07. 05. 2026
27 квітня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у рамках справи 991/7893/25 у кримінальному провадженні № 52024000000000217 відносно Филя С.В. та Залужного В.Б., обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 209 КК України (підкуп особи, яка надає публічні послуги, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом). У судовому засіданні взяли участь обвинувачені (у режимі відеоконференції), їхній захисник, прокурор та головуюча суддя Задорожна Л.І.
Основним предметом судового засідання було продовження долучення та дослідження доказів сторони захисту.
У ході судового засідання захисник зазначила, що докази, які планується дослідити та долучити, мають істотне значення для спростування об’єктивної сторони інкримінованого Филю С.В. кримінального правопорушення, зокрема тверджень сторони обвинувачення щодо нібито вимагання та одержання неправомірної вигоди у контексті продажу земельної ділянки за заниженою вартістю.
Обґрунтовуючи свою позицію, сторона захисту детально виклала процедуру відчуження земельних ділянок комунальної власності, наголосивши на її багатоступеневому та колегіальному характері. Зокрема, захист зазначив, що відповідна процедура передбачає подання заяви, підготовку та погодження документації із залученням профільних структурних підрозділів, ухвалення рішення про проведення експертної оцінки, а також підготовку відповідного звіту. При цьому сторона захисту підкреслила, що звіт про експертну оцінку не має визначального характеру для встановлення вартості земельної ділянки, а остаточне рішення щодо її продажу та ціни ухвалюється виключно шляхом голосування депутатів відповідної місцевої ради. У цьому контексті захист звернув увагу, що за наявності колегіального механізму ухвалення рішень твердження про визначальний вплив обвинуваченого на кінцевий результат процедури або про можливість висунення ним неправомірних вимог як необхідної умови прийняття відповідного рішення потребують належного доказового підтвердження. Також сторона захисту наголосила на відсутності підстав вважати, що інші учасники процедури, зокрема Похольчук Р.В. (який раніше мав процесуальний статус обвинуваченого у межах цього кримінального провадження), були позбавлені можливості діяти альтернативним чином або перебували під примусом.
На підтвердження своєї позиції сторона захисту долучила письмові докази, зокрема адвокатський запит та відповідь Уманської міської ради із копіями документів, які регламентують порядок діяльності органу місцевого самоврядування. За твердженням захисту, зазначені матеріали свідчать про те, що проєкти рішень проходять попередній розгляд постійними комісіями, обговорюються депутатами та ухвалюються шляхом голосування. Окремо було наголошено, що жоден із депутатів не голосував проти затвердження звітів про оцінку земельної ділянки, які фігурують у фактичних обставинах обвинувачення. Крім того, сторона захисту акцентувала увагу на розмежуванні повноважень між посадовими особами органів місцевого самоврядування, зазначивши, що міський голова, секретар ради та виконавчий комітет наділені значно ширшими організаційними та управлінськими повноваженнями щодо впливу на процес прийняття відповідних рішень. Захист також зазначив, що у разі існування будь-яких неправомірних вимог або ознак тиску відповідні посадові особи потенційно могли бути поінформовані про такі обставини, зокрема з огляду на наявність комунікації між ними та Похольчуком Р.В., а також з урахуванням тверджень про його близькі стосунки з міським головою міста Умань.
Окремо сторона захисту наголосила на необхідності подальшого допиту відповідних посадових осіб для встановлення фактичних обставин ухвалення рішень та з’ясування ролі кожного учасника процедури. На переконання захисту, долучені матеріали та заявлені клопотання спрямовані на підтвердження відсутності у діях обвинуваченого ознак вимагання неправомірної вигоди та спростування інкримінованої йому ролі у механізмі прийняття рішень щодо відчуження земельної ділянки.
У подальшому суд ухвалив завершити судове засідання у зв’язку з оголошенням повітряної тривоги за місцем перебування обвинувачених та необхідністю забезпечення їхнього переміщення до укриття. При цьому обвинувачені звернули увагу суду на те, що попередня повітряна тривога тривала понад п’ять годин, що також впливало на можливість належного проведення судового розгляду.
З огляду на викладені обставини, експерти моніторингової місії IAC ISHR вважають за необхідне наголосити, що під час дослідження доказів національний суд зобов’язаний забезпечити їх всебічну, повну та неупереджену оцінку, зокрема у контексті існування можливих альтернативних версій подій поряд із версією сторони обвинувачення. У цьому контексті ключового значення набуває не лише формальне дослідження доказів сторони захисту, але й належна перевірка їх змісту, доказового значення та здатності ставити під сумнів версію обвинувачення. Саме наявність альтернативної версії подій покладає на суд обов’язок надати їй чітку, мотивовану та змістовну оцінку крізь призму стандарту доведення «поза розумним сумнівом». Відповідно до практики ЄСПЛ, доказування має випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак або неспростовних презумпцій; за відсутності таких ознак не можна вважати, що винуватість особи доведена поза розумним сумнівом (Kobets v. Ukraine, п. 43). Відтак будь-які невирішені або належним чином не усунуті сумніви щодо фактичних обставин справи мають тлумачитися на користь обвинуваченого. У цьому контексті особливого значення набуває обов’язок суду надати належну відповідь на доводи сторони захисту, які можуть бути вирішальними для оцінки обґрунтованості обвинувачення. ЄСПЛ наголошував, що хоча суд не зобов’язаний детально відповідати на кожен аргумент сторін, право на справедливий судовий розгляд вимагає, щоб ключові доводи були реально «почуті» та належним чином оцінені судом (Sytnyk v. Ukraine, п. 73). Ігнорування або формальний розгляд альтернативної версії подій може ставити під сумнів дотримання принципів змагальності та рівності сторін, гарантованих статтею 6 ЄКПЛ.
У межах цього судового засідання сторона захисту надала аргументи та докази, спрямовані на спростування об’єктивної сторони інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема щодо механізму прийняття рішень органом місцевого самоврядування, колегіального характеру відповідної процедури та ролі окремих її учасників. За таких обставин саме якість подальшої судової оцінки цих доводів матиме визначальне значення для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» та забезпечення справедливого судового розгляду в цілому.
Крім того, заслуговує на позитивну оцінку процесуальна реакція суду, який у зв’язку з оголошенням повітряної тривоги забезпечив можливість переміщення обвинувачених до укриття. Такий підхід свідчить про врахування безпекових обставин воєнного стану та необхідність забезпечення належного балансу між здійсненням правосуддя і гарантіями безпеки учасників процесу.
Враховуючи вищезазначене, справа рекомендується до подальшого моніторингу.
