі не вбачає підстав для долучення шостого та сьомого томів. Крім того, були досліджені матеріали, подані потерпілою стороною — АТ КБ «ПриватБанк», зокрема клопотання про долучення доказів до кримінального провадження. За словами прокурора, відповідні матеріали свідчать про можливі спроби приховати зміни, що виникли внаслідок заборгованості, а також про складність їх своєчасного виявлення банком.
Прокурор також посилався на обставини, які, на думку сторони обвинувачення, можуть свідчити про фіктивний характер окремих операцій. У зв’язку з цим були долучені документи щодо надання позик та окремих господарських операцій, у тому числі пов’язаних з європейськими банківськими установами. За версією сторони обвинувачення, відповідні документи відображали лише формальну сторону операцій, тоді як їх економічний зміст, згідно з висновками експертів, був відсутній. Окрему увагу прокурор приділив обставинам, які, на переконання сторони обвинувачення, можуть свідчити про підроблення одного з протоколів кредитного комітету. Зокрема, було зазначено, що окремі позики видавалися ще до оформлення відповідного протоколу, що, на думку сторони обвинувачення, не узгоджується із встановленою процедурою ухвалення таких рішень.
Наприкінці судового засідання сторона захисту звернула увагу, що частина постанов, на які посилався прокурор під час свого виступу, фактично не була долучена до матеріалів справи. У відповідь прокурор повідомив, що зазначені документи будуть надані суду додатково.
У зв’язку із закінченням відведеного процесуального часу судове засідання було завершено.
Враховуючи викладене, експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що стадія дослідження доказів є одним із ключових етапів кримінального провадження, оскільки саме на цьому етапі формується підґрунтя для подальшої оцінки доказової бази судом. Значення має не лише сам факт долучення документів до матеріалів справи, а й забезпечення сторонам реальної можливості перевірити їх зміст, походження, процесуальний статус, доказове значення та зв’язок із предметом обвинувачення. У цьому контексті заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо того, що частина процесуальних документів, на які посилався прокурор під час викладення своєї позиції, на момент їх озвучення фактично не була долучена до матеріалів справи. Як вбачається з перебігу судового засідання, відповідна обставина не заперечувалася і самим прокурором, який повідомив про намір надати зазначені документи додатково.
На переконання експертів моніторингової місії IAC ISHR, у подібних ситуаціях визначальним є не лише подальше долучення відповідних матеріалів, а й забезпечення стороні захисту достатньої та ефективної можливості ознайомитися з ними, оцінити їх зміст і належним чином підготувати свої заперечення. Лише за таких умов може бути забезпечено реальну, а не формальну реалізацію принципів змагальності та рівності сторін. Відповідний підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ, який наголошує, що право на справедливий судовий розгляд передбачає змагальний характер кримінального провадження та рівність процесуальних можливостей сторін. Як зазначив Суд у справі Yüksel Yalçinkaya v. Türkiye (пп. 306–307), як обвинувачення, так і захист повинні мати можливість ознайомлюватися з доказами та коментувати їх, а стороні захисту має бути забезпечений доступ до результатів розслідування, необхідних для підготовки своєї позиції. Аналогічно у справі Saakashvili v. Georgia (п. 124) Суд підкреслив, що при оцінці справедливості провадження необхідно враховувати, чи мала сторона захисту реальну можливість оспорити достовірність доказів та заперечити проти їх використання.
На думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, додаткового значення набуває й те, що відповідні твердження вже були доведені до відома суду під час безпосереднього дослідження доказів. У подальшому, навіть за умови долучення відповідних документів, стороні захисту може бути складніше ефективно спростовувати або ставити під сумнів окремі інтерпретації сторони обвинувачення, оскільки первинне сприйняття відповідних обставин судом уже сформоване. Саме тому забезпечення своєчасного доступу сторони захисту до всіх матеріалів, на які посилається сторона обвинувачення, є не лише процесуальною формальністю, а необхідною гарантією реалізації права на захист та підтримання справедливого балансу між сторонами.
З огляду на викладене, експерти моніторингової місії IAC ISHR не можуть констатувати порушення гарантій статті 6 ЄКПЛ виключно на підставі обставин, зафіксованих під час цього судового засідання. Водночас зазначена ситуація містить окремі об’єктивні передумови для виникнення ризиків порушення принципів змагальності, рівності сторін та ефективної реалізації права на захист. Враховуючи зазначене, справу рекомендовано до подальшого моніторингу.
