26. 11. 2025
20 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у рамках кримінального провадження № 52022000000000228 відносно Дубілета О.В. якого обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України (пов’язаних із розтратою коштів ПАТ КБ “Приватбанк”, легалізацією злочинних доходів та службовим підробленням документів, що спричинило значні фінансові збитки банку), Яценка В.А. за ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК України, Бичихіної О.А. за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, Онищенко Н.В. за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, Шмальченко Л.О. за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та Конопкіної Н.О. за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Справу розглядає колегія суддів у складі: головуючий — суддя Галабала М.В., судді — Сердюкова І.О. та Ногачевський В.В. На засіданні були присутні обвинувачені Дубілет О.В., Яценко В.А., Онищенко Н.В., Шмальченко Л.О. та Конопкіна Н.О. (у режимі відеозв’язку), захисники та сторона обвинувачення.
На початку судового засідання було заявлено клопотання про відкладення розгляду у зв’язку зі станом здоров’я адвоката Бичихіної О.А. Інші адвокати підтримали необхідність присутності захисника Бичихіної О.А., наголошуючи, що питання щодо спеціального судового провадження не може розглядатися без можливості для захисника висловити свою позицію, особливо враховуючи факт відсутності самої обвинуваченої.
Порадившись на місці, суд дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи у частині виступів адвокатів Дубілета О.В. щодо питань in absentia, однак підкреслив, що не буде ухвалювати рішення чи переходити до інших процесуальних питань без участі захисника Бичихіної О.А. Суд окремо зазначив, що на наступному засіданні відсутньому адвокату буде надано можливість першочергово викласти свою позицію.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що обрана судом процесуальна модель загалом відповідає вимогам статті 6 ЄКПЛ, оскільки суд утримався від ухвалення будь-яких рішень щодо спеціального судового провадження до участі захисника та фактично визнав неможливість вирішення питання in absentia без його присутності. Такий підхід відповідає позиції ЄСПЛ, згідно з якою провадження за відсутності обвинуваченого або його захисника допускається лише за умови, що особа не позбавляється реальної можливості бути почутою та ефективно захищатися (Vasile Rusu v. Romania, пп. 57–58).
Водночас ситуація, коли протягом засідання були відсутні і обвинувачена, і її єдиний захисник, потребує підвищеної уваги з огляду на ризики для принципу рівності сторін та можливості обвинуваченої брати участь у формуванні власної позиції. Національні суди мають забезпечувати, щоб розгляд справи відбувався лише за умов повної реалізації права на захист та за відсутності будь-яких ознак формального підходу. Надання захиснику першочергового слова на наступному судовому засіданні є належною гарантією для мінімізації таких ризиків і відповідає стандартам справедливого судового розгляду. З урахуванням цього експерти моніторингової місії IAC ISHR не вбачають ознак порушення прав обвинуваченої на цьому етапі, однак вважають необхідним надалі уважно відстежувати дотримання процесуальних гарантій та фактичну можливість обвинуваченої й її захисника брати повноцінну участь у провадженні.
Продовжуючи розгляд клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, захисниця обвинуваченого Дубілета О.В. заперечила проти його задоволення, наголосивши, що обвинувачений не переховується від органів слідства чи суду. Вона підкреслила, що Дубілет О.В. виїхав за межі України до повідомлення про підозру, неодноразово інформував суд про своє місце проживання за кордоном, підтримував стабільний зв’язок зі стороною обвинувачення впродовж досудового розслідування та систематично брав участь у засіданнях у режимі відеоконференції. Жодних технічних перешкод під час таких підключень з його боку не фіксувалося.
Захисниця також послалася на практику Вищого антикорупційного суду, де в аналогічній ситуації суд відмовив у здійсненні спеціального судового провадження щодо іншого обвинуваченого. Тоді суд виходив із того, що обвинувачений послідовно бере участь у засіданнях дистанційно, особу належним чином ідентифіковано, а технічні засоби забезпечують належну якість звуку та відеозображення. Суд визнав дотриманими вимоги гласності та відкритості, оскільки учасники могли ставити запитання, отримувати відповіді й реалізовувати свої процесуальні права. На думку захисниці, фактичні обставини цієї справи є тотожними ситуації Дубілета О.В., тому підхід суду має бути послідовним та уніфікованим.
