16. 09. 2026
10 вересня 2026 року у Печерському районному суді міста Києва відбулось судове засідання у рамках справи № 757/23298/26 відносно бізнесмена Ошеровського Сергія Леонідовича, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України (вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах). У судовому засіданні брали участь обвинувачений (у режимі відеоконференції), його захисники та головуючий суддя Соловйов О.Л.
Під час перевірки явки учасників кримінального провадження суд встановив відсутність прокурора.
З огляду на неявку прокурора суд повідомив про неможливість продовження судового розгляду та оголосив перерву. Водночас сторона захисту подала низку клопотань і скарг, які суд долучив до матеріалів кримінального провадження для їх подальшого розгляду.
Захисники також звернули увагу суду на тривалість розгляду кримінального провадження та зазначили, що, за їхніми підрахунками, починаючи з 10 квітня 2026 року фактично відбулося лише одне судове засідання.
У контексті зазначеного експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що оцінка тривалості цього кримінального провадження не може обмежуватися формальним обчисленням загального строку його розгляду. Визначальне значення має фактична процесуальна інтенсивність провадження, причини виникнення періодів безрезультатності або бездіяльності та те, на кого покладається відповідальність за відповідні затримки. Особливого значення ці фактори набувають у ситуації, коли обвинувачений протягом судового розгляду продовжує перебувати під вартою.
ЄСПЛ послідовно виходить із того, що розумність тривалості провадження оцінюється з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема її складності, поведінки заявника та компетентних органів, а також значення предмета спору для заявника (Vujović and Lipa D.O.O. v. Montenegro (No. 2), п. 79). При цьому для оцінки дотримання вимоги «розумного строку» значення мають затримки, відповідальність за які покладається на державу (Vujović and Lipa D.O.O. v. Montenegro (No. 2), п. 80)
У цьому провадженні неявка прокурора 10 вересня 2026 року безпосередньо унеможливила продовження судового розгляду. Під час засідання спостерігачами не було зафіксовано інформації про причини такої неявки, яка дозволяла б оцінити її об’єктивну виправданість. Ізольовано одна така обставина не дозволяє оцінити загальну розумність тривалості провадження. Однак вона набуває іншого процесуального значення у сукупності з повідомленими стороною захисту відомостями про те, що починаючи з 10 квітня 2026 року фактично відбулося лише одне судове засідання. Якщо відповідна інформація підтверджується подальшим моніторингом, йдеться вже не про окрему організаційну затримку, а про питання фактичної інтенсивності судового розгляду протягом тривалого періоду. Ця обставина має оцінюватися також у контексті статті 5 п. 3 Конвенції. За практикою ЄСПЛ, якщо підстави для продовження тримання під вартою залишаються «релевантними» та «достатніми», національні органи додатково зобов’язані проявляти «особливу ретельність» (special diligence) у веденні кримінального провадження (Kudła v. Poland, пп. 110–111). Таким чином, обґрунтованість подальшого позбавлення свободи та належна процесуальна динаміка провадження є взаємопов’язаними елементами конвенційної оцінки: продовження тримання особи під вартою підвищує вимоги до здатності держави забезпечити реальний і достатньо інтенсивний рух справи до її вирішення.
За інформацією, наявною у моніторингової місії IAC ISHR, з 9 квітня 2026 року до Ошеровського С.Л. застосовано запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою. Сторона захисту також повідомляла, що фактичне позбавлення його свободи розпочалося раніше — у 2025 році у межах процедури екстрадиції. Остання обставина потребує окремого врахування з огляду на правову природу відповідного періоду позбавлення свободи і не може автоматично ототожнюватися з періодом тримання під вартою, який оцінюється за статтею 5 п. 3 Конвенції. Водночас продовження тримання обвинуваченого під вартою безпосередньо під час судового розгляду посилює вимоги до його процесуальної інтенсивності.
Окремої уваги потребують зафіксовані під час моніторингу питання щодо процесуальної участі потерпілого. За повідомленням сторони захисту, потерпілий є громадянином Республіки Білорусь та не перебуває на території України, тоді як особа, яка раніше брала участь у судовому засіданні як його представник, за твердженням захисту, не значиться у відповідному реєстрі адвокатів та надалі відмовилася від представництва його інтересів. Моніторингова місія IAC ISHR не має достатніх фактичних даних для самостійного висновку щодо належності такого представництва. Водночас наведені обставини порушують питання про те, чи забезпечено належне інформування потерпілого про перебіг провадження та практичну можливість реалізовувати передбачені законом процесуальні права.
У цьому аспекті істотним є не лише формальний факт направлення процесуальних повідомлень, а й можливість встановити, що потерпілий був належним чином поінформований про судовий розгляд та мав реальну можливість визначитися щодо участі у ньому. За відсутності достатніх даних про ці обставини неучасть потерпілого не повинна автоматично інтерпретуватися як усвідомлена відмова від реалізації належних йому процесуальних прав.
З огляду на викладене експерти моніторингової місії IAC ISHR фіксують у межах цього кримінального провадження обставини, які у своїй сукупності можуть свідчити про ризики недотримання вимоги розгляду справи упродовж розумного строку, передбаченої статтею 6 п. 1 Конвенції. Додаткового значення вони набувають у контексті статті 5 п. 3 Конвенції, оскільки продовження тримання обвинуваченого під вартою вимагає від держави особливої ретельності у веденні провадження. Зафіксована неявка прокурора, яка унеможливила проведення судового засідання, у поєднанні з повідомленою захистом низькою інтенсивністю судового розгляду потребує подальшої системної оцінки саме як сукупність обставин, а не як окремі процесуальні епізоди.
З огляду на характер зафіксованих питань та необхідність оцінки подальшої процесуальної динаміки кримінальне провадження рекомендується до подальшого моніторингу.
