02. 11. 2026
16 жовтня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у рамках кримінального провадження № 52023000000000459 (справа – № 991/7103/25) щодо міського голови міста Мукачево Балоги Андрія Вікторовича, якого обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України (підкуп особи, яка надає публічні послуги), а також Ланьо Михайла Івановича, Саміляка Артура Сергійовича, Филя Сергія Вікторовича, Залужного Віталія Борисовича та Чередниченко Наталії Геннадіївни — за ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч.1,4 ст. 368-4, ч.1 ст. 384 КК України (щодо продажу земельної ділянки, що була у комунальній власності, за заниженою вартістю). У судовому засіданні брали участь обвинувачені в режимі відеоконференції, їхні захисники та прокурор. Судовий розгляд здійснювався під головуванням судді Широкої К.Ю.
Основним предметом судового засідання був розгляд клопотань сторони захисту про зміну порядку та обсягу дослідження доказів, а також продовження дослідження письмових доказів, поданих прокурором.
Захисниця обвинувачених Чередниченко Н. Г., Филя С. В. та Залужного В. Б. просила першочергово дослідити документи, необхідні для повторного звернення з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування. Йшлося про протоколи допитів, зокрема колишнього чоловіка Чередниченко Н. Г., повістки та протоколи огляду й копіювання. На думку адвоката, ці матеріали підтверджують проведення слідчих дій після повідомлення про завершення досудового розслідування, що має значення для обчислення його строків і перевірки своєчасності направлення обвинувального акта до суду.Окремо захисник Балоги А. В. просив дослідити документи, що підтверджують наявність правових і фактичних підстав для затримання його підзахисного станом на 25 червня 2024 року або раніше. За твердженням адвоката, прокурор надав лише протокол затримання, у якому зазначено ризик втечі, тоді як підготовка до затримання здійснювалася заздалегідь, зокрема детектив прибув із Києва до Мукачева за добу до проведення відповідної процесуальної дії. У зв’язку з цим захисник наполягав на наданні документів, якими обґрунтовувалося затримання, або встановленні факту їх відсутності серед матеріалів провадження.
У свою чергу прокурор повідомив, що не встиг ознайомитися з нещодавно поданим клопотанням захисника Чередніченко Н.Г., та висловив готовність надати запитувані документи на наступному засіданні, визнавши першочерговість вирішення питання про закриття провадження. Щодо звернення захисника Балоги А. В. він зазначив, що подав усі матеріали, які вважав необхідними, а додаткові готовий надати за конкретним переліком за умови їх наявності. Посилаючись на принцип диспозитивності, прокурор просив вирішувати порушені питання на підставі поданих документів. Суд відклав остаточне вирішення питання про порядок дослідження доказів до надання додаткових матеріалів та ознайомлення з ними сторін.
Під час подальшого дослідження документів сторони обвинувачення захист порушив питання законності виділення й об’єднання матеріалів кримінальних проваджень. Захисник Балоги А. В. зазначив, що постанову прокурора САП про виділення матеріалів було винесено в іншому провадженні, яке розслідувала поліція Закарпатської області. За його словами, у досліджуваних матеріалах відсутні документи, що підтверджують передання цього провадження та повноваження прокурора, а також згадана в постанові ухвала про арешт земельної ділянки. Із цими обставинами адвокат пов’язував підстави для подальшого визнання відповідних доказів недопустимими. Прокурор вважав таку оцінку передчасною щодо матеріалів, які ще не були подані суду.
Окремо адвокат Чередниченко Н. Г. поставила під сумнів належне забезпечення права на захист під час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри обвинуваченій. За її твердженням, залучення захисника за призначенням для окремої процесуальної дії мало формальний характер, а зв’язку з підзахисною не було забезпечено. Адвокат також повідомила про невідповідність телефонних номерів у поштових накладних контактним даним захисників та неотримання ними відповідних повідомлень, посилаючись на результати звернень до АТ «Укрпошта». Під час дослідження матеріалів захист також висловив сумніви щодо фактичних підстав початку окремих досудових розслідувань. Один із захисників звернув увагу, що доповідна записка, на підставі якої до ЄРДР було внесено відомості за ч. 2 ст. 364 КК України, містила оцінку вартості земельної ділянки приблизно у 3 млн доларів США та припущення про її відчуження за заниженою вартістю без наведення відповідних розрахунків чи документального підтвердження. На переконання адвоката, ці обставини можуть свідчити про штучне завищення тяжкості інкримінованого правопорушення та потребують перевірки в контексті правомірності отримання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Інший захисник звернув увагу на відсутність серед досліджуваних матеріалів документів, які, за його твердженням, мали бути додані до листа СБУ, що став підставою для внесення відомостей до ЄРДР в окремому кримінальному провадженні, матеріали якого згодом були об’єднані з основним провадженням.
