10. 10. 2025
8 жовтня 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання у межах кримінального провадження № 52024000000000222 стосовно колишнього першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Орлова Володимира Володимировича, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). На засіданні були присутні обвинувачений, його захисники, прокурор та головуюча суддя Задорожна Л.І.
Під час судового засідання ключовим питанням став допит свідка, викликаного за ініціативою сторони захисту. Водночас на початку засідання суд продовжив розгляд процесуальних клопотань, поданих учасниками на попередньому етапі розгляду. Зокрема, розглядалися клопотання захисту про надання тимчасового доступу до інформації, а також клопотання прокурора про проведення огляду мобільного телефону особи на ім’я «Тороп» (див. детальніше Моніторинг кримінального провадження Орлова В.В. від 6 жовтня). Зокрема, щодо свого клопотання про тимчасовий доступ захисники зазначили, що інформації телефонних з’єднань «Торопа» достатньо, тому відповідне клопотання вони просять залишити без розгляду. Водночас щодо двох інших клопотань захист наполягав на їх задоволенні, підкресливши, що запитувана інформація є необхідною для перевірки важливих обставин, які мають значення для справи. Особливу увагу адвокати звернули на наявність суперечностей у свідченнях допитаних свідків, що, на їхню думку, посилює потребу у проведенні додаткових процесуальних дій.
Прокурор, у свою чергу, заперечувала проти задоволення клопотань про тимчасовий доступ, на якому наполягали захисники. На її думку, сторону захисту не влаштовують свідчення свідків, і шляхом подання таких клопотань вони намагаються перевірити власну теорію, а не фактичну інформацію.
Вислухавши позиції сторін, суд частково задовольнив клопотання захисників, надавши дозвіл на тимчасовий доступ до телефонних з’єднань окремих свідків за період з 1 квітня 2024 року по 15 травня 2024 року включно. Водночас клопотання про отримання аналогічної інформації щодо «Торопа» було залишене без розгляду.
Крім того, суд задовольнив клопотання прокурора про проведення огляду мобільного телефону «Торопа» — в частині вмісту чату в месенджері «Telegram» — з обов’язковим забезпеченням участі в цій процесуальній дії щонайменше одного представника сторони захисту.
Судове рішення про часткове задоволення клопотань захисників щодо тимчасового доступу до телефонних з’єднань, а також надання дозволу стороні обвинувачення на огляд мобільного телефону з умовою обов’язкової участі представника захисту, може розглядатися як крок у напрямі забезпечення процесуальної рівноваги між сторонами.
З одного боку, надання захисту можливості отримати об’єктивні телекомунікаційні дані сприяє перевірці достовірності свідчень та узгоджується з принципом рівності сторін. З іншого боку, визначення судом умови щодо участі захисту в огляді пристрою, ініційованому обвинуваченням, дозволяє мінімізувати ризики обмеження прав однієї зі сторін на доступ до ключових доказів.
У контексті стандартів, що випливають із практики Європейського суду з прав людини, такий підхід загалом відповідає вимогам щодо забезпечення реальної, а не лише формальної рівності можливостей сторін у змагальному процесі, а також права на ефективну участь у перевірці доказів
Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу на прецедентну практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення принципів змагальності та рівності сторін, які є взаємопов’язаними та становлять невід’ємні елементи права на справедливий судовий розгляд у розумінні статті 6 § 1 Конвенції. У своїй практиці Суд наголошує на необхідності дотримання «справедливого балансу» між сторонами, що передбачає надання кожній з них реальної можливості представити свою позицію за умов, які не створюють для неї істотних процесуальних переваг чи обмежень порівняно з іншою стороною (див. Regner v. the Czech Republic, п. 146).
У контексті оцінки допустимості та аналізу доказів ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд за статтею 6 § 1 Конвенції охоплює не лише можливість подати власні докази, а й право ефективно заперечувати докази іншої сторони. У справі Mehmet Zeki Doğan v. Türkiye (No. 2) (пп. 80–87) Суд зазначив, що вирішальне значення має те, чи мала сторона реальну можливість оскаржити достовірність доказів, чи були ці зауваження враховані судом, і чи надало рішення вмотивовану відповідь на ключові доводи. Враховуючи це, наявні процесуальні дії можуть розглядатися як такі, що відповідають вимогам рівності сторін і загальної справедливості розгляду.
У подальшому суд перейшов до допиту свідка, викликаного за клопотанням сторони захисту. У межах цього засідання було допитано приватного підприємця, власника кількох товариств з обмеженою відповідальністю, який, за власними словами, ухвалює стратегічні рішення щодо діяльності ТОВ «Альфа Веахауз».
