09. 02. 2025
28 січня 2025 року у Печерському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках справи 757/2889/25-к відносно власника агрохолдінгу I&U Тарасова Сергія Дмитровича, якого підозрюють у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах та легалізації майна одержаного злочинним шляхом по ч.5 статті 191 та ч.3 статті 209 КК України. У залі судового засідання були присутні захисники, прокурор та головуючий суддя Новак Р.В. Тарасов С.Д. оголошений в міжнародний розшук.
На початку судового засідання сторона захисту заявила відвід прокурору, посилаючись на його бездіяльність щодо численних процесуальних порушень під час досудового розслідування, а також на порушення права на захист. Зокрема, захисники наголошували, що низка документів, які прокуратура була зобов’язана надати стороні захисту у встановлений триденний строк, була фактично надана лише через вісім місяців. Крім того, сторона обвинувачення не ініціювала допити свідків, чиї показання могли мати істотне значення для кримінального провадження. Адвокати звернули увагу суду на те, що ці процесуальні порушення вже були зафіксовані слідчими суддями Печерського районного суду, а в одному з судових засідань відвід слідчих, які здійснювали досудове розслідування, було задоволено. Виходячи з цього, захист стверджував, що прокурор як процесуальний керівник несе відповідальність за порушення, допущені слідчими, а також не забезпечив належний рівень досудового розслідування, що могло вплинути на справедливість судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції.
У свою чергу, прокурор заперечив проти заявленого відводу, наголошуючи, що всі скарги та клопотання сторони захисту на етапі досудового розслідування були розглянуті у встановленому законом порядку. Крім того, питання про його відвід уже розглядалося суддями Печерського районного суду в межах досудового провадження, і хоча відвід слідчих було задоволено, судді не знайшли підстав для відводу самого прокурора та відхилили відповідне клопотання сторони захисту.
Головуючий суддя, заслухавши доводи сторін, вирішив залишити відвід прокурора без задоволення.
Щодо сумнівів у дотриманні права на захист. Враховуючи твердження сторони захисту про несвоєчасне надання процесуальних документів, а також про невжиття обвинуваченням заходів для допиту низки важливих свідків, слід зазначити, що для запобігання можливому порушенню права на захист будь-які труднощі, які виникають у сторони захисту внаслідок обмеження її процесуальних можливостей, повинні бути достатньою мірою компенсовані судовими процедурами (Rook v. Germany, п. 59). ЄСПЛ у своїй практиці зазначає, що підпункт “d” пункту 3 статті 6 Конвенції не вимагає присутності та допиту кожного свідка з боку обвинуваченого; скоріше, основною метою цього положення (на що вказують слова “за однакових умов”) є забезпечення повної “рівності сторін” у справі, що розглядається (Škoberne v. Slovenia п. 99). Сторона захисту повинна мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень щодо можливості викласти всі відповідні аргументи захисту перед судом першої інстанції і, таким чином, вплинути на результат провадження (Galović v. Croatia, п. 81)
Стосовно дотримання рівності сторін. Європейський суд з прав людини наголошує, що принцип рівності сторін у судовому процесі передбачає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу в умовах, які не ставлять її у невигідне становище порівняно з опонентом. У цьому контексті важливе значення надається зовнішнім проявам, а також підвищеній чутливості до справедливого відправлення правосуддя (Gaggl v. Austria,п. 48). Крім того, слід враховувати, що норми матеріального кримінального права повинні бути чітко визначені законом, відповідно до принципу nullum judicium sine lege, який встановлює конкретні вимоги до здійснення судочинства. Дотримання цього принципу є невід’ємною умовою забезпечення справедливого судового розгляду та дотримання рівності сторін у процесі. Основною метою процесуальних норм є захист обвинуваченого від будь-якого зловживання владою, і тому саме сторона захисту найбільше страждає від прогалин і нечіткості таких норм (Gaggl v. Austria, п. 48).
Враховуючи твердження сторони захисту, а також те, що слідчі судді Печерського районного суду вже фіксували процесуальні порушення, допущені стороною обвинувачення в межах цього кримінального провадження, позиція захисту щодо неналежного проведення досудового розслідування не може вважатися очевидно необґрунтованою.
У подальшому сторона захисту заявила ще три клопотання. Захисники звернулися до суду з проханням надати підозрюваному можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки його особисті пояснення мають важливе значення для встановлення обставин справи. Прокурор не заперечував проти такого формату, і суд ухвалив рішення задовольнити клопотання.
Крім того, захисники зазначили, що їм не були відомі обставини заявленого прокурором клопотання, оскільки сторона обвинувачення не надала їм його у порядку, передбаченому КПК України. У зв’язку з цим вони звернулися до суду з вимогою отримати відповідний документ. Прокурор у відповідь зазначив, що скан-копії клопотання були відправлені захисникам на їхні офіційні номери мобільних телефонів. Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які розписки або інші документи, які могли б підтвердити факт ознайомлення захисників з цим клопотанням. Варто наголосити, що саме сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити належні умови для доступу захисту до матеріалів справи та реалізації їхніх процесуальних прав. Враховуючи наведене, суд задовольнив заявлене клопотання.
Окрім цього, захисники звернулися до суду з проханням відкласти засідання, щоб мати змогу ознайомитися з матеріалами клопотання прокурора, а також забезпечити особисту участь підозрюваного у судовому процесі. Прокурор не заперечував, вказавши на те, що один із захисників уперше бере участь у цьому кримінальному провадженні, а отже, стороні захисту має бути забезпечений час для ознайомлення з відповідними матеріалами. Суд ухвалив рішення задовольнити це клопотання.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR зауважують, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини гарантії, передбачені Конвенцією, повинні бути не лише теоретичними чи ілюзорними, а й практичними та ефективними. Судове провадження вважається справедливим лише тоді, коли доводи сторін дійсно «почуті» та належним чином розглянуті судом. Національні судові органи зобов’язані забезпечити всебічний розгляд заявлених клопотань, аргументів і доказів без шкоди для оцінки їхньої доречності (Đurić v. Serbia, § 69). З огляду на те, що суд у даному засіданні намагався надати належну оцінку зауваженням обох сторін та забезпечив стороні захисту можливість повноцінного ознайомлення з матеріалами справи, можна зробити висновок про відповідність його дій стандартам статті 6 ЄКПЛ.
Водночас, враховуючи твердження сторони захисту щодо порушень, допущених під час досудового розслідування, а також те, що слідчі судді Печерського районного суду раніше підтвердили наявність процесуальних порушень з боку сторони обвинувачення, подальший моніторинг цього кримінального провадження видається обґрунтованим та доцільним.
