29. 05. 2026
15 травня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання у межах кримінального провадження № 12022100060001389 (справа № 991/12295/25) стосовно колишнього начальника виробничого структурного підрозділу «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» Желізняка Романа Івановича, Перерви Миколи Васильовича, Баклаги Іллі Олександровича та Горбенко Віталії Володимирівни, яких обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем; службове підроблення; підроблення та використання підроблених документів). У судовому засіданні брали участь обвинувачені (у режимі відеоконференції), їх захисники, один із яких також брав участь дистанційно, прокурор та головуючий суддя Криклива Т.Г. Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проєкту, що реалізується за підтримки BMZ.
Основним предметом судового засідання було дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, вилучених у межах проведених слідчих дій.
Зокрема, сторона обвинувачення долучила документи, вилучені під час обшуку у виробничому структурному підрозділі «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» філії «ЦРЕКМ» АТ «Укрзалізниця». Зокрема, йшлося про дефектні акти щодо ремонту колійних машин, листування між структурними підрозділами АТ «Укрзалізниця», протоколи засідань комісій, техніко-економічні обґрунтування, комерційні пропозиції підприємств, калькуляції вартості ремонтних робіт, договори, акти приймання-передачі робіт та товарно-транспортні накладні. За позицією сторони обвинувачення, зазначені документи у своїй сукупності підтверджують організацію закупівлі ремонтних робіт із залученням сторонніх суб’єктів господарювання та можуть свідчити про формальний характер обґрунтування необхідності проведення окремих ремонтних робіт.
Крім того, прокурор повідомив, що під час обшуку у Горбенко В.В. було вилучено комп’ютерну техніку та жорсткий диск, на яких, за твердженням сторони обвинувачення, виявлено електронні версії документів без підписів та печаток. На думку прокурора, такі електронні файли могли використовуватись для подальшого оформлення офіційних документів від імені контрагентів.
Окрему увагу сторона обвинувачення звернула на результати проведених експертних досліджень. Зокрема, прокурор зазначив, що відповідно до висновків експертиз окремі підписи у документах, зокрема від імені директора ТОВ «АЛПІ ГРУП», за версією сторони обвинувачення, були виконані іншими особами. Також прокурор повідомив, що під час обшуку було виявлено аркуш із нанесеними підписом та відтиском печатки, який, за версією сторони обвинувачення, міг використовуватись для подальшого виготовлення документів від імені директора відповідного товариства.
Після завершення дослідження матеріалів, вилучених під час зазначеного обшуку, а також у зв’язку із закінченням відведеного процесуального часу, суд відклав подальший розгляд справи та завершив судове засідання.
З урахуванням викладеного експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що на стадії дослідження письмових та електронних доказів особливого значення набуває забезпечення принципів змагальності та рівності сторін. У справах, пов’язаних із дослідженням великого масиву документів, електронних носіїв інформації та результатів експертних досліджень, належне дотримання цих принципів має ключове значення для забезпечення загальної справедливості судового розгляду. У цьому контексті важливим є забезпечення стороні захисту реальної можливості ознайомлюватися з усіма матеріалами, на які посилається сторона обвинувачення, аналізувати їх зміст, ставити під сумнів їхню достовірність та висловлювати свої зауваження щодо належності, допустимості й доказового значення відповідних матеріалів. Особливого значення це набуває у випадках, коли сторона обвинувачення посилається на результати експертних досліджень, електронні файли, а також документи, які, за її версією, можуть свідчити про можливе підроблення офіційної документації.
Крім того, важливо, щоб національний суд у процесі подальшого розгляду справи здійснював оцінку досліджених доказів не ізольовано, а у взаємозв’язку з усіма іншими матеріалами кримінального провадження. Сам факт долучення документів, електронних носіїв або висновків експертиз до матеріалів справи не може автоматично свідчити про доведеність відповідних обставин. Вирішальне значення має саме подальша судова оцінка їхньої належності, допустимості, достовірності та взаємної узгодженості.
Європейський суд з прав людини послідовно підкреслює, що справедливий судовий розгляд передбачає дотримання принципів змагальності та рівності сторін, які гарантують кожній стороні можливість ознайомлюватися з матеріалами справи та висловлювати свої зауваження щодо доказів іншої сторони. У зв’язку з цим на сторону обвинувачення покладається обов’язок відкривати стороні захисту всі матеріали, які можуть мати значення для оцінки обґрунтованості обвинувачення та підготовки позиції захисту (Yüksel Yalçınkaya v. Türkiye, пп. 303, 306–307). Також у контексті оцінки доказів та дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» заслуговує на увагу позиція ЄСПЛ, відповідно до якої доказування має випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак або неспростовних презумпцій. За відсутності таких ознак не можна вважати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (Kobets v. Ukraine, п. 43).
Водночас за результатами моніторингу цього судового засідання експертами моніторингової місії IAC ISHR не було встановлено обставин, які б на цьому етапі свідчили про порушення права на справедливий судовий розгляд або інших гарантій, передбачених статтею 6 ЄКПЛ.
