7 лютого 2025 року у Печерському районному суді м. Києва продовжився розгляд клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках справи 757/2889/25-к відносно власника агрохолдингу I&U Тарасова Сергія Дмитровича, якого підозрюють у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах та легалізації майна одержаного злочинним шляхом по ч.5 статті 191 та ч.3 статті 209 КК України. У залі судового засідання були присутні захисники, підозрюваний у режимі відеоконференції, прокурор та головуючий суддя Новак Р.В.

На початку судового засідання сторона захисту подала клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, з якого, на одному з етапів кримінального судочинства, була виділена справаТарасова С.Д. Своє клопотання захисники обґрунтували тим, що, на їхню думку, необхідно впевнитись в дотриманні процесуальних строків досудового розслідування. На думку сторони захисту, слідство порушило строки досудового розслідування більш ніж на 30 днів, а тому є необхідність витребувати постанови органів досудового розслідування (про зупинення/відновлення провадження) для того, щоб перевірити ці обставини. Це дозволить впевнитись в тому, що всі процесуальні дії були виконані в межах строків.

За словами прокурора, сторона захисту неодноразово оскаржувала постанови в межах даного кримінального провадження, що свідчить про її обізнаність із відповідною інформацією. Крім того, захист уже отримував доступ до всіх зазначених матеріалів та ознайомився з ними. Дані, з вищезазначених відомостей, на думку прокурора, об’єктивно свідчать про те, що строки досудового розслідування не були порушені, тим не менш, прокурор погодився надати стороні захисту запитувані відомості. 

Суд, заслухавши сторони, задовольнив клопотання про надання матеріалів на ознайомлення, не погодившись з позицією сторони захисту.

Враховуючи дану ситуацію експерти моніторингової місії IAC ISHR зауважують, що забезпечення швидкого розслідування і судового розгляду є одним із завдань кримінального провадження, яке визначене у ст. 2 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України. У кримінальних справах “розумний строк”, про який йдеться у пункті 1 статті 6, починає відраховуватися з моменту пред’явлення особі “обвинувачення”. “Кримінальне обвинувачення” існує з моменту, коли особа офіційно повідомляється компетентним органом про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, або з моменту, коли на її становище суттєво вплинули дії, вжиті органами влади на підставі підозри проти неї. Цей період охоплює все провадження, про яке йдеться, включаючи апеляційне провадження. Розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи з урахуванням критеріїв, викладених у практиці ЄСПЛ, зокрема, складності справи, поведінки заявника та поведінки компетентних органів. Це право ґрунтується на необхідності забезпечити, щоб обвинувачені/підозрювані особи не залишалися занадто довго в стані невизначеності щодо результату кримінального обвинувачення проти них (Jóhannes Baldursson and Birkir Kristinsson v. Iceland, п. 157-159). Дотримання належних процесуальних строків є особливо важливим у кримінальному процесі, де затягування строків провадження може мати критичні наслідки для підозрюваного.

З приводу ознайомлення з матеріалами справи також хочемо додати, що ЄСПЛ неодноразово наголошував, що можливості, якими повинні користуватися всі, кого обвинувачують/підозрюють у скоєнні кримінального правопорушення, включають можливість ознайомитися з результатами розслідувань, проведених протягом усього провадження з метою підготовки захисту (Rook v. Germany, п. 56–58). За загальним підходом дотримання даного принципу в процесі свідчить про наявність “справедливого балансу” між сторонами.

У подальшому захисники заявили клопотання щодо витребування аудіо-, відеозапису щодо належного вручення повідомлення про зміну раніше врученої  підозри Тарасову С.Д. На думку захисників, з матеріалів наданих прокурором, невідомо чи така процедура була належним чином здійснена. 

Прокурор, у свою чергу заявив, що дана процедура була належним чином проведена, і він не заперечує щодо витребування такого відеозапису.

Суд, заслухавши доводи сторін, також задовольнив клопотання, не погодившись із аргументами сторони захисту.

Наприкінці засідання захисники попросили суд надати матеріали справи та відеозапис. Прокурор не заперечував, і суд задовольнив клопотання, оголосивши перерву для ознайомлення захисту із витребуваними матеріалами.

З приводу всього вищезазначеного, хочемо додати, що основний захист від імені обвинуваченого/підозрюваного може включати все, що є “необхідним” для підготовки основного судового розгляду. Обвинувачений / підозрюваний повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень щодо здатності викладати всі відповідні аргументи захисту перед судом першої інстанції та таким чином вплинути на результат провадження (Kikabidze v. Georgia, п. 43). 

З огляду на обставини судового засідання, експерти моніторингової місії IAC ISHR не встановили підстав для сумніву щодо дотримання прав сторони захисту. Порушень права на справедливий суд (ст. 6 ЄКПЛ) або інших гарантій, передбачених Конвенцією, зафіксовано не було. Водночас, з урахуванням окремих заяв сторони захисту, рекомендується подальший моніторинг справи для повного з’ясування всіх обставин.