05. 08. 2025
28 липня 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у рамках кримінального провадження № 52023000000000459 відносно мера міста Мукачево Балоги Андрія Вікторовича, якого обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 368 КК України (підкуп особи, яка надає публічні послуги), Ланьо Михайла Івановича, Саміляка Артура Сергійовича, Филя Сергія Вікторовича, Залужного Віталія Борисовича, Чередниченко Наталії Геннадіївни за ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч.1,4 ст. 368-4, ч.1 ст. 384 КК України (щодо продажу земельної ділянки, що була у комунальній власності, за заниженою вартістю). У залі судового засідання були присутні обвинувачені (у т.ч. у режимі відеозв’язку), захисники (частина — дистанційно), прокурор та головуюча суддя Широка К.Ю.
У межах цього судового засідання суд продовжував встановлювати явку учасників процесу та з’ясовував можливість продовження розгляду справи в наявному складі.
На початку засідання суд повідомив, що до нього надійшли два клопотання від двох різних захисників у цій справі щодо відкладення судового засідання у зв’язку з неможливістю бути присутніми через зайнятість в інших судових процесах. Про ці обставини зазначені захисники повідомляли суд ще під час попереднього засідання у цій справі.
Перед розглядом вказаних клопотань суд запропонував розглянути інше клопотання — від представників засобів масової інформації — щодо надання дозволу на відеозапис, а також онлайн-трансляцію судових засідань цієї справи на платформі YouTube.
Прокурор не заперечував проти розгляду цього клопотання в наявному складі учасників, зазначивши, що з огляду на те, що інкримінований обвинуваченим злочин не є особливо тяжким, його вирішення можливе й за відсутності всіх захисників. Проти задоволення самого клопотання прокурор також не заперечував.
Сторона захисту, зі свого боку, вказала, що питання трансляції судових засідань безпосередньо стосується реалізації процесуальних прав обвинувачених, а тому його розгляд без присутності всіх захисників є недопустимим. Обвинувачені Филь С.В. та Залужний В.Б. додатково заявили, що їхній захисник, який подав клопотання про відкладення, наразі відсутній, тому вони не мали змоги погодити з ним спільну позицію щодо цього процесуального питання.
Окрім того, один із присутніх адвокатів звернув увагу суду на те, що в межах цього засідання відсутня одна з обвинувачених — Чередніченко Н.Г., і наразі немає підтвердження її належного повідомлення про час і місце засідання. Відтак, на його думку, розгляд клопотання представників ЗМІ є передчасним.
У відповідь суд повідомив, що повістку було направлено на останню відому адресу обвинуваченої в Німеччині, а також здійснено її повідомлення через телефон, електронну пошту, офіційний сайт Вищого антикорупційного суду та в газеті “Урядовий кур’єр”. Водночас, як наголосив суд, зворотного зв’язку від обвинуваченої та підтвердження отримання повістки наразі не надходило.
З огляду на зазначене, а також беручи до уваги клопотання захисників про відкладення, суд ухвалив рішення про відкладення розгляду справи до дати, узгодженої сторонами.
У вищевикладеній процесуальній ситуації експерти IAC ISHR вважають за доцільне акцентувати увагу на кількох ключових аспектах, які мають істотне значення для дотримання стандартів справедливого судового розгляду відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини.
1. Принцип публічності судового розгляду
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що публічність є одним з основоположних елементів справедливого судочинства. Вона не лише забезпечує контроль громадськості за діяльністю суду, але й сприяє підвищенню довіри до правосуддя як такого (Straume v. Latvia, п. 124; Mamaladze v. Georgia, п. 91). ЄСПЛ послідовно зазначає, що публічність судового процесу виступає запобіжником від здійснення правосуддя у формі “таємного суду” та є інструментом підтримання довіри до судової влади — як до конкретного суду, так і до правосуддя загалом.
Розгляд питання про трансляцію судового засідання на YouTube відбувався з дотриманням належного процесуального підходу. Суд не прийняв рішення без забезпечення участі захисту та без можливості сторін узгодити свою позицію. Відкладення цього питання внаслідок відсутності окремих захисників свідчить про розуміння судом чутливості питання публічності в контексті прав обвинувачених.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR відзначають, що судом та стороною обвинувачення було продемонстровано налаштованість на розгляд цього кримінального провадження з урахуванням принципу відкритості. Такий підхід відповідає вимогам публічності судового процесу, що є невід’ємною складовою гарантій справедливого судового розгляду відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини.
2. Принцип рівності сторін і змагальності
Залучення захисту до розгляду питань, які можуть вплинути на баланс між публічністю провадження та правом на приватність або захист, є необхідною умовою змагального процесу. Як зазначає ЄСПЛ, жодна сторона не повинна опинятись у процесуально менш вигідному становищі (Gaggl v. Austria, п. 48). У цьому випадку суд не вдався до поспішного розгляду клопотання ЗМІ, забезпечивши кожній стороні реальну можливість вплинути на хід процесу.
3. Право на участь у судовому розгляді та належне повідомлення
Ключовим елементом статті 6 Конвенції є надання обвинуваченому можливості бути присутнім на судовому розгляді. ЄСПЛ підкреслює, що принцип рівності сторін втрачає сенс, якщо особа не була поінформована про слухання у спосіб, що дозволяє їй реалізувати своє право на участь (Zagorodnikov v. Russia, п. 30).
У зв’язку з цим, надзвичайно важливим є належне повідомлення обвинуваченої Чередніченко Н.Г. Вжиті судом заходи — направлення повістки, повідомлення через різні канали зв’язку — свідчать про прагнення дотриматися стандартів повідомлення. Однак відсутність підтвердження отримання викликає обґрунтовані сумніви щодо фактичної реалізації цього права. За усталеною практикою ЄСПЛ, формальне повідомлення не є достатнім, якщо воно не дає змоги обвинуваченому ефективно реалізувати свої права (Sejdovic v. Italy, п. 99;Medenica v. Switzerland, п.57).
Участь у судовому розгляді має бути не лише формально можливою, але й фактично реалізованою. Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що ефективна участь у провадженні є передумовою для легітимності судового рішення, яке повинно бути остаточним і не викликати обґрунтованих сумнівів у справедливості (L.T. v. Ukraine, пп. 54–55).
Враховуючи все вищезазначене, справа рекомендується для подальшого моніторингу.
