23. 03. 2026
5 березня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у рамках кримінального провадження № 52022000000000411 (справи № 991/1918/23) стосовно директора ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «Будівельна компанія «Карпати» Романенка Олексія Володимировича та Бігуна Олександра Миколайовича, яких обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі: головуючий суддя Кравчук О.О., судді Сердюкова І.О. та Крук Є.В. У судовому засіданні брали участь обвинувачені (у режимі відеоконференції), їхні захисники, прокурор, а також представник потерпілого (у режимі відеоконференції). Моніторинговий звіт підготовлено за участю студентів юридичних факультетів у межах освітньо-аналітичного проекту, що реалізується за підтримки BMZ.
У межах зазначеного судового засідання суд продовжив дослідження доказів сторони обвинувачення.
На початку розгляду сторона захисту звернула увагу суду на документи, що містяться у матеріалах справи, зокрема на листування, яке, за її позицією, підтверджує офіційно зафіксовану затримку будівництва та перенесення строків введення об’єкта в експлуатацію. У цьому контексті захист зазначив, що протягом тривалого часу обговорювалося питання обміну квартир з метою оперативнішого забезпечення житлом осіб, які перебувають у відповідній черзі.
Окрему увагу захисники приділили документам, пов’язаним із перевіркою об’єкта незавершеного будівництва, яка, за їхніми словами, проводилася наприкінці лютого — на початку березня 2019 року. На думку сторони захисту, ця обставина ставить під сумнів доводи сторони обвинувачення про нібито складення акта готовності об’єкта до експлуатації ще 14 січня 2019 року. Захисник також зазначив, що акт готовності, на який посилається сторона обвинувачення, містить посилання на договір про пайову участь, укладений після 27 березня 2019 року. З урахуванням хронології документів, на думку захисту, це може свідчити про неможливість складання та підписання зазначеного акта у січні 2019 року.
Крім того, захисники звернули увагу на розбіжності між незавіреною копією акта, яка використовувалася стороною обвинувачення як одна з ключових підстав для обґрунтування обвинувального акта, та оригіналом документа, вилученим під час проведення обшуку.
Також сторона захисту поставила під сумнів належність та допустимість окремих документів. За її твердженням, ці документи не підтверджують повноваження Романенка О. В. як генерального директора товариства, уповноваженого підписувати відповідні договори, та суперечать положенням статуту товариства, відповідно до яких виконавчий орган має колегіальний характер. Крім того, захисники зазначили, що частина поданих документів, на їхню думку, є неналежними доказами, оскільки не стосується періоду та обставин, які інкримінуються у цьому кримінальному провадженні.
У свою чергу прокурор зазначив, що на момент підписання акта готовності пайовий внесок ще не був зазначений, однак уже під час вилучення документа відповідні відомості були внесені. Він наголосив, що докази необхідно оцінювати в сукупності.
У зв’язку із закінченням відведеного процесуального часу судове засідання було завершено.
Узагальнюючи зафіксовані обставини, експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що у даному судовому засіданні ключового значення набувають питання узгодженості доказів сторони обвинувачення, їх належності та допустимості, а також відповідності обвинувального акта фактичним обставинам кримінального провадження. Звертає на себе увагу, що сторона захисту посилалася на можливі хронологічні та змістовні невідповідності між окремими документами, а також на розбіжності між копіями та оригіналами матеріалів. У разі підтвердження такі обставини можуть мати значення для оцінки достовірності доказів та їх узгодженості між собою, що є необхідною умовою доведення вини особи за стандартом «поза розумним сумнівом». Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному провадженні, оскільки саме з моменту його вручення особа офіційно повідомляється про фактичні та правові підстави висунутого проти неї обвинувачення. Тому інформація про обвинувачення повинна бути надана чітко, детально, що є необхідною умовою для належної підготовки захисту та реалізації права на справедливий судовий розгляд (Melandri v. San Marino, п. 42).
Оцінка доказів у кримінальному провадженні здійснюється з урахуванням стандарту доведення вини «поза розумним сумнівом», який передбачає, що така вина має ґрунтуватися на сукупності достатньо сильних, чітких та узгоджених доказів або неспростовних презумпцій факту (Intranuovo v. Italy, п. 98). Європейський суд з прав людини послідовно наголошує, що тягар доведення покладається на сторону обвинувачення, а доказування має спиратися на достовірні та переконливі докази (Episcopo and Bassani v. Italy, п. 121). Водночас будь-які сумніви щодо джерела або способу отримання доказів повинні тлумачитися на користь обвинуваченого (SA-Capital Oy v. Finland, п. 107). Такий підхід також передбачає, що висновки про вину можуть випливати лише з достатньо узгодженої сукупності доказів або неспростовних презумпцій факту (B.T. and B.K.Cs. v. Hungary, п. 107).
Також, з урахуванням доводів сторони захисту щодо можливого використання неналежних або недопустимих доказів, важливим залишається здійснення національним судом належної оцінки таких матеріалів з точки зору їх допустимості, достовірності та належності до предмета доказування у цьому кримінальному провадженні.
Спостерігачі IAC ISHR зафіксували, що сторона захисту ставила під сумнів належність і допустимість окремих доказів сторони обвинувачення, вказуючи на можливі суперечності між ними та фактичними обставинами кримінального провадження. Такі доводи безпосередньо стосуються оцінки достовірності доказів та їх відповідності предмету доказування, а отже — мають істотне значення для формування внутрішнього переконання суду.
У цьому зв’язку вирішального значення набуває належна процесуальна реакція суду на подібні зауваження сторони захисту. Саме здатність сторони ефективно ставити під сумнів докази обвинувачення та отримувати мотивовану оцінку своїх доводів є ключовим елементом справедливого судового розгляду.
У цьому контексті Європейський суд з прав людини наголошує, що хоча питання допустимості доказів належить до компетенції національних судів, визначальним є забезпечення справедливості провадження в цілому (Seppern v. Estonia, пп. 34–37). Така оцінка передбачає, зокрема, перевірку того, чи мала сторона захисту реальну можливість оскаржити допустимість і достовірність доказів, а також чи не викликають обставини їх отримання обґрунтованих сумнівів у їх надійності (Macharik v. the Czech Republic, пп. 51–52).
Крім того, Суд підкреслює обов’язок національних судів належним чином реагувати на конкретні та релевантні доводи сторони захисту, ігнорування яких може бути несумісним із вимогами статті 6 § 1 Конвенції (Cupiał v. Poland, пп. 56–57).
На думку експертів моніторингової місії IAC ISHR, у подібних ситуаціях визначального значення набуває ретельна перевірка судом можливих суперечностей між доказами та фактичними обставинами провадження, а також надання належної й мотивованої оцінки відповідним доводам сторін.
З огляду на принципи змагальності та рівності сторін, сторона захисту повинна мати не лише формальну, а реальну можливість ставити під сумнів докази обвинувачення, оскаржувати їх допустимість і достовірність та отримувати на свої доводи належну процесуальну реакцію суду. У практиці ЄСПЛ це безпосередньо пов’язується з вимогою, щоб сторона була фактично «почутою», а її аргументи — належним чином розглянуті (Yüksel Yalçınkaya v. Türkiye, п. 306; Seppern v. Estonia, п. 39).
За результатами моніторингу порушень права на справедливий суд у межах цього судового засідання не зафіксовано. Водночас справа рекомендована до подальшого моніторингу з огляду на заявлені стороною захисту обставини щодо можливих суперечностей у доказах та питань їх допустимості й узгодженості.