Крім того, захисниця Чередниченко Н. Г. порушила питання про визнання окремих доказів очевидно недопустимими, посилаючись на можливе створення відповідних матеріалів до внесення відомостей до ЄРДР, а також відсутність належного підтвердження походження деяких документів. Окреме зауваження стосувалося дотримання вимог статті 290 КПК України щодо відкриття матеріалів іншій стороні. За словами адвоката, стороні захисту не було забезпечено реальної можливості ознайомитися із земельною ділянкою, визнаною речовим доказом. Зокрема, адвокатам та обвинуваченим, які на відповідний момент перебували під вартою, було запропоновано самостійно прибути до Мукачева для огляду земельної ділянки. На переконання захисту, такий порядок фактично унеможливлював реалізацію права на доступ до відповідного речового доказу.
Суд зазначив, що наведені сторонами доводи та зауваження підлягатимуть оцінці, а відповідні клопотання — вирішенню на належній стадії судового розгляду. У зв’язку із завершенням відведеного процесуального часу судове засідання було завершено.
За результатами спостереження експерти моніторингової місії IAC ISHR виокремлюють низку обставин, що мають значення для оцінки дотримання гарантій справедливого судового розгляду.
У контексті забезпечення принципу рівності сторін та права на захист експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу на необхідність забезпечення стороні захисту реальної можливості дослідити та використати матеріали, які можуть мати істотне значення для вирішення процесуальних питань. Зокрема, йдеться про документи, необхідні для обґрунтування клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування, а також матеріали щодо правових і фактичних підстав затримання Балоги А. В. Окреме занепокоєння викликають повідомлені захистом обставини відкриття речового доказу — земельної ділянки, для ознайомлення з якою обвинуваченим, зокрема тим, які перебували під вартою, було запропоновано самостійно прибути до Мукачева. За відсутності альтернативного механізму доступу такий порядок міг фактично позбавити відповідних осіб можливості реалізувати процесуальні права, гарантовані статтею 290 КПК України.
Хоча під час засідання спостерігачі не зафіксували спростування зазначених обставин стороною обвинувачення, остаточне вирішення відповідних питань було відкладено судом. За оцінкою експертів моніторингової місії IAC ISHR, визначальним у цьому контексті є не формальне надання доступу до матеріалів, а практична можливість захисту ознайомитися з ними, перевірити їхній зміст та ефективно використати для обґрунтування власної позиції. Відсутність такої можливості може поставити сторону захисту в суттєво менш сприятливе процесуальне становище порівняно з обвинуваченням, що становить ризик недотримання принципу рівності сторін за пунктом 1 статті 6 ЄКПЛ. Особливого значення цей ризик набуває щодо матеріалів, від яких може залежати вирішення питання про подальше існування кримінального провадження. Відповідно до практики ЄСПЛ принцип рівності сторін передбачає надання кожній стороні розумної можливості представити свою позицію за умов, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з процесуальним опонентом. Гарантії захисту, своєю чергою, спрямовані на забезпечення процесуальної рівноваги та надання обвинуваченому можливостей, необхідних для підготовки й здійснення захисту (F.S.M. v. Spain, пп. 55–56; Ezeoke v. the United Kingdom, п. 51).
У контексті оцінки допустимості та достовірності доказів експерти моніторингової місії IAC ISHR відзначають низку невирішених питань щодо походження окремих матеріалів, законності їх отримання та дотримання процесуального порядку їх використання. Зокрема, захист поставив під сумнів правомірність створення окремих документів до внесення відомостей до ЄРДР, наявність належних процесуальних підстав для виділення й об’єднання матеріалів кримінальних проваджень, повноваження відповідних посадових осіб та документальне підтвердження обставин, покладених в основу початку окремих розслідувань. Наведені доводи стосуються не лише формального дотримання процесуальних вимог, а й можливості встановити походження доказів, перевірити законність їх отримання та оцінити надійність відомостей, на яких ґрунтується обвинувачення. За відсутності належної перевірки цих обставин виникає ризик використання матеріалів, допустимість або достовірність яких залишається обґрунтовано оспорюваною.
