31. 08. 2026
07 серпня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у рамках кримінального провадження № 52023000000000459 (справа – № 991/7103/25) щодо міського голови міста Мукачево Балоги Андрія Вікторовича, якого обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України (підкуп особи, яка надає публічні послуги), а також Ланьо Михайла Івановича, Саміляка Артура Сергійовича, Филя Сергія Вікторовича, Залужного Віталія Борисовича та Чередниченко Наталії Геннадіївни — за ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч.1,4 ст. 368-4, ч.1 ст. 384 КК України (щодо продажу земельної ділянки, що була у комунальній власності, за заниженою вартістю). У засіданні брали участь обвинувачені (у тому числі у режимі відеоконференції), їхні захисники, прокурор та головуюча суддя Широка К.Ю.
На початку засідання суд розглянув клопотання щодо участі Балоги А.В, Чередниченко Н.Г. та Ланьо М.І. та Саміляка А.С. у режимі відеоконференції. Також дистанційно до засідання приєдналися двоє адвокатів. Заперечень щодо такого формату участі від учасників провадження не надходило. Водночас виникли тривалі технічні труднощі з підключенням обвинуваченого Саміляка А.С., який мав брати участь у засіданні дистанційно з використанням власних технічних засобів. Обвинувачений намагався приєднатися до засідання за допомогою різних програмних засобів, однак протягом тривалого часу встановити зв’язок не вдавалося.
Суддя звернула увагу на те, що учасник, який планує дистанційну участь, має завчасно перевірити технічну можливість підключення, зокрема приєднатися до системи орієнтовно за 30 хвилин до початку засідання. Суд наголосив на неприпустимості повторення подібної ситуації та зазначив, що в подальшому такі обставини можуть бути оцінені як неявка до судового засідання без поважних причин, а у разі повторення технічних проблем обвинуваченому буде необхідно забезпечити особисту явку до суду. З огляду на неможливість встановити зв’язок через первісно обрані технічні засоби суддя запропонувала обвинуваченому приєднатися через програму Zoom, після чого протягом декількох хвилин підключення було здійснено. Таким чином, за запланованого початку судового засідання о 12:20 обвинувачений Саміляк А.С. зміг приєднатися орієнтовно о 13:05. До цього моменту розгляд справи по суті фактично не здійснювався, а близько 45 хвилин судового часу було витрачено на вирішення технічних питань, пов’язаних із забезпеченням його дистанційної участі.
Після вирішення організаційних питань суд перейшов до вступних промов сторін.
Один із захисників Балоги заявив, що низка доказів сторони обвинувачення, на думку захисту, має бути визнана недопустимою. Адвокат наголосив, що виявлені стороною захисту процесуальні порушення, на його переконання, не були поодинокими, а мали системний та усвідомлений характер і фактично становили застосований під час досудового розслідування метод отримання доказів. Зокрема, захисник стверджував про незаконність внесення відомостей до ЄРДР, порушення під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та обшуків, а також повторне призначення експертиз у випадках, коли отримані результати не відповідали позиції органу досудового розслідування. Крім того, адвокат заявив про тиск на свідків та експертів, висновки яких не відповідали позиції слідства, втручання у професійну діяльність адвокатів та адвокатську таємницю, а також порушення процесуальних строків направлення обвинувального акта до суду.
У контексті обставин, які інкримінуються Балозі А.В., захисник окремо звернув увагу на процедуру голосування відповідною радою. За його словами, на голосування було винесено 16 питань, при цьому окремі з них ставилися на повторне голосування після того, як відповідні рішення спочатку не набрали необхідної кількості голосів. Як зазначив адвокат, ці обставини були включені стороною обвинувачення до фактичної основи інкримінованого обвинуваченому діяння, водночас будь-яких доказів змови чи підкупу у зв’язку з проведенням таких голосувань, за твердженням захисту, матеріали провадження не містять. На підтвердження своєї позиції адвокат навів як приклад практику голосувань у Верховній Раді України, де питання, які не набрали необхідної кількості голосів, можуть повторно ставитися на голосування, у тому числі декілька разів або протягом кількох пленарних днів. На думку захисника, це свідчить про те, що сам по собі факт повторного голосування є допустимою практикою та без додаткових обставин не може розглядатися як свідчення змови чи іншої протиправної поведінки.
