15. 10. 2025
10 жовтня 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання у рамках кримінального провадження № 52023000000000459 відносно мера міста Мукачево Балоги Андрія Вікторовича, якого обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України (підкуп особи, яка надає публічні послуги), а також Ланьо Михайла Івановича, Саміляка Артура Сергійовича, Филя Сергія Вікторовича, Залужного Віталія Борисовича та Чередниченко Наталії Геннадіївни — за ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч.1,4 ст. 368-4, ч.1 ст. 384 КК України (щодо продажу земельної ділянки, що була у комунальній власності, за заниженою вартістю). На засіданні були присутні захисники, обвинувачені (у режимі відеозв’язку), прокурор та головуюча суддя Широка К.Ю.
На початку судового засідання було повідомлено про відсутність обвинуваченого Филя С.В. у залі судових засідань. Представники сторони захисту поінформували суд про те, що обвинувачений перебуває в дорозі та намагається прибути на засідання, однак значно затримується у зв’язку з наслідками чергової повітряної атаки на місто Київ.
У зв’язку з цим суд запропонував учасникам процесу, не чекаючи прибуття обвинуваченого, надати свої позиції щодо поданих раніше клопотань — зокрема:
- клопотань представників ЗМІ про надання дозволу на трансляцію та відеофіксацію судових засідань;
- клопотання сторони захисту про здійснення трансляції судових засідань на офіційному Youtube-каналі суду.
Однак як сторона захисту, так і сторона обвинувачення висловили спільну позицію щодо недоцільності розгляду вказаних питань за відсутності обвинуваченого, з огляду на потенційний вплив цих рішень на його права та процесуальні інтереси.
З урахуванням висловлених позицій суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до прибуття Филя С.В.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR відзначають, що питання, пов’язані з відкритістю судового розгляду, зазвичай мають безпосередній зв’язок із реалізацією процесуальних прав обвинуваченого, зокрема права на захист і на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Європейської конвенції з прав людини. Практика ЄСПЛ вказує на те, що участь обвинуваченого в обговоренні таких питань може відігравати важливу роль для забезпечення процесуального балансу, прозорості провадження та запобігання потенційним обмеженням його прав без надання можливості висловити позицію.
У цьому контексті експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що забезпечення не лише формальної, але й фактичної участі особи в судовому провадженні є однією з ключових умов дотримання принципів справедливості. Як зазначає ЄСПЛ, ефективна участь сторін у процесі є складовою легітимності судового рішення та гарантією його сприйняття як справедливого (L.T. v. Ukraine, пп. 54–55).
Після прибуття Филя С.В. судове засідання продовжилось. У подальшому сторона захисту заявила відвід прокурора.
Обґрунтовуючи необхідність задоволення заявленого відводу, захисник звернув увагу на наявність обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості прокурора. На його думку, у межах цього кримінального провадження мали місце дії з боку прокурора, які суперечать вимогам законодавства та ставлять під сумнів об’єктивність процесуального керівництва. Зокрема, адвокат зазначив, що прокурор здійснював процесуальне керівництво на стадії досудового розслідування, в межах якого слідчими було проведено огляд електронного носія інформації. Під час цього огляду було досліджено листування, яке містило комунікацію між адвокатами у межах здійснення ними професійної діяльності. Відповідні матеріали були долучені до кримінального провадження та згодом використані стороною обвинувачення як підстава для задоволення клопотань про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою щодо обвинувачених Филя С.В. та Залужного В.Б.
Сторона захисту вважає, що прокурор не лише не вжив заходів для припинення дій, які могли порушувати гарантії адвокатської діяльності, а й фактично сприяв таким порушенням. На думку захисника, внаслідок таких дій було допущено розголошення змісту конфіденційного професійного листування між адвокатами невизначеному колу осіб, що, у свою чергу, становить втручання в реалізацію адвокатських гарантій, захищених як національним законодавством, так і міжнародними стандартами.
Крім того, захисник повідомив, що у зв’язку з цими подіями сторона захисту звернулася до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ. У відповіді Комітету було зазначено, що вбачаються порушення гарантій адвокатської діяльності у частині комунікації між адвокатом і клієнтом. Згодом за цими обставинами було зареєстровано кримінальне провадження в Державному бюро розслідувань. Адвокат повідомив, що отримав від органу досудового розслідування пам’ятку про права потерпілого.
У цьому контексті сторона захисту висловила сумніви щодо неупередженості прокурора, вказавши на порушення, які, на думку захисту, стосуються як гарантій адвокатської діяльності, так і вимог належної процесуальної поведінки. Зокрема, адвокат наголосив, що прокурор проігнорував принцип конфіденційності адвокатської комунікації, допустив розголошення відомостей, які становили адвокатську таємницю, здійснював процесуальне керівництво без дотримання вимог належності та, на переконання захисту, виявив ознаки упередженості під час розгляду справи. Враховуючи наведене, захисник просив суд задовольнити заяву про відвід прокурора та усунути його від подальшої участі у кримінальному провадженні.
