15. 02. 2024
13 лютого 2024 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання по справі №991/7418/23 відносно судді Печерського районного суду м.Києва Ільєвої Тетяни Григорівни, яку обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України (зловживання владою або службовим становищем та службове підроблення). Моніторинг даного засідання відбувався завдяки онлайн трансляції, яка проходила на каналі ВАКС.
Судове провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання. На початку засідання зʼясувалося, що потерпілий та його представник не зʼявилися та попередньо клопотали про розгляд за їх відсутності. Сторона захисту заперечувала проти проведення судового засідання без участі потерпілого та його представника, мотивуючи це тим, що відповідно до ч.2 ст. 314 КПК України їх участь є обовʼязковою на даній стадії. Суд проігнорував позицію сторони захисту і вимоги КПК України та продовжив підготовче судове засідання, посилаючись на дотримання розумних строків.
Експерти IAC ISHR висловлюють своє занепокоєння з приводу такого рішення суду, оскільки воно прямо суперечить нормам національного процесуального законодавства. Дійсно, принцип розумних строків судового розгляду є важливим елементом права на справедливий судовий розгляд,
гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі – ЄКПЛ), проте, це право включає в себе і принцип законності. Так, у ст. 6 ЄКПЛ зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Фраза «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (п.24 рішення ЄСПЛ по справі «Сокуренко і Стригун проти України»). Експерти IAC ISHR наголошують, що для уникнення порушень прав, гарантованих ЄКПЛ, необхідно дотримуватися всіх елементів цих прав без виключень.
На даному засіданні продовжувався розгляд скарг сторони захисту. Адвокат Ільєвої Т.І. зазначив, що наразі його правова позиція полягає у демонструванні суду всіх недоліків досудового розслідування для надання
судом оцінки всіх тих порушень, які були ним зафіксовані і які є предметом його скарг.
Всього захисником під час засідання було подано близько 24 скарг. Зокрема, адвокат подавав скарги на незаконні рішення керівника досудового розслідування в порядку статей 314-316 КПК України, а саме постанови про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі та визначення старшого слідчої групи. Захисник просив визнати постанови незаконними і скасувати, аргументуючи свою позицію невідповідністю постанов вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України. Захисник звернув увагу суду на те, що оцінка обʼєктивним спостерігачем вказаного рішення сприятиме формуванню принципу правової визначеності у цьому провадженні для кожного учасника.
Крім того, адвокат подавав скарги на дії детективів (старших детективів), які полягали у незаконному розголошенні таємниці досудового розслідування. Так, захисник зазначив, що детективи у рамках кримінального провадження відносно його підзахисної у незаконний спосіб, шляхом надсилання запитів, збирали інформацію з трьох інших кримінальних проваджень, всупереч положень КПК України, які вимагають збирати таку інформацію, використовуючи тимчасовий доступ. Адвокат звернув увагу суду на те, що всі матеріали, які були зібрані у незаконний спосіб, були долучені до матеріалів кримінального провадження відносно його підзахисної та лягли в основу підозри, а в подальшому і обвинувачень.
Моніторингова місія IAC ISHR проводить моніторинг судових засідань на дотримання основоположних прав і свобод людини вже понад 5 років і за цей час нами було зафіксовано таку негативну тенденцію, як включення в доказову базу «сумнівних» доказів. Під «сумнівними» доказами експерти IAC
ISHR, в першу чергу, мають на увазі ті докази, які згідно КПК є недопустимими.
Та інформація, яку захисник виклав у своїх скаргах, попередньо може свідчити про недопустимість ряду доказів сторони обвинувачення. Хоча на разі дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання і зарано говорити про використання недопустимих доказів,
експерти IAC ISHR звертають увагу на усталену практику ЄСПЛ з цього питання: «стаття 6 ЄКПЛ гарантує право на справедливий судовий розгляд і вона не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів як таких, що насамперед підлягає регулюванню відповідно до національного законодавства. Питання, на яке ЄСПЛ вважає за необхідне відповісти,
полягає в тому, чи був розгляд у цілому справедливим, включаючи спосіб отримання доказів. Це включає розгляд можливої «незаконності» способу
одержання доказів..» (п. 76 «ПГ і ДжХ проти Сполученого Королівства», п.89-92 «Хеглас проти Чехії», п.15 «Телфнер проти Австрії»).
Враховуючи все вищевикладене, а саме, порушення судом норм КПК України та можливу наявність у матеріалах обвинувачення недопустимих доказів, спостерігачі IAC ISHR рекомендують дану справу для подальшого моніторингу.