Значну частину вступної промови захисник присвятив питанню визначення вартості земельної ділянки та проведеним у кримінальному провадженні експертизам. Як зазначив адвокат, відповідно до експертних висновків комерційна привабливість ділянки безпосередньо залежала від можливості знесення розташованих на ній будівель та споруд: її ринкова вартість визначалася за умови звільнення території від наявної забудови, тоді як у забудованому стані ділянка, за висновками експертів, не становила комерційного інтересу для продажу. Зокрема, захисник послався на висновок експертизи, проведеної СБУ, відповідно до якого вартість земельної ділянки становила близько 86,4 млн грн за умови знесення розташованих на ній об’єктів. За результатами іншої експертизи, проведеної КНДІСЕ, її вартість визначалася у межах 72,4–73,9 млн грн, також за умови звільнення ділянки від наявної забудови. За твердженням сторони захисту, цей експертний висновок не був належним чином розкритий стороною обвинувачення. Адвокат також послався на результати третьої експертизи, яка, за його словами, підтверджувала залежність комерційної привабливості та оцінки земельної ділянки від попереднього знесення розташованих на ній об’єктів.
Щодо порядку дослідження доказів захисник не погодився із запропонованим стороною обвинувачення підходом, за якого спочатку мали бути досліджені всі докази обвинувачення, а сторона захисту мала висловити свої заперечення щодо них лише після завершення їх представлення у повному обсязі. Натомість адвокат запропонував розпочати дослідження з процесуальних підстав початку досудового розслідування та повноважень сторони обвинувачення, а надалі досліджувати докази послідовно, надаючи стороні захисту можливість висловлювати свою позицію щодо них у міру їх представлення. З цією метою захисник запропонував, щоб сторона обвинувачення завчасно, орієнтовно за три-чотири дні до відповідного судового засідання, повідомляла перелік матеріалів, які планує представити суду. На думку адвоката, такий порядок дозволив би стороні захисту попередньо ознайомитися з відповідними матеріалами та належним чином підготувати позицію щодо кожного з представлених доказів.
Вступна промова захисника тривала понад 40 хвилин, у зв’язку з чим суддя звернула його увагу на необхідність більш стислого викладення позиції. Суддя зазначила, що у разі подальших тривалих виступів може бути встановлено єдиний часовий регламент для всіх учасників провадження, зауваживши, що сприйняття усного виступу тривалістю понад 20 хвилин є ускладненим.
Після цього зі вступною промовою виступив захисник іншого обвинуваченого. Адвокат звернув увагу на те, що, на його думку, в обвинувальному акті належним чином не визначені мета та мотив інкримінованих дій. Також він охарактеризував кримінальне провадження як таке, що має характер переслідування та супроводжується порушеннями прав людини. Його виступ тривав близько 11 хвилин. Після завершення промови суд уточнив позицію відповідних обвинувачених, які повідомили, що повністю підтримують позицію своїх захисників.
Наступною зі вступною промовою виступила адвокат Філя С.В., Залужного В.Б. та Чередніченко Н.Г., яка зосередила увагу на обставинах досудового розслідування, що, на думку сторони захисту, свідчать про системний процесуальний та психологічний тиск на обвинувачених.
За її словами, протягом менш ніж одного року було проведено дев’ять обшуків: три — у Філя С.В., по два — у Залужного В.Б. та Чередніченко Н.Г., а також два — у юридичної особи «Біном Груп», пов’язаної з обвинуваченими. Крім того, адвокат зазначила про численні виклики до НАБУ та інших правоохоронних органів, які в окремі періоди здійснювалися з інтервалом у декілька днів. При цьому, за її словами, окремі такі виклики передбачали необхідність приїзду обвинувачених з іншої області виключно для особистого отримання під підпис процесуальних документів. Сукупність та інтенсивність зазначених процесуальних дій сторона захисту розцінює як психологічний тиск. Адвокат також звернула увагу на те, що обвинувачені понад десять місяців перебували під вартою.
Окремо адвокат порушила питання конфіденційності спілкування захисників із підзахисними. За її твердженням, сторона обвинувачення незаконно отримала доступ до відповідного листування, а пов’язані з цими обставинами скарги вже стали предметом двох проваджень у Європейському суді з прав людини. Також захисниця заявила про випадки виклику та конвоювання обвинувачених без участі їхніх адвокатів.
