19. 08. 2025
11 серпня 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання у межах кримінального провадження № 52024000000000222 стосовно колишнього першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Орлова Володимира Володимировича, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).
Під час судового засідання продовжився допит свідків сторони захисту у режимі відеоконференції з Чечелівським районним судом м. Дніпра.
Були допитані голова Дніпровської обласної військової адміністрації – Лисак С.П. та заступник голови Дніпровської обласної військової адміністрації – Мягка Л.О.
В цілому питання до свідків були направлені на зʼясування правового статусу, зокрема, повноважень та посадових обовʼязків голови та заступника голови Дніпровської обласної військової адміністрації, які закріплені на законодавчому рівні та якими фактично володіють на цих посадах.
У своїх показаннях Лисак С.П. наголосив на ряді ключових тез для сторони захисту: 1) без розпорядження заступник не може виконувати обовʼязки голови; 2) Орлов В.В. не був закріплений за департаментами, до повноважень яких входить питання виділення земельних ділянок; 3) підтвердив показання свідка Яндульського Ю.О. щодо процедури проходження проектів розпоряджень (див. Моніторинг кримінального провадження Орлова В.В. від 08.08.2025).
Свідок Мягка Л.О. майже нічого не повідомила суду, обравши тактику уникнення прямих відповідей.
Проведення допиту відбулося в межах процесуального законодавства за виключенням неодноразових прохань суду до сторони захисту переформулювати деякі питання, в той час як ч.8 ст. 352 КПК України надає суду повноваження за протестом однієї зі сторін зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження, а не просити переформулювати.
Наприкінці судового засідання адвокати подали клопотання про проведення допиту наступних запланованих свідків у залі судових засідань, а не в режимі відеоконференції, мотивуючи це тим, що для належної перевірки доказів щодо обставин підписання довіреності та звернень на адресу ОДА стороні захисту необхідна особиста присутність свідків, в тому числі задля того, щоб мати можливість слідкувати за реакціями та мімікою свідків.
За наслідками розгляду клопотання було вирішено, що суд не може забезпечити приїзд свідків, а тому захисники приймуть участь у наступному судовому засіданні у режимі відеоконференції з приміщення суду, де перебуватимуть свідки.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що клопотання сторони захисту піднімає важливе питання, – дотримання принципу ефективної участі у даному кримінальному провадженні під час проведення допиту свідків з використанням відеоконференції.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що стаття 6 ЄКПЛ гарантує право обвинуваченого на ефективну участь у кримінальному процесі (Stanford v. the United Kingdom, п. 26).
За загальним підходом ЄСПЛ – відеоконференція сама по собі не суперечить праву на справедливий суд. Зокрема, у справі Marcello Viola v. Italy (п. 67) ЄСПЛ дійшов висновку, що участь через відеоконференцію не суперечить Конвенції, проте, завдання Суду – переконатися, що застосування такого методу має законну мету, а умови проведення відповідають вимогам справедливості, закріпленими ст. 6 Конвенції.
Разом з тим, Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) у п. 30 свого заключення від 09.11.2011 дійшла висновку, що хоча відеоконференція може полегшити проведення дистанційного допиту свідків чи експертів, разом з тим, вона може мати істотний недолік, забезпечуючи менш пряме або точне сприйняття суддею слів та реакцій. У цьому ж заключенні комісія зазначила, що слід приділяти особливу увагу тому, щоб відеоконференція та подання доказів за допомогою такого засобу не порушували гарантії захисту.
За результатами моніторингу даного судового засідання спостерігачі IAC ISHR не зафіксували процесуальних порушень, водночас експерти моніторингової місії IAC ISHR наголошують, що для забезпечення права на справедливий судовий розгляд, національний суд має переконатися, що допит свідків з використанням відеоконференції не обмежує право сторін на ефективну участь у розумінні ст. 6 ЄКПЛ. Зокрема, зберігається ефективна та практична можливість ставити уточнюючі запитання, реагувати на відповіді, спостерігати за поведінкою свідка тощо. З огляду на вищевикладене справа рекомендована до подальшого моніторингу.
