02. 06. 2026
25 травня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання у справі № 991/2364/23 щодо колишнього голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – Вовка Дмитра Володимировича; колишнього члена НКРЕКП Євдокімова Володимира Анатолійовича; колишнього заступника директора з регуляторних питань Дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» Гелюха Івана Миколайовича; колишнього керівника Департаменту з регуляторних питань дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» Лісового Бориса Григоровича; колишнього заступника начальника відділу Управління енергоринку НКРЕКП Ревенка Тараса Євгеновича; колишнього начальника відділу Управління енергоринку НКРЕКП Бутовського Володимира Олександровича; а також колишніх членів НКРЕКП: Антонової Олени Олександрівни, Морозової Вікторії Іванівни, Машляківського Руслана Леонідовича, Формагея Олександра Леонідовича та Коваленка Дмитра Віталійовича, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 367 КК України (зловживання владою або службовим становищем, службова недбалість). У засіданні брали участь обвинувачені, їхні захисники, прокурор та головуюча суддя Литвинко Т.В.
Основним предметом судового засідання було продовження дослідження доказів сторони обвинувачення.
На початку судового засідання суд повідомив про відсутність у залі судового засідання захисника Морозової В.І. та Машляківського Р.Л. У зв’язку з цим суд поставив на обговорення питання щодо можливості продовження судового розгляду за відсутності зазначеного захисника. Обвинувачені повідомили суду, що намагалися зв’язатися зі своїм адвокатом, однак останній не відповідав на телефонні дзвінки та не повідомив про причини своєї відсутності. Водночас питання щодо можливості продовження судового засідання без участі захисника вони залишили на розсуд суду.
Суд, зі свого боку, зазначив, що жодних заяв чи клопотань від захисника до суду не надходило. Крім того, суд наголосив, що права обвинувачених будуть забезпечені належним чином, а поточна стадія кримінального провадження не перешкоджає продовженню судового розгляду та дослідженню доказів сторони обвинувачення.
Під час дослідження доказів прокурор подав до суду низку документів та матеріалів, серед яких — листування між окремими обвинуваченими, а також фінансово-економічні розрахунки, які, за версією сторони обвинувачення, можуть свідчити про штучний характер формування окремих фінансових показників і методик їх обчислення.
У відповідь на уточнювальні запитання сторони захисту щодо змісту та значення окремих матеріалів прокурор зазначив, що на поточному етапі не може надати повний аналіз відповідних документів, однак окремі обставини, на його думку, стануть зрозумілими лише у взаємозв’язку з іншими доказами, дослідження яких заплановане у подальшому перебігу судового розгляду.
Під час дослідження матеріалів сторона захисту неодноразово звертала увагу суду на те, що частина оголошуваних прокурором відомостей, на її думку, не стосується безпосередньо обставин, викладених в обвинувальному акті, або ж подається без достатнього пояснення їхнього доказового значення. Крім того, захисники та обвинувачені зазначали, що спосіб подання матеріалів ускладнює розуміння того, на які саме фактичні обставини посилається сторона обвинувачення та яке значення вона надає відповідним документам у контексті пред’явленого обвинувачення.
Суд, зі свого боку, звернув увагу сторони обвинувачення на те, що у межах цього кримінального провадження необхідно доводити не лише можливу економічну необґрунтованість певних розрахунків чи рішень, а саме ті обставини, які інкримінуються обвинуваченим відповідно до обвинувального акта, зокрема наявність ознак зловживання владою та відповідного умислу.
Крім того, суд зазначив, що для належного сприйняття та оцінки поданих фінансово-економічних матеріалів необхідний відповідний контекст та спеціальні знання. У зв’язку з цим суд звернув увагу прокурора на доцільність попередньої підготовки письмової позиції або структурованого пояснення щодо змісту й доказового значення матеріалів перед їх оголошенням у судовому засіданні. Суд також підкреслив, що не всі учасники процесу можуть володіти достатньою спеціальною підготовкою для повного розуміння складних фінансово-економічних матеріалів без належного процесуального пояснення їх змісту та взаємозв’язку з предметом обвинувачення.
У зв’язку із закінченням відведеного процесуального часу судове засідання було завершено.
З приводу відсутності адвоката обвинувачених Морозової В.І. та Машляківського Р.Л. експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що право на ефективну правову допомогу є однією з фундаментальних гарантій справедливого судового розгляду у розумінні статті 6 ЄКПЛ. У цьому контексті особливого значення набуває те, що у межах зазначеного судового засідання відбувалося безпосереднє дослідження доказів сторони обвинувачення — стадія кримінального провадження, під час якої сторона захисту повинна мати реальну та практичну можливість реагувати на подані матеріали, заявляти заперечення, звертати увагу суду на питання належності, допустимості та доказового значення відповідних доказів, а також формувати власну процесуальну позицію щодо їх оцінки. У цьому аспекті заслуговує на увагу практика ЄСПЛ, відповідно до якої право обвинуваченого на ефективний захист адвокатом є однією з ключових складових справедливого судового розгляду, а гарантії статті 6 § 3 (с) Конвенції повинні забезпечуватися не формально, а практично та ефективно (Opalenko v. Ukraine, п. 26).
