27. 05. 2024
22 травня 2024 року у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно Коломойського Ігоря Валерійовича, якого підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ч.3 ст. 209 КК України (привласнення чи розтрата чужого майна в особливо великих розмірах, або організованою групою; легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом вчинена організованою групою або в особливо великому розмірі).
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено до 9 місяців, зазначений строк спливає 02.06.2024.
Сторона обвинувачення подала клопотання про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців, а саме до 12.09.2024 включно.
Прокурор обґрунтовував своє клопотання необхідністю проведення значної кількості слідчих/процесуальних дій. Серед іншого: допит понад 50 свідків сторони захисту, отримання документів від компетентних органів іноземних держав, встановлення місцезнаходження головного бухгалтера, яка, виходячи з підозри, надавала вказівки виконавцям злочину, надання правової оцінки службовим особам ПриватБанку, Національного банку України і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, завершення проведення комплексно-судової експертизи, отримання тимчасових доступів до ряду банківських рахунків субʼєктів господарювання тощо.
Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання з огляду на відсутність події злочину та необґрунтованість необхідності проведення слідчих/процесуальних дій на які послався прокурор.
Щодо відсутності події злочину. Спільна позиція захисників полягала в тому, що дане кримінальне провадження підлягає закриттю у звʼязку з відсутністю події кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст. 284 КПК України).
Так, адвокати зазначили, що стороні захисту взагалі незрозуміло хто є потерпілим у даному кримінальному провадженні за версією слідства, оскільки постановою органу досудового розслідування потерпілим був визнаний ПриватБанк (за відсутності заяви про визнання потерпілим), проте, сторона обвинувачення стверджує, що Коломойський І.В. спричинив збитки Укрнафті, при цьому не змінюючи підозру.
Окремо адвокати звернули увагу суду на те, що відносно Коломойського І.В. не було заявлено ні одного цивільного позову про відшкодування збитків, що свідчить про відсутність осіб, яким могла бути заподіяна матеріальна шкода. Більше того, в рамках кримінального провадження не було проведено жодної експертизи (економічної), яка б підтверджувала наявність збитків.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR вже неодноразово у своїх звітах зазначали, що у розрізі ст.ст. 5, 6 Європейської конвенції з прав людини (далі – ЄКПЛ), кожен хто піддається кримінальному переслідуванню має знати і розуміти інформацію про характер і причини обвинувачення відносно себе, оскільки це є основою умовою для недопущення свавілля та справедливості провадження в цілому. Аналогічної думки притримується і ЄСПЛ, зокрема, у рішеннях по справах Pélissier and Sassi v. France (п.52), Creanga v. Romania (п.92).
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні вже триває 9 місяців. Збільшення строків, з огляду на позицію сторони захисту з приводу відсутності потерпілого, викликає занепокоєння, оскільки протягом всього часу досудового розслідування Коломойський І.В. перебуває під вартою. А тому, у разі підтвердження позиції захисту, можна буде констатувати порушення ст. 5 ЄКПЛ.
Стаття 5 Конвенції презюмує право на свободу і особисту недоторканість та закріплює вичерпний перелік умов, за яких обмеження цього права допустиме, зокрема, (с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення. Слід також відзначити, що будь-яке позбавлення волі має узгоджуватися з метою захисту особи від свавілля. Свавілля може виникнути, якщо має місце елемент несумлінності або обману з боку органів влади (Saadi v. the United Kingdom, п.68).
Щодо необґрунтованості клопотання про продовження строків досудового розслідування. Позиція захисників ґрунтувалася на тому, що прокурором не доведено обсяг і перелік слідчих дій, які, на його думку, ще необхідно вчинити в рамках кримінального провадження.
Адвокати зазначили, що в даному клопотанні прокурор посилається на необхідність проведення тих самих дій, на які посилався у попередньому клопотанні, проте, не обгрунтовує чому вони так і не були проведені. З цього приводу сторона захисту наполягала на тому, що слідчий суддя має проаналізувати чому всі дії, на які посилається сторона обвинувачення, не були вчинені раніше. Крім того, адвокати вказали, що протягом 9 місяців досудового розслідування слідство не провело значну кількість процесуальних дій, які мало провести, що ставить під сумнів їх проведення протягом 3 місяців. На підставі цього сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання про продовження строків досудового розслідування.
Суд, заслухавши доводи сторін, задовольнив клопотання сторони обвинувачення та продовжив строк досудового розслідування до 12 місяців.
Експерти IAC ISHR наголошують, що ст. 6 ЄКПЛ у кримінально-процесуальній сфері має на меті забезпечити, щоб обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (Wemhoff v. Germany, п.18). Тобто, для дотримання вимог ст. 6 ЄКПЛ органи досудового розслідування мають докладати всі зусилля для якнайшвидшого прийняття рішення по справі. Тому зауваження сторони захисту про аналогічний зміст двох клопотань про продовження строків досудового розслідування і неефективність проведення досудового розслідування не можуть бути сприйняті експертами моніторингової місії IAC ISHR як повністю необгрунтовані.
Поміж іншого, сторона захисту зазначила, що в даному кримінальному провадженні порушено принцип підслідності, оскільки матеріали справи не містять постанову про визначення підслідності після обʼєднання матеріалів кримінальних проваджень. На думку сторони захисту, дана справа містить ознаки, які підпадають під підслідність НАБУ та підсудність ВАКС, оскільки заявлена у підозрі сума збитків у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму, а саме правопорушення було вчинене службовими особами у той час, коли Приватбанк більш ніж на 50% належав державі.
Експерти IAC ISHR висловлюють свою занепокоєність з приводу того, що на стадії досудового розслідування всі клопотання в межах кримінального провадження відносно Коломойського І.В., можливо, розглядає «не встановлений законом» суд, а також звертають увагу, що відповідно до національного законодавства та практики Верховного суду України у разі недотримання органами прокуратури чи досудового слідства правил підслідності, отримані в ході такого досудового розслідування докази є недопустимими (постанова від 14 квітня 2020 року по справі № 761/34909/17).
Тобто, у разі підтвердження позиції захисту з приводу підслідності та підсудності, всі матеріали в даному кримінальному провадженні будуть недопустимі, а, отже, з високою вірогідністю справа підлягатиме закриттю.
Враховуючи все вищевикладене та з урахуванням можливого порушення статей 5, 6 Європейської конвенції з прав людини, експерти моніторингової місії IAC ISHR вважають за необхідне продовжити моніторинг даного кримінального провадження.