Окремо захисниця звернула увагу на те, що сторона обвинувачення наполягає на нібито невідомому місцезнаходженні Дубілета О.В., хоча наявні численні документи, клопотання та звернення, які підтверджують його проживання за кордоном. Крім того, відповідні органи Держави Ізраїль надали офіційне підтвердження, що Дубілет О.В. перебуває на території Ізраїлю.
У своїх поясненнях захист також послався на резолюцію Комітету міністрів Ради Європи, прийняту у зв’язку з реформуванням КПК України в частині спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження. У документі наголошується, що справа не може розглядатися за відсутності обвинуваченого, якщо існує можливість передати її на розгляд іншої держави або ініціювати питання екстрадиції. При цьому сторона обвинувачення не здійснила жодних кроків для порушення питання екстрадиції Дубілета О.В.
Адвокат також підкреслила, що жодної повістки обвинувачений не отримував належним чином, а його систематична участь у засіданнях у режимі відеоконференції є належним виконанням процесуальних обов’язків. За її словами, така поведінка обвинуваченого упродовж двох років свідчить про добросовісність та відсутність намірів ухилятися від суду. Вона також зауважила, що обвинувачений самостійно ініціює свою участь у засіданнях, однак під час розгляду питання щодо можливості заочного провадження суд не допустив його до участі в апеляційному засіданні.
Інший захисник додав, що Дубілет О.В. мешкає в Ізраїлі на законних підставах, виїхав туди ще до моменту вручення підозри, що не може бути трактовано як намір переховуватися від суду, а органам слідства відомі його контакти та місцезнаходження. Він підкреслив, що проведення спеціального судового провадження позбавить обвинуваченого можливості особисто брати участь у процесі, зокрема у допиті, на якому він наполягає, оскільки володіє інформацією, важливою для провадження.
Обвинувачений Дубілет О.В. підтвердив, що неодноразово намагався налагодити контакт зі слідчими органами для проведення допиту, однак ці спроби залишалися без відповіді. Він заявив про готовність і надалі брати участь у судових засіданнях за умови забезпечення його процесуальних прав.
Сторона обвинувачення, зі свого боку, наголосила, що ініціювання спеціального судового провадження покликане забезпечити єдність кримінального провадження, дотримання розумних строків та безперервність судового розгляду. Прокурор підкреслив, що спеціальна процедура передбачає гарантування процесуальних прав обвинуваченого через його захисника, а тому її застосування, на думку обвинувачення, не призведе до обмеження прав Дубілета О.В.
Прокурор також поставив під сумнів достовірність наданої стороною захисту інформації щодо місця перебування обвинуваченого, зазначивши, що такі дані не є належними та достатніми для підтвердження того, що Дубілет О.В. фактично перебуває в Ізраїлі. З огляду на це, сторона обвинувачення наполягала, що проведення провадження у режимі in absentia дозволить суду продовжити розгляд справи без зволікань, а питання можливої екстрадиції, у разі потреби, вирішуватиметься паралельно.
На завершення один з адвокатів підкреслив, що клопотання про здійснення спеціального судового провадження є правом, а не обов’язком прокурора, і таке клопотання має бути належним чином обґрунтоване. Наразі ж сторона обвинувачення посилається на гіпотетичні припущення щодо можливих ризиків, тоді як реальні факти — у тому числі офіційне підтвердження від правоохоронних органів Ізраїлю — свідчать про зворотне. Він наголосив, що застосування спеціальної процедури позбавить Дубілета О.В. можливості бути допитаним, хоча сам обвинувачений неодноразово ініціював свій допит.
Після заслуховування сторін суд постановив відкласти судове засідання з метою забезпечення реалізації права на захист обвинуваченої Бичихіної О.А.
Аналізуючи доводи сторін та процесуальну поведінку обвинуваченого Дубілета О. В., експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що обставини, наведені стороною захисту — регулярна участь у засіданнях у режимі відеоконференції, стабільний зв’язок зі стороною обвинувачення, належним чином повідомлене місце проживання та підтвердження компетентними органами Ізраїлю факту перебування обвинуваченого на їхній території — свідчать про відсутність ознак ухилення від правосуддя. Спостерігачі IAC ISHR також підтверджують, що Дубілет О. В. був присутній на всіх судових засіданнях, які підлягали моніторингу, що додатково підтверджує його готовність брати участь у процесі.
