08. 02. 2026
30 січня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у рамках кримінального провадження № 12020100010005036 (справа №991/4868/25) відносно інспекторів Волинської митниці Дарчича Сергія Степановича та Рочняка Ярослава Сергійовича, яких обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України (зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, службове підроблення). У судовому засіданні брали участь обвинувачені (в режимі відеоконференції), захисник обвинуваченого Рочняка Я.С., прокурор та головуюча суддя Олійник О.В. Захисник обвинуваченого Дарчича С.С. у судове засідання не з’явився. Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проекту, що реалізується за підтримки BMZ.
На початку судового засідання секретар судового засідання повідомила, що захисник обвинуваченого Дарчича С.С. у судове засідання не прибув та подав клопотання про його відкладення у зв’язку з перебуванням на лікарняному після перенесеної операції. У зв’язку з цим суд поставив на обговорення питання щодо можливості відкладення судового засідання.
Прокурор, висловлюючи свою позицію, зазначив, що відповідно до статей 48 та 52 КПК України обов’язкова участь захисника передбачена лише у визначених законом випадках. З огляду на те, що на цьому етапі провадження триває стадія дослідження доказів сторони обвинувачення, яка, на його думку, не належить до таких випадків, прокурор вважав можливим продовження судового розгляду за відсутності захисника та просив відмовити в задоволенні поданого клопотання.
Обвинувачений Дарчич С.С. заперечив проти продовження судового розгляду без участі свого захисника та просив відкласти судове засідання. Він також повідомив, що, за наявною у нього інформацією, захисник перебуватиме на лікарняному до 5 лютого 2025 року, та наполягав на задоволенні поданого клопотання.
Захисник обвинуваченого Рочняка Я.С. підтримав клопотання про відкладення судового засідання, зазначивши, що причини неявки захисника є поважними. Він також наголосив, що у цьому випадку не йдеться про затягування процесуальних строків, звернувши увагу на те, що під час одного з попередніх судових засідань судом було досліджено значний обсяг матеріалів кримінального провадження, зокрема близько 30 томів.
Суд звернув увагу обвинуваченого Дарчича С.С. на систематичну неявку його захисника та неодноразове подання ним клопотань про відкладення судових засідань, що, на думку суду, призводить до затягування розгляду справи, і запропонував обвинуваченому обговорити із захисником його подальшу участь у процесі з метою недопущення процесуальних порушень.
За результатами обговорення позицій сторін суд ухвалив задовольнити клопотання захисника обвинуваченого Дарчича С.С. та відкласти судове засідання.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що рішення суду про відкладення судового засідання у зв’язку з відсутністю захисника було ухвалене в межах процесуальної дискреції та спрямоване на забезпечення права обвинуваченого на ефективну правову допомогу. За відсутності згоди обвинуваченого на продовження розгляду справи без участі захисника, таке рішення узгоджується з гарантіями статті 6 § 3 (c) Конвенції та відповідає підходу ЄСПЛ, згідно з яким право на захист має бути не формальним, а реальним і практичним (Opalenko v. Ukraine, п. 26).
Водночас ситуація, що склалася, демонструє необхідність постійного дотримання балансу між правом на захист і вимогою розгляду справи упродовж розумного строку. ЄСПЛ послідовно наголошує, що оцінка розумності тривалості провадження має здійснюватися з урахуванням складності справи, поведінки сторін та органів влади, а також значущості провадження для обвинуваченого (Vujović and Lipa D.O.O. v. Montenegro (No. 2), п. 79).
З огляду на зауваження суду щодо систематичної неявки захисника, подальший перебіг провадження потребує належного процесуального контролю з боку суду, з тим щоб право на захист не перетворювалося на інструмент необґрунтованого затягування розгляду. У цьому контексті кожне клопотання про відкладення судового засідання має бути належним чином мотивоване та підтверджене, а суд — перевіряти реальність і тривалість обставин, на які посилається сторона захисту.
ЄСПЛ підкреслює, що обов’язок забезпечити розгляд справи упродовж розумного строку покладається насамперед на державу, зокрема шляхом належної організації судового процесу. Водночас від сторін провадження очікується добросовісна процесуальна поведінка та утримання від тактики зволікання (Vervele v. Greece, пп. 93, 96).
За результатами моніторингу цього судового засідання порушень права на справедливий судовий розгляд зафіксовано не було. Разом з тим подальший перебіг кримінального провадження доцільно оцінювати з точки зору дотримання належного балансу між правом обвинуваченого на ефективний захист і вимогою розумних строків судового розгляду.