У зв’язку із закінченням робочого часу, виділеного на це судове засідання, суд ухвалив продовжити розгляд заяви про відвід прокурора у наступному судовому засіданні.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що питання неупередженості сторони обвинувачення є одним із ключових елементів забезпечення права на справедливий судовий розгляд у розумінні статті 6 Конвенції. Дії, які можуть поставити під сумнів об’єктивність прокурора або свідчити про втручання в адвокатську діяльність, потребують ретельної правової оцінки з боку суду з урахуванням стандартів ЄСПЛ щодо рівності сторін та недопустимості необґрунтованого процесуального дисбалансу.
За твердженням сторони захисту, в межах досудового розслідування органи слідства отримали доступ до листування між адвокатами, яке мало ознаки конфіденційного професійного спілкування, та згодом ці матеріали були долучені до справи і використані на підтримку клопотань про застосування запобіжних заходів щодо кількох обвинувачених. У випадку підтвердження таких обставин, ідеться про втручання у сферу, яка охороняється не лише процесуальними гарантіями адвокатської діяльності, але й статтею 8 Конвенції — як право на повагу до приватного життя та комунікацій. Використання інформації, отриманої внаслідок доступу до конфіденційного адвокатського листування, може вплинути на принцип рівності сторін та поставити під сумнів загальну справедливість провадження. Такі дії можуть фактично призвести до розкриття правової позиції сторони захисту до моменту її реалізації у змагальному процесі, що порушує баланс між обвинуваченням і захистом, який є необхідною умовою справедливого суду.
У цьому контексті експерти моніторингової місії IAC ISHR наголошують, що роль суду полягає не лише в перевірці наявності чи відсутності формальних порушень, а й у принциповій оцінці потенційного впливу відповідної ситуації на загальну процесуальну рівновагу та на довіру до судового розгляду. З огляду на чутливість питань, пов’язаних із адвокатською таємницею, подібні обставини потребують особливо уважного аналізу з точки зору дотримання базових прав учасників процесу.
Щодо втручання в конфіденційне листування адвокатів та їхнє спілкування з клієнтами, варто зазначити, що ЄСПЛ розглядає таке спілкування як «привілейоване» та таке, що має перебувати під особливим захистом, аби запобігти будь-яким формам втручання. Суд неодноразово наголошував на важливості конкретних процесуальних гарантій, коли йдеться про захист конфіденційності обміну інформацією між адвокатами та їхніми клієнтами, а також збереження професійної таємниці. Згідно зі статтею 8 Конвенції, листування між адвокатом і клієнтом — незалежно від його мети чи форми — має привілейований статус і підлягає підвищеному рівню захисту.
ЄСПЛ також підкреслює, що ризик порушення адвокатської таємниці становить особливу загрозу, оскільки саме конфіденційність є основою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом та безпосередньо впливає на належне відправлення правосуддя. Крім того, для цілей статті 8 ЄКПЛ не має вирішального значення, чи було на момент комунікації офіційно укладено договір про надання правової допомоги — сама природа спілкування адвоката з клієнтом уже передбачає необхідність захисту (Kulák v. Slovakia, п 75; Denysyuk and Others v. Ukraine, п.п. 145–146).
У завершальній частині судового засідання було розглянуто клопотання сторони захисту щодо здійснення трансляції судових засідань у даному провадженні на офіційному YouTube-каналі суду. Представник обвинувачення не заперечував проти його задоволення. За результатами розгляду суд ухвалив задовольнити зазначене клопотання та дозволив трансляцію розгляду справи на офіційному каналі суду на платформі YouTube.
З позиції експертів моніторингової місії IAC ISHR, подібні рішення можна розглядати як приклади реалізації принципу публічності судового процесу, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції з прав людини. Відкритість провадження здатна сприяти підвищенню прозорості діяльності судових органів, формуванню суспільної довіри до правосуддя та зміцненню легітимності судового розгляду в очах громадськості.Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що публічність є одним з основоположних елементів справедливого судочинства. Вона не лише забезпечує контроль громадськості за діяльністю суду, але й сприяє підвищенню довіри до правосуддя як такого (Straume v. Latvia, п. 124; Mamaladze v. Georgia, п. 91). ЄСПЛ послідовно зазначає, що публічність судового процесу виступає запобіжником від здійснення правосуддя у формі “таємного суду” та є інструментом підтримання довіри до судової влади — як до конкретного суду, так і до правосуддя загалом.
Справа рекомендується до подальшого моніторингу.