У цьому контексті аргументація прокурора щодо необхідності ініціювання спеціального судового провадження з мотивів забезпечення єдності провадження, дотримання розумних строків та безперервності розгляду не може мати переважну силу перед гарантіями, закріпленими у статті 6 Європейської конвенції. Хоча забезпечення розумних строків є легітимною метою, ЄСПЛ послідовно наголошує, що вона не може досягатися ціною звуження фундаментального права особи брати участь у власному судовому процесі та ефективно здійснювати свій захист. Зокрема, право бути присутнім на розгляді, чути і бути почутим, а також право давати пояснення і реагувати на доводи сторони обвинувачення становлять ядро справедливого судового процесу.
Ураховуючи зазначене, наявність технічної можливості забезпечити участь Дубілета О.В. у засіданнях дистанційно, його послідовну процесуальну поведінку та відсутність фактичних перешкод для його участі, застосування процедури in absentia виглядає необґрунтованим як з точки зору принципу необхідності, так і з позицій відповідності вимогам ЄСПЛ. Спеціальне судове провадження, будучи виключенням із загального правила, може застосовуватися лише тоді, коли участь обвинуваченого є об’єктивно неможливою, або коли останній свідомо відмовився від права бути присутнім. У цьому провадженні таких ознак не встановлено.
Європейський суд з прав людини послідовно наголошує, що право обвинуваченого бути присутнім на судовому розгляді є фундаментальною гарантією справедливого процесу (Jaupi v. Albania, п. 96; Marcello Viola v. Italy, пп. 50–52). ЄСПЛ також підкреслює, що участь за допомогою відеозв’язку не порушує стандартів справедливого суду, якщо особі забезпечено реальну можливість стежити за перебігом слухання, бути належно почутою та бути почутим без технічних перешкод (Gorbunov and Gorbachev v. Russia, п. 31). У справі Дубілета О.В. саме така участь забезпечувалась системно й ефективно протягом тривалого періоду, що, на думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, свідчить про наявність альтернативи заочному розгляду.
Позиція захисту щодо невиконання обов’язку щодо належного вручення повісток, а також посилання на резолюцію Комітету міністрів Ради Європи про неприпустимість заочного розгляду у разі наявності реальної можливості забезпечити участь обвинуваченого, підкреслюють, що in absentia має застосовуватись лише тоді, коли відсутність обвинуваченого є наслідком його свідомої та встановленої поведінки. ЄСПЛ у своїй практиці наголошує: для того щоб заочний розгляд був сумісним із статтею 6 Конвенції, держава повинна довести, що обвинувачений був належним чином повідомлений, мав можливість з’явитися до суду та свідомо або неявно відмовився від участі. Крім того, in absentia матиме своїм наслідком право на перегляд рішення по суті, якщо не було однозначно встановлено, що особа відмовилася від свого права з’явитися та захищатися (Vasile Rusu v. Romania, пп. 57–58).
У контексті даного провадження спостерігачі IAC ISHR відмічають, що сторона обвинувачення не навела переконливих аргументів, які б підтверджували невідомість місцезнаходження Дубілета О.В. чи наявність свідомого ухилення. Навпаки, встановлені фактичні дані — підтвердження компетентних органів Ізраїлю, регулярні звернення та участь у засіданнях — вказують на протилежне. У такій ситуації застосування спеціального провадження виглядає непропорційним та таким, що потенційно може поставити під загрозу реалізацію процесуальних прав Дубілета О.В., зокрема права бути почутим та ефективно брати участь у судовому розгляді.
Окремо експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що заява захисників щодо недопуску Дубілета О.В. до участі в апеляційному засіданні виглядає суперечливою у контексті доводів сторони обвинувачення про неможливість забезпечення його присутності. За позицією ЄСПЛ, навіть за відсутності фізичної присутності, держава має забезпечити обвинуваченому реальну можливість викласти свою позицію будь-яким доступним способом.
Узагальнюючи, експерти моніторингової місії IAC ISHR наголошують:
у наявних обставинах об’єктивно не вбачається ознак свідомого ухилення Дубілета О.В. від суду;
технічна можливість забезпечення його участі існує та системно використовувалась і підтверджувалась спостерігачами IAC ISHR;
поспішне застосування інституту in absentia може призвести до порушення гарантій справедливого суду, закріплених у статті 6 Конвенції.
У зв’язку з наведеним, експерти моніторингової місії IAC ISHR дійшли висновку про необхідність подальшого моніторингу даної справи.