Свідок повідомив, що основним видом діяльності ТОВ є укладання договорів оренди, а єдиним засновником товариства є його дружина. Він також уточнив, що виконує функції, пов’язані з управлінням, і припустив, що саме він призначив нинішнього директора підприємства. За словами свідка, саме з його ініціативи було прийнято рішення звернутися до державних органів з метою отримання земельної ділянки, а надалі перебіг подій за цими зверненнями йому висвітлював юрист, який представляє інтереси ТОВ «Альфа Веахауз».
Свідок наголосив, що єдиною особою, уповноваженою на представництво інтересів товариства у питаннях, пов’язаних з отриманням землі, був зазначений юрист, який уже був допитаний у межах даного кримінального провадження. Саме він займався підготовкою та поданням відповідних клопотань. Також свідок зазначив, що не звертався до будь-кого з проханням про сприяння у виділенні земельної ділянки, не передавав жодних документів нинішньому директору ТОВ «Альфа Веахауз» на підпис через третіх осіб та не уповноважував інших осіб представляти інтереси товариства. Крім того, йому нічого не відомо про те, чи могли інші особи, крім зазначеного юриста, звертатися від імені ТОВ до державних органів у земельних питаннях.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що в межах даного судового засідання не було зафіксовано ознак порушення права на справедливий суд, зокрема в аспектах рівності сторін та реалізації права на захист. Процедура допиту свідка, викликаного за клопотанням сторони захисту, відбулася у відповідності до процесуальних стандартів, а сторони мали можливість поставити запитання та реалізувати свої процесуальні повноваження.
Разом із тим, з огляду на те, що сам по собі факт допиту свідка не є самодостатнім для оцінки ефективності захисту чи обґрунтованості позиції обвинувачення, ключове значення має зміст наданих показань і їхня здатність бути використаними в межах судового розгляду як належні та допустимі докази. У цьому контексті практика Європейського суду з прав людини підкреслює, що допит свідків у кримінальному провадженні є не лише процесуальним правом, але й одним із інструментів встановлення істини, який має відповідати вимогам змагальності та належної оцінки доказів у сукупності (див. Škoberne v. Slovenia, пп. 99–100; Mehmet Zeki Doğan v. Türkiye (No. 2), пп. 80–87).
Згідно з усталеною практикою Суду, стаття 6 § 3(d) Конвенції не гарантує безумовного права на допит кожного свідка, якого хоче заслухати обвинувачений. Вона передбачає, перш за все, забезпечення рівності можливостей сторін у цій сфері, що виражається у трикомпонентному тесті: (1) достатність обґрунтування клопотання про виклик свідка; (2) оцінка доречності показань судом; (3) вплив відмови у допиті на загальну справедливість провадження.
Наприкінці судового засідання було також досліджено ще один доказ за клопотанням сторони захисту. На думку захисників, ці відомості підтверджують наявність ознак провокації з боку правоохоронних органів у межах даного кримінального провадження.
У зв’язку з цим експерти моніторингової місії IAC ISHR нагадують, що відповідно до практики ЄСПЛ, навіть у випадках боротьби з організованою злочинністю, вимоги справедливого правосуддя залишаються незмінними. Право на справедливий суд застосовується до будь-яких кримінальних справ, незалежно від їх складності, і не може бути обмежене з міркувань доцільності. Використання агентів під прикриттям допускається лише за умови дотримання чітких обмежень та гарантій, а докази, отримані шляхом підбурювання чи провокації, несумісні з вимогами Конвенції. ЄСПЛ у справі Yakhymovych v. Ukraine (пп. 29–31) чітко вказав: якщо правоохоронні органи не обмежуються пасивним спостереженням, а фактично провокують особу до вчинення злочину, який інакше не був би скоєний, — таке втручання може поставити під сумнів добросовісність усього кримінального переслідування.
Факт підбурювання, якщо він буде належно підтверджений, може свідчити про суттєве порушення статті 6 Конвенції. Утім, на поточному етапі заяви сторони захисту потребують всебічної перевірки та об’єктивного аналізу в межах змагального процесу. За результатами такої перевірки може бути встановлено, чи мали місце недопустимі методи з боку органів слідства, що здатні поставити під сумнів достовірність і допустимість зібраної доказової бази.
З урахуванням наведеного, в межах цього судового засідання експерти моніторингової місії IAC ISHR не зафіксували ознак порушення права на справедливий суд відповідно до статті 6 ЄКПЛ. Водночас кримінальне провадження рекомендується до подальшого моніторингу, з особливою увагою до аргументів сторони захисту щодо можливого застосування недопустимих методів з боку правоохоронних органів.