На її думку, під час досудового розслідування сторона обвинувачення вибірково формувала доказову базу, використовуючи насамперед матеріали, які підтверджували її версію подій. Серед інших заявлених порушень захисниця назвала незаконне проведення НСРД, надання слідчим суддям недостовірної інформації щодо наявності підстав для продовження строків досудового розслідування, а також обмеження доступу сторони захисту до матеріалів провадження. Особливу увагу адвокат звернула на ситуацію Чередніченко Н.Г., зазначивши, що частина матеріалів стороні захисту досі не відкрита. На її переконання, недотримання встановленого порядку відкриття матеріалів має наслідком недопустимість відповідних доказів сторони обвинувачення.
Щодо порядку подальшого судового розгляду захисниця запропонувала спочатку дослідити документи, висновки експертиз, речові та інші письмові докази сторони обвинувачення, а після цього — відповідні докази сторони захисту. Надалі адвокат запропонувала перейти до допиту свідків обвинувачення, свідків захисту та, на завершення, — до надання показань обвинуваченими. Її вступна промова тривала близько 30 хвилин. Попри попереднє зауваження щодо тривалості виступів, суд не встановив для адвоката часового обмеження та надав їй можливість завершити виклад позиції.
Після завершення вступних промов суд уточнив позицію обвинувачених щодо надання показань. Всі обвинувачені повідомили про намір давати показання під час судового розгляду.
Надалі суд уточнив у сторін кількість свідків, яких вони планують допитати, та визначив порядок дослідження доказів: спочатку письмові та речові докази сторони обвинувачення, далі — письмові та речові докази сторони захисту, після цього — допит свідків обвинувачення та свідків захисту, а надалі — допит обвинувачених. Суд також зазначив, що у разі виникнення необхідності у виклику додаткових свідків сторони мають повідомити про це суд.
У зв’язку із завершенням часу, відведеного для судового засідання, подальший розгляд кримінального провадження було відкладено.
За результатами моніторингу судового засідання експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу на низку обставин, які потребують подальшої оцінки насамперед у контексті права на захист, принципів змагальності та рівності сторін, гарантованих пунктами 1 і 3 статті 6 ЄКПЛ.
Передусім занепокоєння викликає твердження сторони захисту про те, що Чередніченко Н.Г. на момент судового розгляду досі не було відкрито частину матеріалів кримінального провадження. Якщо ця обставина підтвердиться, вона може безпосередньо впливати на здатність обвинуваченої та її захисників належним чином підготувати позицію, оцінити докази обвинувачення та ефективно їх оспорювати. Сам факт переходу провадження до стадії судового розгляду надає цьому питанню особливого значення, оскільки можливість захисту ознайомитися з матеріалами повинна бути не формальною, а достатньою для їх реального використання під час побудови та представлення захисної позиції. У справі Yüksel Yalçınkaya v. Türkiye ЄСПЛ наголосив, що змагальність кримінального провадження та рівність сторін передбачають можливість як обвинувачення, так і захисту знати та коментувати докази й аргументи іншої сторони. Обвинувачений повинен мати можливість належним чином організувати свій захист, представити суду всі істотні аргументи та ознайомитися з результатами проведеного розслідування (Yüksel Yalçınkaya v. Türkiye, п. 306). Більше того, обов’язок розкриття стосується не лише матеріалів, які саме обвинувачення вважає релевантними, а всіх матеріалів, що перебувають у розпорядженні органів влади та потенційно можуть мати значення для захисту (Yüksel Yalçınkaya v. Türkiye, п. 307). Аналогічно у справі Kikabidze v. Georgia Суд підкреслив, що доступ до матеріалів справи є важливою гарантією справедливого судового розгляду, а його необґрунтоване обмеження може свідчити про порушення принципу рівності сторін (Kikabidze v. Georgia, п. 42).
