17. 10. 2026
21 вересня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання у межах кримінального провадження № 62024240010000369 (справа № 991/11401/26) щодо колишнього керівника Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК), депутата Хмельницької обласної ради VIII скликання Крупи Т. В., її чоловіка Крупи В. М. та сина Крупи О. В., яких обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України (декларування недостовірної інформації; легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; незаконне збагачення). У засіданні брали участь обвинувачені, їхні захисники та прокурор. Судовий розгляд здійснював суддя Коваленко Д. С. Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проєкту, що реалізується за підтримки BMZ.
На початку підготовчого судового засідання суд розглянув клопотання представників засобів масової інформації про здійснення відеозапису та трансляції судового розгляду. Сторона захисту висловила застереження щодо можливості забезпечення конфіденційного спілкування обвинувачених із захисниками за присутності значної кількості журналістів, а також ризику потрапляння до відеозапису документів, розміщених на столах учасників провадження, зміст яких може становити адвокатську таємницю. Крім того, захисники просили обмежити відповідний дозвіл стадією підготовчого судового засідання, звертаючи увагу на те, що подальше оприлюднення матеріалів судового розгляду може вплинути на показання свідків, допит яких планується під час розгляду справи по суті.
Заслухавши позиції учасників провадження, головуючий суддя зазначив, що умови відкритого судового засідання самі по собі не дозволяють забезпечити повну конфіденційність спілкування між захисниками та обвинуваченими. За результатами розгляду суд задовольнив клопотання представників ЗМІ, дозволивши здійснення відеозапису та трансляції виключно підготовчого судового засідання. Водночас суд заборонив знімати документи та інші матеріали сторін і роз’яснив можливість запровадження додаткових обмежень відеозйомки під час розгляду окремих процесуальних питань за відповідними зверненнями учасників провадження.
Надалі суд перейшов до розгляду клопотання захисника Крупи Т. В. про відкладення підготовчого судового засідання з метою забезпечення належного часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та підготовки процесуальної позиції. Адвокат повідомив, що договір про надання правничої допомоги було укладено 11 вересня 2026 року, тоді як доступ до матеріалів провадження він мав отримати лише після завершення засідання 21 вересня. За його словами, матеріали кримінального провадження налічують 112 томів письмових документів, 50 речових доказів та 115 електронних носіїв з аудіо- й відеозаписами, а обвинувальний акт викладено на 67 аркушах. З огляду на обсяг матеріалів та необхідність їх детального дослідження захисник вважав, що для повноцінного ознайомлення з ними йому знадобиться орієнтовно 11 місяців.
Аналогічне клопотання заявила захисниця Крупи В. М., яка повідомила, що вступила у провадження 11 вересня 2026 року після припинення повноважень попереднього адвоката у зв’язку з його мобілізацією і вона є єдиним захисником обвинуваченого. Адвокат наголосила, що на момент судового засідання мала лише близько десяти днів для підготовки, а з матеріалів провадження у її розпорядженні перебували тільки копія обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. Водночас сторона обвинувачення, за її твердженням, мала можливість працювати з відповідними матеріалами протягом значно тривалішого часу. З урахуванням обсягу матеріалів захисник оцінила необхідний їй строк для ознайомлення з матеріалами приблизно у шість місяців. У цьому контексті захисники також наголосили, що кожен адвокат є самостійним учасником кримінального провадження, який повинен мати реальну можливість особисто ознайомитися з матеріалами справи, сформувати правову позицію та повноцінно брати участь у судовому розгляді. Інші представники сторони захисту підтримали заявлені клопотання. Прокурор залишив питання їх задоволення на розсуд суду.
За результатами розгляду суд відмовив у задоволенні клопотань про відкладення підготовчого судового засідання. Мотивуючи відповідне рішення, головуючий суддя зазначив, що підготовче провадження відрізняється від судового розгляду по суті характером і обсягом процесуальних питань, які підлягають вирішенню, а тому не передбачає необхідності попереднього ознайомлення захисників з усіма матеріалами кримінального провадження в тому самому обсязі, що й під час дослідження доказів по суті обвинувачення. Суд також врахував, що інтереси Крупи Т. В. представляють інші захисники, які раніше мали можливість ознайомлюватися з матеріалами провадження. Водночас суд зобов’язав групу прокурорів забезпечити стороні захисту подальший доступ до відповідних матеріалів.
На думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, оцінка обґрунтованості клопотань про надання додаткового часу для підготовки захисту має виходити не лише зі стадії кримінального провадження та характеру процесуальних питань, які підлягають вирішенню, а насамперед із фактичної можливості обвинувачених реалізувати своє право на захист. Сам по собі нещодавній вступ адвоката у провадження, особливо за наявності значного обсягу матеріалів, не може розглядатися як свідчення наміру затягнути судовий розгляд. У досліджуваному випадку особливого значення набуває вимушена заміна захисника у зв’язку з мобілізацією попереднього адвоката — обставиною, яка не залежала від волі обвинуваченого та не могла бути ним усунута. За відсутності іншого захисника відмова в наданні додаткового часу потребує особливо ретельної оцінки її наслідків для можливості належної підготовки та ефективної участі сторони захисту в судовому провадженні. Як наголосив ЄСПЛ у справі Galović v. Croatia (пп. 81–82), гарантія достатнього часу та можливостей для підготовки захисту, передбачена статтею 6 § 3 (b) ЄКПЛ, покликана забезпечити обвинуваченому реальну можливість організувати свій захист, підготувати необхідні аргументи та представити їх суду. Оцінка достатності наданого часу повинна враховувати характер провадження, складність справи та її процесуальну стадію. Відповідно, обмежений предмет підготовчого судового засідання сам по собі не усуває необхідності перевірити, чи мав конкретний захисник достатні можливості для підготовки до вирішення питань, які можуть мати істотне значення для подальшого перебігу провадження.
У цьому контексті експерти IAC ISHR звертають увагу на відсутність зафіксованих під час моніторингу обставин, які давали б об’єктивні підстави пов’язувати заявлені клопотання з недобросовісним використанням процесуальних прав або навмисним затягуванням розгляду. Водночас визнана судом необхідність забезпечення новим захисникам доступу до матеріалів провадження додатково актуалізує питання достатності часу для їх опрацювання. За таких обставин продовження підготовчого судового засідання без надання запитуваного часу викликає занепокоєння щодо практичної та ефективної реалізації гарантій статті 6 § 3 (b) ЄКПЛ, особливо стосовно обвинуваченого, для якого новопризначений адвокат є єдиним захисником.
Надалі суд розглянув клопотання захисту про відкладення підготовчого засідання до вирішення Апеляційною палатою ВАКС питання про передачу провадження до іншого суду. Захисники підтримали клопотання, прокурор заперечував, посилаючись на відсутність відповідного обов’язку в КПК України. Суд відмовив у його задоволенні без виходу до нарадчої кімнати. На думку експертів IAC ISHR, невирішеність питання підсудності створює небажану процесуальну невизначеність, хоча сама по собі не свідчить про порушення статті 6 § 1 ЄКПЛ. З огляду на гарантію розгляду справи «судом, встановленим законом», зміст якої розкрито ЄСПЛ у справі Guðmundur Andri Ástráðsson v. Iceland (пп. 211, 213), своєчасне визначення компетентного суду має значення для правової визначеності та передбачуваності провадження.
Надалі сторона захисту заявила відвід головуючому судді, обґрунтовуючи його характером поведінки судді та ухваленими ним процесуальними рішеннями, які, на думку захисників, викликали сумніви в його безсторонності. У зв’язку з необхідністю вирішення заявленого відводу іншим суддею підготовче судове засідання було завершено.
Окреме занепокоєння експертів моніторингової місії IAC ISHR викликає характер взаємодії головуючого судді зі стороною захисту. Протягом судового засідання спостерігачі IAC ISHR неодноразово фіксували категоричні, емоційно забарвлені зауваження судді, зокрема на адресу обвинуваченої під час її спроб підтримати позицію захисника. Визнаючи повноваження суду забезпечувати порядок у засіданні та належну організацію судового розгляду, експерти моніторингової місії IAC ISHR водночас наголошують, що форма, характер і контекст реалізації таких повноважень не повинні створювати в учасників провадження обґрунтованого відчуття процесуального тиску або стримувати їх від повноцінної реалізації права на захист. За безпосередніми спостереженнями представників моніторингової місії, окремі висловлювання головуючого за своїм характером могли сприйматися саме таким чином.
Зазначені обставини набувають додаткового значення в сукупності з відмовою надати новим захисникам час для підготовки, попри значний обсяг матеріалів провадження, об’єктивні причини заміни одного із захисників та відсутність заперечень прокурора проти задоволення відповідних клопотань. Йдеться не про оцінку правомірності окремих процесуальних рішень як доказу упередженості, а про сукупне враження від організації судового розгляду та ставлення до процесуальних можливостей сторони захисту. Відповідно до об’єктивного критерію безсторонності, сформульованого ЄСПЛ у справах Meng v. Germany (пп. 42–46), Jhangiryan v. Armenia (пп. 97–99) та Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia (No. 2) (пп. 424–429), значення має не лише відсутність доведеної особистої упередженості судді, а й наявність обставин, здатних породити об’єктивно обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Саме з цієї позиції зафіксований характер взаємодії суду зі стороною захисту викликає занепокоєння експертів моніторингової місії IAC ISHR.
За результатами моніторингу експерти IAC ISHR констатують наявність ризиків неналежного забезпечення права на достатній час і можливості для підготовки захисту, гарантованого статтею 6 § 3 (b) ЄКПЛ, а також дотримання об’єктивної вимоги безсторонності суду відповідно до статті 6 § 1 ЄКПЛ.
