10 жовтня 2024 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання у справі №991/7418/23 відносно судді Печерського районного суду міста Києва Ільєвої Тетяни Григорівни, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). На засіданні була присутня обвинувачена, захисник, прокурор та суддя Хамзін Т.Р.

У цьому судовому засіданні обвинувачення мало надати повний перелік доказів, на яких ґрунтується обвинувальний акт. Однак деякі докази вказували на інші матеріали справи, з якими захист не мав можливості ознайомитися, а частина доказів була складена з процесуальними порушеннями. Ці недоліки були доведені до відома суду, і прокурор зобов’язався надати додаткові матеріали на наступному засіданні.

Крім того, адвокат  висловив обґрунтовані сумніви щодо правомірності реєстрації кримінального провадження та зазначив, що збір доказів розпочався ще до офіційного відкриття провадження, що робить їх недопустими. Більше того, подальше дослідження цих матеріалів показало, що деякі слідчі дії були проведені без прокурора, всупереч порядку встановленому КПК України.

Також сторона захисту подала п’ять клопотань про тимчасовий доступ до речей та документів, які мають важливе значення для справи. Однак обвинувачення неодноразово відмовляло у наданні цих матеріалів, що змусило суд ухвалити рішення про виклик володільців цих матеріалів на наступне засідання.

Стосовно доступу до матеріалів справи. Експерти моніторингової місії IAC ISHR наголошують, що ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що право на змагальний процес відповідно до статті 6 § 1 Конвенції означає, що у кримінальній справі як обвинувачення, так і захист повинні мати можливість ознайомитися та прокоментувати зауваження, подані іншою стороною, а також докази, представлені іншою стороною. Стаття 6 § 3 (b) гарантує обвинуваченому “достатній час і можливості для підготовки свого захисту” і тому передбачає, що діяльність, спрямована на захист, може охоплювати все, що є “необхідним” для підготовки до основного судового процесу. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень щодо можливості представити всі важливі аргументи захисту в суді першої інстанції, а отже, вплинути на результат провадження. Можливості, якими повинні користуватися всі, кого обвинувачують у скоєнні кримінального правопорушення, включають можливість ознайомитися з результатами розслідувань, проведених протягом усього провадження з метою підготовки захисту. Обвинуваченому має бути надано необмежений доступ до матеріалів справи. Право на змагальний процес, окрім можливості знати і коментувати зауваження та докази, подані іншою стороною, також вимагає, щоб у кримінальній справі органи обвинувачення розкривали захисту всі матеріальні докази, що знаходяться в їхньому розпорядженні, незалежно від того, чи вони працюють на користь або проти обвинуваченого (Rook V. Germany п.56-58). Стосовно обставин справи, які стосуються цього кримінального провадження, то варто зауважити, що навіть після рекомендацій головуючого судді, сторона обвинувачення, станом на зараз, так і не надала весь перелік доказів та матеріалів, на яких вони ґрунтуються. Щодо клопотань сторони захисту стосовно тимчасового доступу до речей та документів, варто зауважити, що сторона обвинувачення так як і сторона захисту усвідомлює їхню важливість для з’ясування обставин кримінального провадження, проте щоразу відмовляла захисту в ознайомленні з ними. За словами захисників, на минулих стадіях кримінального провадження суд неодноразово відхиляв всі клопотання сторони захисту пов’язані з дослідженням цих матеріалів справи та приймав позицію сторони захисту. Але також варто позитивно відзначити той факт, що в рамках цього судового засідання суд одразу не відхилив клопотання сторони захисту, а викликав володільців майна для того, щоб почути їхню позицію.

Принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов’язані між собою, є основоположними складовими поняття “справедливий судовий розгляд” у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу” між сторонами: кожній стороні повинна бути надана розумна можливість представити свою справу в умовах, які не ставлять її в істотно невигідне становище порівняно з її опонентом або опонентами (Đurić v. Serbia п.69, 71).  Враховуючи, що сторона захисту досі не отримала всіх матеріалів на яких ґрунтується обвинувачення, а також інших речей та документів, отриманих слідством у ході досудового розслідування, і які можуть мати важливе значення для кримінального провадження, експерти моніторингової місії IAC ISHRвисловлюють свою занепокоєність щодо належного дотримання принципу рівності сторін, та  “справедливого балансу” між сторонами. 

Стосовно допустимості доказів. Спостерігачі IAC ISHR зазначають, що адвокат вказав на можливі порушення під час отримання доказів, що робить їх недопустимими відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева». Ця доктрина ґрунтується на принципі, що якщо «дерево» доказів є отруйним, то й «плоди» цього дерева є такими ж. Іншими словами, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші докази, отримані на його основі, також вважаються недопустимими. Зазначена доктрина передбачає оцінку не тільки кожного доказу окремо, але й усього ланцюга доказів, які безпосередньо пов’язані між собою, де одні докази випливають з інших. Важливим критерієм застосування цієї доктрини є наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідна інформація не була б отримана без незаконно здобутих даних. 

Як зазначає ЄСПЛ з цього приводу,  питання, на яке необхідно відповісти, полягає в тому, чи було провадження в цілому, включаючи спосіб отримання доказів, справедливим. Це передбачає вивчення «незаконності», про яку йдеться, і, якщо йдеться про порушення іншого права, передбаченого Конвенцією, характер виявленого порушення (Khan V. The United Kingdom п.34). Якщо свідчення захисника підтвердяться в ході судового процесу, то це безумовно породить об’єктивні сумніви в законності отримання доказів, а отже і всіх похідних від них.

Враховуючи все вищезазначене, експерти моніторингової місії IAC ISHR вбачають ознаки порушення права на захист (п.3 ст.6 ЄКПЛ), змагальності та рівності сторін судового процесу (п.1 ст.6 ЄКПЛ). Справу рекомендовано до подальшого моніторингу.