15. 09. 2026
Моніторингова місія Інформаційно-аналітичного центру Міжнародного товариства прав людини (IAC ISHR) опублікувала результати аналізу судового моніторингу за період із 2017 року до першого півріччя 2026 року. Майже дев’ять років систематичних спостережень за кримінальними провадженнями дозволили простежити не лише поширеність окремих порушень, а й трансформацію ризиків для права на справедливий суд в Україні. В основу аналізу покладено результати безпосереднього спостереження за судовими процесами та їх оцінку крізь призму стандартів Європейської конвенції з прав людини і практики ЄСПЛ. Така тривалість спостереження дає можливість вийти за межі оцінки окремих резонансних справ і побачити тенденції, які формуються та зберігаються в українському кримінальному судочинстві протягом років.
За результатами аналізу IAC ISHR умовно виокремлює три групи проблем: порушення, які залишаються стійкими протягом значної частини періоду моніторингу; проблеми, що сьогодні фіксуються істотно рідше; та порушення, які дедалі більше зачіпають внутрішні механізми забезпечення справедливості судового процесу.
Серед найбільш стійких проблем — порушення права на захист, проблеми, пов’язані з триманням під вартою та ефективністю судового контролю, використанням «сумнівних» доказів, а також дотриманням заборони катувань і неналежного поводження. Масштаб окремих проблем демонструють дані останніх років. У 2024 році порушення права на захист були зафіксовані у 43% судових засідань. Проблеми, пов’язані з формальним або автоматичним продовженням тримання під вартою, фіксувалися у 28% засідань у 2024 році, 21% — у 2025 році та 18,18% — у першому півріччі 2026 року. У 2025 році проблеми, пов’язані із «сумнівними» доказами, спостерігалися у 24% судових засідань.
Водночас майже дев’ятирічне спостереження показує важливу зміну самої структури зафіксованих проблем. Відкритий тиск на адвокатів або суд, ігнорування судових рішень, перешкоджання участі учасників у засіданнях та інші очевидні процесуальні порушення, характерні для перших років моніторингу, сьогодні значно рідше визначають загальну картину. Проте це не дає підстав говорити про відповідне зменшення ризиків для справедливого суду. Вони стають менш очевидними та дедалі більше зміщуються всередину самого механізму здійснення правосуддя.
Одним із найбільш показових індикаторів є динаміка рівності сторін: відповідні порушення фіксувалися у 28% судових засідань у 2024 році та 31% — у 2025 році, ставши найпоширенішою категорією порушень за результатами моніторингу 2025 року. У першому півріччі 2026 року ця проблема залишалася серед провідних — 16,16%. Паралельно серед регулярно зафіксованих проблем дедалі помітніше місце посідають питання, пов’язані з безсторонністю суду.
Саме ця трансформація є одним із ключових висновків майже дев’яти років роботи моніторингової місії IAC ISHR. Найбільш серйозні ризики поступово переміщуються з рівня окремих, очевидних процесуальних порушень на рівень функціонування самого судового процесу — туди, де вирішальними стають реальна рівність обвинувачення і захисту, безсторонність суду, належна оцінка аргументів і доказів та ефективний судовий контроль за обмеженням права на свободу. Тривалий судовий моніторинг у цьому контексті має значення не лише як інструмент фіксації окремих порушень. Він дає змогу накопичувати незалежні дані про те, як міжнародні стандарти справедливого суду реалізуються у повсякденній національній судовій практиці, та виявляти зміни, які неможливо побачити через аналіз окремої справи або окремого судового рішення.
