15. 03. 2024
У справі Skoberne v. Slovenia ЄСПЛ виклав тристоронній критерій для оцінки того, чи було дотримано право викликати свідків захисту згідно зі статтею 6 § 3 (d) ЄКПЛ:
- чи було клопотання про допит свідка достатньо обґрунтованим і чи відповідало предмету обвинувачення;
- чи враховували національні суди доречність цих показань і чи надали достатнє мотивування свого рішення не дозволити допит свідка під час судового розгляду;
- чи порушило загальну справедливість провадження рішення національних судів не дозволити допит свідка (п.100).
Стосовно першого елемента Суд постановив, що необхідно перевірити, чи свідчення свідків могли вплинути на результат судового розгляду, чи можна було розумно очікувати, що вони зміцнять позицію захисту. «Достатність» обґрунтування клопотань, поданих стороною захисту з проханням допитати свідків, залежить від оцінки обставин справи про яку йде мова, у тому числі застосовних положень національного законодавства, стадії та прогресу провадження, міркування та стратегії сторін та їх процесуальна поведінка. (п.101).
Стосовно другого елемента перевірки, Суд пояснив, що, як правило, доречність свідчень і достатність аргументів, наведених захистом щодо обставин справи, визначатимуть обсяг і рівень деталізації національними судами оцінки необхідності забезпечення присутності та допиту свідка. Відповідно, чим сильніші та вагоміші аргументи, висунуті захистом, тим ретельнішим має бути розгляд і тим переконливішими мають бути аргументи національних судів, якщо вони відмовляють захисту у клопотанні про допит свідка (п.102).
Що стосується оцінки загальної справедливості (третій елемент перевірки), Суд наголосив, що відповідність вимогам справедливого судового розгляду має розглядатися в кожній справі, беручи до уваги провадження в цілому, а не на основі розгляду одного конкретного аспекту чи одного конкретного інциденту. Хоча висновки з перших двох елементів перевірки, як правило, будуть значною мірою вказувати на те, чи був судовий розгляд справедливим, не можна виключати, що в деяких (виняткових) випадках міркування справедливості можуть бути підставою для протилежного висновку (п.103).
