14. 09. 2026
3 вересня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання у справі № 991/2364/23 щодо колишнього голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – Вовка Дмитра Володимировича; колишнього члена НКРЕКП Євдокімова Володимира Анатолійовича; колишнього заступника директора з регуляторних питань Дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» Гелюха Івана Миколайовича; колишнього керівника Департаменту з регуляторних питань дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» Лісового Бориса Григоровича; колишнього начальника Управління енергоринку НКРЕКП Ревенка Тараса Євгеновича; колишнього заступника начальника Управління енергоринку НКРЕКП Бутовського Володимира Олександровича; а також колишніх членів НКРЕКП: Морозової Вікторії Іванівни та Машляківського Руслана Леонідовича, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 367 КК України (зловживання владою або службовим становищем, службова недбалість). У засіданні брали участь обвинувачені, їхні захисники (частково у режимі відеоконференції), представники цивільних відповідачів, прокурор та головуюча суддя Литвинко Т.В.
Основним предметом судового засідання було продовження дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.
Представляючи відповідний блок матеріалів, прокурор зосередився на питаннях визначення вартості вугілля та її врахування при формуванні прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії. Зокрема, сторона обвинувачення посилалася на пропозиції представника генеруючої компанії «Донбас Енерго» щодо застосування альтернативних підходів до визначення вартості вугілля різних марок із використанням міжнародних цінових індексів. За позицією прокурора, відповідні пропозиції більшою мірою відповідали економічним умовам українського ринку порівняно з підходом, запропонованим групою компаній «ДТЕК». Окремо прокурор звернув увагу на розбіжності між зазначеними в окремих матеріалах цінами на українське вугілля та показниками, які, за версією обвинувачення, використовувалися при розрахунку прогнозованого тарифу теплових електростанцій. У цьому ж контексті досліджувалися відомості щодо прогнозованої структури палива ТЕС, зокрема передбаченого в обґрунтуванні відповідного Порядку обсягу імпорту вугілля близько 10 млн тонн. На думку прокурора, зазначений показник не повною мірою узгоджувався з прогнозованою структурою та джерелами постачання вугілля, що мало значення для оцінки обґрунтованості відповідних розрахунків.
Під час дослідження сканованої копії листа з підписом Вовка Д. В. сторона обвинувачення звернула увагу на обставини розроблення та погодження проєкту Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії. За позицією сторони обвинувачення, при формуванні відповідних розрахунків використовувалися цінові показники, які відрізнялися від тих, що були зафіксовані в окремих досліджених матеріалах. У подальшому прокурор також звернув увагу на участь представника групи компаній «ДТЕК» у підготовці окремих розрахунків для Комісії, зазначивши, що, на його думку, компанія була зацікавлена у швидшому проведенні розрахунку та прийнятті відповідної постанови.
Сторона захисту, коментуючи представлені матеріали, звернула увагу суду на те, що прокурор, на її переконання, у низці випадків надає документам власну інтерпретацію, яка не повністю відповідає їх буквальному змісту.
У зв’язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги в місті Києві суд оголосив перерву. Оскільки повітряна тривога тривала значний час, суддя у подальшому повідомила про завершення судового засідання. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення було відкладено до наступного судового засідання.
У контексті викладеного експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що в межах цього кримінального провадження вже неодноразово фіксувалися обставини, віднесені у практиці моніторингу до негативної тенденції, визначеної як «сумнівні докази». Йдеться, зокрема, про повторювані доводи сторони захисту щодо можливих суперечностей у змісті окремих доказів, розбіжностей між зафіксованими в них фактичними даними та їх інтерпретацією стороною обвинувачення, а також про відсутність на відповідному етапі провадження достатньо переконливого усунення висловлених сумнівів (див. моніторингові звіти від 25 і 29 травня, 2 і 3 червня, 15, 17, 21 липня, 27 та 31 серпня 2026 року). Обставини, зафіксовані під час цього судового засідання, мають ознаки продовження відповідної тенденції. Захист звернув увагу суду на те, що, на його переконання, інтерпретація прокурором окремих документів не повною мірою відповідала їх безпосередньому змісту, водночас саме з цих матеріалів сторона обвинувачення виводила обставини, які вважала значущими для доведення своєї позиції.
Повторюваність подібних зауважень щодо різних елементів доказової бази набуває особливого значення у контексті оцінки її послідовності та надійності в цілому. У практиці ЄСПЛ належна реалізація гарантій справедливого судового розгляду передбачає, що національні суди здійснюють змістовну оцінку конкретних і релевантних заперечень сторін щодо доказів у взаємозв’язку з усією сукупністю матеріалів провадження. Важливою складовою такого підходу є забезпечення стороні захисту реальної та ефективної можливості оспорювати докази, звертати увагу на можливі суперечності та представляти власну позицію щодо їх змісту і доказового значення. У цьому контексті окремої уваги потребує те, що на поточному етапі дослідження доказів у даній справі судом не визначено конкретного процесуального моменту, коли сторона захисту зможе системно викласти свої заперечення щодо вже досліджених матеріалів. Така невизначеність створює додаткові ризики для належної реалізації процесуальних прав захисту, зокрема його реальної та ефективної можливості своєчасно оспорити зміст, значення та інтерпретацію відповідних доказів і довести свою позицію до суду до моменту їх остаточної оцінки (див. детальніше моніторинговий звіт від 2 вересня 2026 року).
ЄСПЛ послідовно наголошує, що гарантії справедливого судового розгляду вимагають від національних судів належним чином розглядати та надавати мотивовану відповідь на конкретні, релевантні й важливі доводи учасників провадження (Đurić v. Serbia, п. 69), тоді як відсутність такої оцінки або її формальний характер може поставити під сумнів справедливість провадження у розумінні статті 6 § 1 ЄКПЛ (Cupiał v. Poland, пп. 56–57). У кримінальному провадженні додаткового значення набуває фундаментальний принцип, відповідно до якого обов’язок доведення вини покладається на обвинувачення, а обґрунтовані сумніви мають тлумачитися на користь обвинуваченого (Kolompar v. Serbia, п. 16). При цьому для оцінки загальної справедливості провадження значення має не лише сама можливість захисту заперечувати проти доказів та їх використання, а й змістовність реакції суду на відповідні заперечення (Seppern v. Estonia, п. 36; Macharik v. the Czech Republic, п. 51). Таким чином, у контексті зафіксованих під час моніторингу сумнівів істотним буде те, чи отримають конкретні заперечення захисту належну перевірку та оцінку суду під час подальшого дослідження доказів.
Водночас експерти моніторингової місії IAC ISHR позитивно оцінюють дії суду після оголошення сигналу повітряної тривоги. Учасникам провадження було надано можливість пройти до укриття, а розгляд не продовжувався за їх відсутності. Такий підхід забезпечив належне врахування безпекових обставин в умовах воєнного стану без обмеження процесуальної участі сторін.
З огляду на викладене експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що в межах цього кримінального провадження систематично фіксуються ознаки використання «сумнівних» доказів. У сукупності з зафіксованими складнощами щодо можливості сторони захисту своєчасно та предметно реагувати на аргументи обвинувачення відповідні обставини можуть поставити під загрозу належну реалізацію гарантій змагальності, рівності сторін та ефективного захисту, передбачених статтею 6 ЄКПЛ. З огляду на те, що відповідні ризики мають накопичувальний характер і можуть бути належним чином оцінені лише в межах системного спостереження за перебігом провадження, справа рекомендується до подальшого моніторингу.
