27 вересня 2024 року у Вищому антикорупційному суді відбулось судове засідання по справі № 991/7868/23 відносно Дубілета О.В. якого обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України (пов’язаних із розтратою коштів ПАТ КБ «Приватбанк», легалізацією злочинних доходів та службовим підробленням документів, що спричинило значні фінансові збитки банку), Яценка В.А. за ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК України, Бичихіної О.А. за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, Онищенко Н.В. за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, Шмальченко Л.О. за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та Конопкіної Н.О. за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. На засіданні були присутні обвинувачені (у режимі відеоконференції), захисники, прокурор, представник потерпілого та колегія суддів: Білоус І.О., Ногачевський В.В., з головуючим Галабалою М.В.

На початку судового засідання сторона захисту заявила відвід головуючому судді, оскільки, на думку захисників, у рамках цієї справи він перебуває в конфлікті інтересів, що може викликати об’єктивні сумніви в його неупередженості. Захисники зазначили, що рідна сестра головуючого судді обіймає керівну посаду в адвокатському об’єднанні, яке в межах даного кримінального провадження надає правову допомогу потерпілому. Крім того, адвокати наголосили, що сам суддя раніше звертав увагу на цей факт та визнавав, що це може викликати сумніви в його неупередженості. На думку захисту, конфлікт інтересів є очевидним, і відвід головуючого судді забезпечив би об’єктивність судового розгляду.

Сторона обвинувачення, зі свого боку, зазначила, що відсутні достатні докази прямої упередженості судді, а також того, що вищезазначене адвокатське об’єднання безпосередньо надає правову допомогу потерпілому.

Суд, заслухавши доводи сторін, ухвалив залишити заяву про відвід без задоволення.

     Експерти моніторингової місії IAC ISHR зауважують, що подібні ситуації вже були предметом розгляду Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у справі «Цулукідзе і Русулашвілі проти Грузії». У цій справі ЄСПЛ дійшов висновку, що навіть наявність сімейних зв’язків між судовою помічницею та представником однієї зі сторін може викликати обґрунтовані сумніви у неупередженості судді. Суд підкреслив, що сама можливість того, що помічник судді міг вплинути (а не реально вплинув) на розгляд справи, є достатньою для того, щоб говорити про порушення видимості неупередженості.

ЄСПЛ наголосив, що концепція справедливого судового розгляду за ст. 6 Конвенції включає не тільки відсутність фактичної упередженості, але й видимість її відсутності. У рішенні Суд зазначив: «Для заявників не було необґрунтовано припускати, що помічник судді, чий батько представляв одну зі сторін, буде надавати адміністративну та/або юридичну підтримку судді під час підготовки справ до розгляду. Це створило ситуацію можливого конфлікту інтересів, що ставило під сумнів довіру громадськості до системи правосуддя, де видимість має велике значення» (Цулукідзе і Русулашвілі проти Грузії, п. 54).

         Подібно до обставин у справі «Цулукідзе і Русулашвілі», в даному судовому засіданні факт близьких родинних зв’язків між головуючим суддею та представником організації, яка бере участь у справі, може бути розцінений як фактор, що підриває видимість неупередженості суду. Незважаючи на те, що сторона обвинувачення наголошувала на відсутності прямих доказів упередженості, сама по собі така ситуація породжує обґрунтовані сумніви, які не були розвіяні рішенням суду.

    Зважаючи на викладене, експерти моніторингової місії IAC ISHR вважають за необхідне наголосити на тому, що невирішені сумніви щодо конфлікту інтересів можуть створити ризики порушення права на справедливий суд, гарантованого п.1 ст. 6 Конвенції. Варто додати, що Європейський суд з прав людини нагадує, що при оцінці дотримання принципу неупередженості необхідно враховувати питання внутрішньої організації судової системи. Зокрема, наявність національних процедур, спрямованих на забезпечення неупередженості, таких як правила, що регламентують відведення суддів, є вагомим аспектом. Такі правила демонструють прагнення законодавця усунути будь-які обґрунтовані сумніви щодо неупередженості конкретного судді або суду та спрямовані на забезпечення об’єктивності шляхом усунення факторів, що породжують такі сумніви. Окрім забезпечення відсутності фактичної упередженості, вони спрямовані на усунення будь-якої видимості упередженості і, таким чином, сприяють зміцненню довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості. Таким чином, будь-який суддя, щодо якого є законні підстави побоюватися відсутності неупередженості, повинен взяти самовідвід (Paunovic V. Serbia п.36).

Беручи до уваги викладені вище обставини, експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначають, що питання неупередженості суду викликає обґрунтовані сумніви, які не були належним чином усунуті національним судом. Особливу увагу заслуговує факт, що сестра головуючого судді обіймає керівну посаду в адвокатському об’єднанні, яке надає правову допомогу потерпілій стороні у цьому кримінальному провадженні. Цей зв’язок породжує обґрунтовані побоювання щодо об’єктивності суду, які мають враховуватися в рамках оцінки відповідності принципу справедливого судового розгляду.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що принцип неупередженості, який є ключовим елементом права на справедливий суд, передбачає як суб’єктивну, так і об’єктивну неупередженість. В даному випадку об’єктивна складова цього принципу могла бути поставлена під сумнів у зв’язку із зазначеними суперечностями.

Судовий процес може вважатися справедливим лише за умови дотримання всіх його гарантій. Відповідно, неможливо визнати процес справедливим в цілому, якщо порушено хоча б одну з гарантій (Snijders v. Netherlands, п.72). У зв’язку з цим, експерти моніторингової місії IAC ISHR не можуть дійти висновку, що суд забезпечив належні гарантії для захисту прав обвинувачених.

Підсумовуючи все вищезазначене, а також враховуючи невирішені питання стосовно неупередженості суду, що ставлять під загрозу загальну справедливість судового процесу в розумінні статті 6 § 1 Конвенції, справу рекомендовано до подальшого моніторингу.