У контексті права на захист експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу на озвучену стороною захисту інформацію про запропонований обвинуваченням порядок дослідження доказів, за якого весь масив доказів обвинувачення мав бути представлений до того, як захист отримає можливість змістовно на них реагувати. За умови, що саме такий порядок пропонувався стороною обвинувачення, експерти моніторингової місії вважають його проблемним з погляду практичної реалізації права на захист і принципу рівності сторін. Сам по собі порядок дослідження доказів належить до процесуальної організації судового розгляду, однак у складному та багатоепізодному провадженні така модель може поставити захист у менш сприятливе процесуальне становище, ускладнюючи своєчасне оспорювання конкретних доказів, виявлення суперечностей та реагування на спосіб їх інтерпретації обвинуваченням. ЄСПЛ у справі Yüksel Yalçınkaya v. Türkiye наголосив, що захист повинен мати можливість знати та коментувати докази й аргументи іншої сторони та організувати свою позицію таким чином, щоб реально впливати на результат провадження (п. 306). У справі F.S.M. v. Spain Суд також пов’язав гарантії статті 6 § 3(b) із забезпеченням максимально можливої рівності між обвинуваченням і захистом та реальною можливістю представити суду всі істотні аргументи (пп. 55–56). Виходячи з цих стандартів, експерти моніторингової місії IAC ISHR вважають, що порядок, який дозволяє захисту реагувати на докази безпосередньо під час їх дослідження або після завершення окремих логічно пов’язаних блоків, більшою мірою відповідає принципам змагальності та рівності сторін. Формальна можливість висловити заперечення лише після представлення всього масиву доказів створює ризики для практичної та ефективної реалізації права на захист.
Крім того, за результатами виступів сторони захисту експерти моніторингової місії IAC ISHR зафіксували обставини, які можуть безпосередньо впливати на дотримання права на справедливий суд: заяви про порушення під час проведення НСРД, повторне призначення експертиз після отримання результатів, які не відповідали версії слідства, нерозкриття окремих матеріалів та доступ до конфіденційного листування адвокатів із підзахисними. До моменту належної судової перевірки цих обставин та підтвердження стороною обвинувачення надійності, належності й законності отримання відповідних матеріалів моніторингова місія IAC ISHR відносить їх до категорії «сумнівних доказів». Такий підхід відповідає презумпції невинуватості та принципу, за яким саме сторона обвинувачення несе тягар доведення пред’явленого обвинувачення, тоді як обґрунтовані сумніви щодо доказової бази не можуть покладатися на обвинуваченого як обов’язок довести її ненадійність. Зазначені обставини набувають додаткового значення у контексті заяв захисту про тиск: дев’яти обшуків протягом менш ніж року, численних викликів Філя С.В. і Залужного В.Б. до Києва, а також раніше зафіксованих моніторинговою місією проблемних аспектів екстрадиції Чередніченко Н.Г. та реалізації її процесуальних прав. У сукупності зазначені обставини, на думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, містять ознаки порушення статті 6 ЄКПЛ у частині забезпечення права на захист та принципу рівності сторін.
Водночас окремі аспекти процесуальної поведінки суду спостерігачі IAC ISHR оцінюють позитивно. Попри зауваження щодо тривалості вступних промов, суд фактично не переривав захисників і не застосовував часових обмежень, надавши їм можливість повноцінно викласти аргументи щодо доказів, обставин досудового розслідування та порядку судового розгляду. З погляду моніторингу важливим є те, що висловлені судом зауваження щодо тривалості виступів фактично не призвели до обмеження можливості сторони захисту представити свою позицію. Позитивної оцінки заслуговує і реакція суду на несвоєчасне підключення Саміляка А.С. до відеоконференції. Попри те, що технічні проблеми були пов’язані з неналежною підготовкою самогообвинуваченого до дистанційної участі та призвели до втрати близько 45 хвилин судового часу, суд не застосував негайних негативних процесуальних наслідків, забезпечив можливість альтернативного підключення та обмежився попередженням на майбутнє. Такий підхід, на думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, забезпечив належний баланс між процесуальною дисципліною, ефективністю судового розгляду та правом обвинуваченого брати в ньому участь.
Таким чином, за результатами моніторингу безпосередньо судового засідання 7 серпня 2026 року експерти моніторингової місії IAC ISHR не зафіксували процесуальних порушень з боку суду. Водночас озвучені стороною захисту та частково раніше зафіксовані моніторинговою місією обставини свідчать про наявність у кримінальному провадженні ознак порушення статті 6 ЄКПЛ у частині забезпечення права на захист, принципів змагальності та рівності сторін. З огляду на викладене кримінальне провадження рекомендується до подальшого моніторингу.