За таких обставин продовження судового розгляду за відсутності захисника, навіть за відсутності прямого заперечення з боку обвинувачених, об’єктивно вимагає від суду особливо ретельної оцінки того, чи не створює така процесуальна ситуація ризику фактичного обмеження права на захист. Вирішальне значення у подібних випадках має не лише формальна згода або пасивна позиція обвинувачених, а насамперед те, чи здатні вони самостійно та ефективно реалізовувати свої процесуальні права у складному кримінальному провадженні, пов’язаному з дослідженням значного обсягу фінансово-економічних матеріалів. Особливого значення це набуває з огляду на характер досліджуваних доказів. Як було зафіксовано під час судового засідання, сам суд звернув увагу на складність фінансово-економічних матеріалів, необхідність спеціальних знань для їх належного сприйняття та потребу у додатковому поясненні їх змісту й доказового значення. За таких умов відсутність адвоката потенційно могла впливати на здатність сторони захисту своєчасно реагувати на спосіб подання доказів стороною обвинувачення, ставити уточнювальні питання, вказувати на суперечності чи невідповідності, а також формувати належну процесуальну позицію щодо досліджуваних матеріалів.
У цьому контексті принцип рівності сторін та змагальності набуває особливої ваги. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що кожній стороні має бути забезпечена реальна можливість представити свою позицію в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (Ezeoke v. the United Kingdom, п. 51). Відповідно, у ситуації, коли сторона обвинувачення продовжує дослідження складних доказів за відсутності захисника одного з обвинувачених, національний суд має забезпечити наявність достатніх процесуальних гарантій, здатних компенсувати потенційний процесуальний дисбаланс. Крім того, окремої уваги заслуговують зауваження сторони захисту щодо способу подання доказів стороною обвинувачення. Зокрема, захист звертав увагу на відсутність чіткого пояснення зв’язку між окремими матеріалами та конкретними обставинами, інкримінованими в обвинувальному акті, а також на суперечливість окремих фактичних тверджень. У цьому аспекті показовою є й реакція суду, який звернув увагу прокурора на необхідність доведення саме тих обставин, які становлять предмет обвинувачення, а не лише загальної економічної необґрунтованості певних рішень чи розрахунків.
На думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, такі обставини свідчать про особливу важливість забезпечення достатньої зрозумілості, структурованості та процесуальної визначеності під час дослідження складних фінансово-економічних доказів. У протилежному випадку може виникати ризик того, що окремі матеріали сприйматимуться поза межами чіткого зв’язку з предметом обвинувачення, а сторона захисту не матиме реальної можливості ефективно реагувати на їх зміст.
Водночас за результатами моніторингу цього судового засідання експерти моніторингової місії IAC ISHR не встановили обставин, які б на цьому етапі однозначно свідчили про порушення гарантій статті 6 ЄКПЛ. Разом із тим зафіксовані процесуальні обставини свідчать про необхідність подальшого моніторингу цього кримінального провадження, зокрема з точки зору забезпечення ефективного права на захист, принципу рівності сторін та належної процесуальної організації дослідження складних доказів сторони обвинувачення.
Продовжуючи аналіз зафіксованих процесуальних обставин, експерти моніторингової місії IAC ISHR також звертають увагу на спосіб безпосереднього представлення та пояснення доказів стороною обвинувачення у межах цього судового засідання.
Як повідомляють спостерігачі моніторингової місії IAC ISHR, під час дослідження доказів прокурор неодноразово підходив безпосередньо до суддівського столу та надавав суду додаткові пояснення щодо змісту й значення окремих матеріалів у контексті фактичних обставин справи. Водночас інші учасники процесу не мали можливості повною мірою чути такі пояснення та неодноразово звертали увагу на те, що їм не до кінця зрозуміло, які саме обставини має на увазі сторона обвинувачення. Лише після відповідних зауважень прокурор повертався на своє місце та продовжував оголошення матеріалів із використанням мікрофона.
На думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, такі обставини можуть свідчити про ризики недостатньої процесуальної прозорості у способі представлення доказів. Фактично для належного сприйняття судом окремих матеріалів прокурор був змушений надавати додаткові усні пояснення безпосередньо колегії суддів, тоді як сторона захисту об’єктивно не мала рівної можливості своєчасно сприймати, аналізувати та оспорювати зміст таких пояснень. У цьому контексті особливого значення набуває дотримання принципів змагальності та рівності сторін, які передбачають, що всі докази та пояснення щодо них повинні представлятися у спосіб, доступний для повноцінного сприйняття всіма учасниками процесу. Якщо частина пояснень фактично сприймається лише судом, це може створювати ризик процесуального дисбалансу та обмежувати можливість сторони захисту належним чином реагувати на позицію сторони обвинувачення. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що права, гарантовані Конвенцією, повинні бути практичними та ефективними, а не теоретичними чи ілюзорними (Yüksel Yalçınkaya v. Türkiye, п. 305). У цьому ж контексті Суд підкреслював, що справедливість провадження вимагає надання стороні захисту реальної можливості оспорювати докази та заперечувати проти їх використання, а національні суди повинні належним чином реагувати на ключові зауваження сторін щодо доказової бази (Saakashvili v. Georgia, п. 124; Mehmet Zeki Doğan v. Türkiye (No. 2), пп. 80–87).
Крім того, у справі Episcopo and Bassani v. Italy Суд наголосив, що обвинувальний вирок може ґрунтуватися лише на достатньо переконливих, достовірних та узгоджених доказах, а всі розумні сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого (п. 121). За таких умов спосіб представлення та пояснення складних фінансово-економічних матеріалів набуває принципового значення для забезпечення ефективного права на захист.
Враховуючи все вищезазначене, експерти моніторингової місії IAC ISHR фіксують у цьому кримінальному провадженні процесуальні обставини, які можуть порушувати питання щодо повноти забезпечення права на захист та принципу рівності сторін у розумінні статті 6 ЄКПЛ. Враховуючи зазначене, справа рекомендується до подальшого моніторингу.