У цьому зв’язку експерти моніторингової місії IAC ISHR відзначають ознаки тенденції використання «сумнівних доказів». Така оцінка не означає встановлення їх недопустимості, однак відображає наявність конкретних процесуальних заперечень, які потребують змістовної судової перевірки. Враховуючи позицію суду щодо подальшого розгляду відповідних доводів, визначальне значення матимуть повнота їх дослідження, мотивованість судової оцінки та врахування її результатів під час вирішення справи. Експерти моніторингової місії IAC ISHR також звертають увагу, що практика ЄСПЛ вимагає оцінювати справедливість провадження загалом, зокрема з урахуванням можливості захисту оспорити допустимість і достовірність доказів, обставин їх отримання та потенційного впливу цих обставин на їхню надійність (Dursun Aliyev v. Azerbaijan, пп. 115–118; Macharik v. the Czech Republic, пп. 51–52). При цьому значення має також роль відповідних доказів у встановленні винуватості. Як наголошено у справі Bykov v. Russia (п. 90), оцінка справедливості провадження охоплює, зокрема, питання якості доказів та обставин їх отримання.
Окремий ризик для забезпечення права на ефективну правничу допомогу становлять доводи щодо формального характеру участі захисниці за призначенням під час повідомлення Чередниченко Н. Г. про зміну раніше повідомленої підозри. За твердженням сторони захисту, відповідна процесуальна дія здійснювалася за відсутності належного зв’язку між призначеною захисницею та підзахисною, що ставить під сумнів можливість забезпечення ефективного, а не суто формального представництва її інтересів.
Зазначені обставини набувають додаткового значення з огляду на попередні спостереження моніторингової місії IAC ISHR. Зокрема, під час засідання 22 липня 2025 року захисниця за призначенням повідомила про неможливість узгодити процесуальну позицію з Чередниченко Н. Г., яка перебувала в Німеччині, та поставила під сумнів належність її повідомлення про засідання. За наведеними відомостями, повістку надіслали за адресою реєстрації в Україні, попри обізнаність про перебування обвинуваченої за кордоном. Захист просив відкласти розгляд і забезпечити належне інформування підзахисної (див. Моніторинг кримінального провадження Чередниченко Н. Г. від 22 липня 2025 року). Під час засідання 7 серпня 2025 року адвокат знову зазначила, що не мала зв’язку з підзахисною, не спілкувалася з нею конфіденційно та не узгоджувала правову позицію. Вона також заявила про неналежне повідомлення обвинуваченої й висловила сумніви щодо її ознайомлення з обвинувальним актом (див. Моніторинг кримінального провадження Чередниченко Н. Г. від 7 серпня 2025 року).
Повторюваність зазначених обставин посилює сумніви щодо належного забезпечення права Чередниченко Н. Г. на ефективну правничу допомогу на різних етапах кримінального провадження. На думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, оцінка дотримання гарантій пункту 1 та підпункту «с» пункту 3 статті 6 ЄКПЛ має враховувати реальну можливість захисниці конфіденційно спілкуватися з обвинуваченою, з’ясувати її позицію та підготувати захист. У справі Sakhnovskiy v. Russia (пп. 97, 102) ЄСПЛ наголосив, що конфіденційне спілкування адвоката з підзахисним належить до основоположних вимог справедливого судового розгляду, а обмеження їхньої взаємодії не повинні перешкоджати ефективній правничій допомозі. Особливо релевантними є висновки у справі Elif Nazan Şeker v. Turkey (пп. 55–56): оцінюючи ефективність призначеного захисника, Суд урахував відсутність його контакту із заявницею для обговорення справи та підготовки захисту, а сукупність недоліків представництва визнав такою, що створювала ризик зведення призначення адвоката до формальності. Водночас у справі Daud v. Portugal (пп. 38, 42) ЄСПЛ зазначив, що очевидні або доведені до відома компетентних органів недоліки ефективного представництва потребують їхнього втручання; за відповідних обставин суд не може залишатися пасивним. Цей підхід узгоджується з обов’язком держави проявляти належну ретельність для забезпечення реального й ефективного здійснення права на правничу допомогу, підтвердженим у справі Khavshabova v. Georgia (п. 35). Отже, повторні повідомлення захисниці про відсутність зв’язку з підзахисною та неможливість узгодити позицію свідчать про тривалі перешкоди для здійснення захисту. Продовження розгляду без належного з’ясування цих перешкод і дієвої процесуальної реакції створює ризик зведення правничої допомоги до формальної участі адвоката.
За результатами спостереження експерти моніторингової місії IAC ISHR відзначають ознаки недотримання принципів рівності сторін і змагальності (пункт 1 статті 6 ЄКПЛ), обмеження реального доступу захисту до матеріалів провадження та можливостей для підготовки захисту (пункт 1 і підпункт «b» пункту 3 статті 6 ЄКПЛ), формального забезпечення права на захист (пункт 1 і підпункт «c» пункту 3 статті 6 ЄКПЛ), а також ознаки негативної тенденції «сумнівних доказів». З огляду на викладене кримінальне провадження рекомендується до подальшого моніторингу.