10. 07. 2026
19 червня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання в рамках кримінального провадження № 52026000000000006, щодо народного депутата Верховної Ради України VIII скликання Логвинського Георгія Володимировича та щодо Козакова Фелікса Семеновича, яких підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). У судовому засіданні брали участь підозрювані (у режимі відчеоконференції), захисники (частково у режимі відеоконференції), детектив та головуючий суддя Маслов В.В. Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проекту, що реалізується за підтримки BMZ.
Предметом судового розгляду були клопотання сторони захисту про відкладення судового засідання, а також клопотання детектива про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Обґрунтовуючи необхідність відкладення розгляду, сторона захисту посилалася на сукупність обставин, які, на її переконання, унеможливлювали повноцінну реалізацію права на захист під час розгляду клопотання детектива. Зокрема, один із адвокатів повідомила про свою участь в іншому судовому засіданні, а також про необхідність здійснення перекладу й долучення до матеріалів провадження документів, отриманих від адвоката з Ізраїлю. За її словами, 18 червня 2026 року між стороною захисту та іноземним юридичним офісом було укладено меморандум про співпрацю, на підставі якого захист отримав відповідні офіційні матеріали. На переконання захисниці, зазначені документи мають істотне значення для обґрунтування позиції сторони захисту щодо необхідності надання строку тривалістю щонайменше 10–12 місяців для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Інший захисник також просив відкласти судове засідання до вирішення питання про надання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 52017000000000361, з якого було виділено кримінальне провадження № 52026000000000006. На думку сторони захисту, без з’ясування повного обсягу матеріалів первинного провадження неможливо об’єктивно оцінити достатність строку для ознайомлення з матеріалами виділеного кримінального провадження.
Усі інші представники захисту підтримали заявлені клопотання. Вони звернули увагу на значний обсяг матеріалів кримінального провадження, зокрема наявність цифрових носіїв інформації загальним обсягом у сотні гігабайтів, міжнародний характер окремих обставин справи, необхідність проведення процесуальних дій за кордоном, а також на те, що досудове розслідування тривало близько дев’яти років.
Детектив заперечила проти задоволення клопотань про відкладення судового засідання. Вона зазначила, що участь інших захисників у розгляді забезпечена, а документи, отримані з Ізраїлю, на її думку, не мають вирішального значення для розгляду клопотання про встановлення строку ознайомлення. Крім того, детектив надала суду інформацію щодо орієнтовного обсягу матеріалів кримінального провадження. Зокрема, вона повідомила, що обсяг матеріалів в електронному вигляді становить близько 371 ГБ, а також навела відомості про кількість сторінок у паперових томах.
За результатами розгляду заявлених клопотань слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту про відкладення судового засідання. Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд звернув увагу, що клопотання детектива перебуває на розгляді понад один місяць, а участь інших захисників забезпечує можливість представлення позиції сторони захисту. Щодо клопотання детектива про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження суд ухвалив частково його задовольнити та встановити стороні захисту строк для ознайомлення до 1 жовтня 2026 року включно. Суд також зазначив, що після спливу встановленого строку сторона захисту вважатиметься такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування.
З приводу наведених обставин експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що надання стороні захисту достатнього часу та можливостей для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є однією з ключових процесуальних гарантій права на захист, передбаченою підпунктом «b» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Особливого значення ця гарантія набуває у кримінальних провадженнях, що характеризуються значним обсягом письмових та електронних матеріалів, міжнародним елементом і тривалим строком досудового розслідування. У цьому контексті заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо необхідності врахування не лише матеріалів виділеного кримінального провадження № 52026000000000006, а й матеріалів кримінального провадження № 52017000000000361, з якого воно було виділено, якщо такі матеріали можуть мати значення для формування правової позиції. Аналогічно належної оцінки потребують аргументи щодо необхідності отримання, перекладу та опрацювання документів, одержаних від іноземного юридичного офісу, якщо вони можуть впливати на визначення фактичного обсягу матеріалів, необхідних для підготовки захисту.
На думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, гарантія, передбачена підпунктом «b» пункту 3 статті 6 Конвенції, не зводиться до формального визначення певного календарного строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Її зміст полягає у забезпеченні обвинуваченому та його захисникам реальної і практичної можливості використати цей час для ефективної підготовки захисту. Відповідно, оцінці підлягає не лише тривалість встановленого строку сама по собі, а й його співвідношення з фактичним обсягом матеріалів, їх структурою, складністю, наявністю цифрових носіїв інформації, необхідністю аналізу матеріалів іноземного походження та іншими обставинами, які об’єктивно впливають на можливість належної підготовки правової позиції.
Особливої уваги в цьому контексті потребує й довід сторони захисту про необхідність визначення повного обсягу матеріалів, які можуть бути використані під час формування правової позиції. Якщо об’єктивний обсяг матеріалів, необхідних для ознайомлення, є більшим, ніж той, який враховувався судом при встановленні відповідного строку, така обставина може мати істотне значення для оцінки практичної можливості реалізації права на захист. ЄСПЛ з цього приводу наголошує, що пункт 3 (b) статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому достатній час і можливості для підготовки захисту. Оцінка достатності такого часу здійснюється з урахуванням складності справи, обсягу матеріалів та конкретної процесуальної ситуації (Galović v. Croatia, пп. 81–82). При цьому права, передбачені статтею 6 § 3 (b) Конвенції, покликані забезпечити ефективну реалізацію принципу рівності сторін у кримінальному провадженні. Крім того, можливості, які повинні бути надані обвинуваченому, обмежуються не формальним доступом до матеріалів, а тими процесуальними можливостями, які реально допомагають або можуть допомогти йому у підготовці захисту. Стаття 6 § 3 (b) Конвенції передбачає, що підготовка захисту охоплює всі дії, необхідні для належної підготовки до судового розгляду, а питання достатності часу та можливостей оцінюється з урахуванням обставин кожної конкретної справи (F.S.M. v. Spain, пп. 55–57).
Практика ЄСПЛ свідчить, що визначальним критерієм є не сам факт надання стороні захисту певного строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а те, чи дозволяв він за конкретних обставин справи ефективно реалізувати право на захист. У випадках, коли встановлений строк об’єктивно не забезпечує можливості ознайомитися з істотним обсягом матеріалів або належним чином підготуватися до подальших процесуальних дій, ЄСПЛ доходить висновку про недотримання гарантій, передбачених підпунктом «b» пункту 3 статті 6 Конвенції (Galović v. Croatia, пп. 81–82; F.S.M. v. Spain, пп. 55–57). У цьому контексті окремого значення набувають доводи сторони захисту щодо необхідності відкладення судового засідання з метою отримання та опрацювання матеріалів, які, за її позицією, можуть впливати на визначення фактичного обсягу матеріалів кримінального провадження та часу, необхідного для ознайомлення з ними. Якщо такі обставини є об’єктивно релевантними, вони можуть враховуватися під час оцінки того, чи забезпечує встановлений судом строк реальну можливість реалізації права на захист.
Відмова у відкладенні судового засідання сама по собі не свідчить про порушення права на справедливий судовий розгляд. Водночас у випадках, коли сторона захисту обґрунтовує необхідність вчинення додаткових процесуальних дій, безпосередньо пов’язаних із визначенням обсягу матеріалів, необхідних для підготовки захисту, відповідні доводи мають бути предметом належної судової оцінки.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що кожній стороні має бути надана реальна можливість представити свою позицію в умовах, які не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з опонентом (Ezeoke v. the United Kingdom, п. 51). Суд також наголошує, що принципи змагальності та рівності сторін, які є взаємопов’язаними, становлять фундаментальні елементи права на справедливий судовий розгляд у розумінні статті 6 § 1 Конвенції (Đurić v. Serbia, п. 70).
Підсумовуючи викладене, експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що оцінка відповідності встановленого судом строку вимогам підпункту «b» пункту 3 статті 6 Конвенції залежатиме не від його формальної тривалості, а від того, чи забезпечує він стороні захисту реальну та практичну можливість ознайомитися з усім істотним обсягом матеріалів кримінального провадження та належним чином підготувати свою правову позицію. Саме цей критерій є визначальним у практиці ЄСПЛ при оцінці дотримання права на захист. З огляду на необхідність подальшої оцінки фактичної реалізації встановленого строку та його достатності з урахуванням усіх обставин кримінального провадження, справа рекомендується до подальшого моніторингу.
